Від Ірану до Маньчжурії – такий бойовий шлях пройшов Василь Краснов

Дорогами п’ятнадцяти країн, на грудях виблискують сім орденів та чотири десятки медалей – такий бойовий шлях полковника у відставці Василя Краснова. Сьогодні цей шанований ветеран, який проживає в Івано-Франківську, відзначив свій 90-річний ювілей.

Стати військовим його, 17-тирічного юнака, у далекому 1938 році покликало загальне захоплення військом та службою, що панувало тоді у Радянському Союзі. Та випускатись молодому лейтенанту-артилеристу довелось прямо у війну – влітку 1941-го. Відразу після початку війни його разом зі всією частиною було скеровано до Ірану. Але за певний час довелося захищати Крим. Через недолугість військового керівництва того часу майже десятитисячне угрупування радянських військ потрапило в оточення німецьких загарбників. Вирватись живими з цього котла вдалося лише півтори тисячам людей. Серед них був і тоді ще лейтенант Василь Краснов. Потім були запеклі бої за визволення України, Угорщини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Австрії. А закінчилась війна для Василя Сергійовича лише другого вересня 1945-го у Манчжурській пустелі. На пенсію полковник Василь Краснов звільнився з посади радника збройних сил Єгипту.

Привітати свого товариша до музею «Героїв Дніпра» прийшли його бойові побратими, представники Івано-Франківської обласної держадміністрації та Івано-Франківського обласного військового комісаріату. На вшанування ювіляра йому було вручено посвідчення «Громадянин Всесвіту» за номером 81.

– Мені приємно, що так багато людей не забувають про мене, – зазначив ювіляр. – За свої роки я бачив чимало лиха і хочу побажати всім мирного неба над головою. Нехай всі прийдешні покоління не знають страху та жахіть війни.

Незважаючи на свій поважний вік, Василь Сергійович зберіг чудове почуття гумору та світле ставлення то життя. А щоразу буваючи у музеї «Героїв Дніпра», він завжди підходить до 76-тиміліметрової гармати ЗІС-3, з якою пройшов всю війну, і яка тепер стоїть при вході у музей.

 друкувати