Мирослав Федорчак готується побити рекорд десятиліття

32-річний мешканець Івано-Франківська Мирослав Федорчак, який не раз потрапляв до Книги рекордів Гіннеса у категорію «Спорт. Унікальні можливості», нині готується до встановлення чергового досягнення, яке може стати найвищим у десятилітті.

Про це та багато іншого рекордсмен розповів у ексклюзивній розмові з журналістом «ГК».

- Мирославе, розкажіть про свій перший світовий рекорд. Як Ви до нього йшли і що це було за досягнення?

Мій перший рекорд датований 20 січня 2000 року. Тоді у манежі Коледжу фізичного виховання я присів протягом однієї години 2932 рази, що стало досягненням Книги рекордів України. Але на той час ще не було такої організації (Книга рекордів України заснована у 2002-2003 роках - ред.), тому це досягнення було занесене у Книгу, так би мовити, заднім числом. Готувався я до цього рекорду п'ять місяців. Як я його вибрав? Все розпочалося з того, що друг мені подарував Книгу Гіннеса, де було достатньо досягнень, які можна було б спробувати перевершити.

- За яким критерієм Ви обираєте рекорди, які намагаєтеся побити?

Усі мої рекорди з розділу «Спорт. Унікальні можливості» Книги рекордів Гіннеса. Вони так чи інакше пов'язані з витривалістю. Справа в тому, що під час якогось медичного обстеження лікарі здивовано виявили, що об'єм моїх легень становить 8 літрів. Для порівняння, у звичайної людини цей показник у межах 3-4 літрів. Зрозумівши, що маю досить хороші внутрішні резерви власного організму, вирішив їх спрямовувати на встановлення певних унікальних досягнень.

- А Ви раніше займалися якимось видом спортом?

Взагалі, спортом я займаюся з десяти років. Але це був, швидше, спорт любительський, спрямований на загальне зміцнення організму. Коли ходив до школи, то не тягнув з фізкультури на «п'ятірку», в атестаті маю «четвірку». Але з часом зрозумів: якщо в людини, тим паче молодої, є дві цілі ноги і руки, вона може розраховувати на успіх. Головне - «ввімкнути» силу волі. Якщо дуже захотіти, то будь-кому можна досягнути результатів щонайменше на рівні кандидата в майстри спорту. Перемога над собою додає впевненості. Відтак свій перший рекорд я встановив у 22 роки.

- Скільки рекордів вже є на Вашому рахунку?

На моєму рахунку вже шість рекордів. Після рекорду присідань за одну годину у жовтні 2005-го я на площі Міцкевича виконував вправу «стрибки вгору із зігнутими колінами протягом однієї години». Моє досягнення склало 4095 разів, що на 543 рази перевищило показник у Книзі рекордів Гіннеса, встановлений у Гонконгу ще у 1992 році (3552 рази). Це досягнення було офіційно зафіксоване представником Книги рекордів України, відповідно, усі необхідні документи було направлено у Лондон представникам Книги рекордів Гіннеса. У 2006-му році я замахнувся на ще один світовий рекорд: віджимання тильним боком долоні протягом однієї хвилини. За цей часовий проміжок мені вдалося виконати 40 віджимань, що на чотири рази перевищило досягнення Гіннеса. До речі, вже через рік, 2007-го, я офіційно перевершив це досягнення, віджавшись 48 разів. Останній свій рекорд я встановив минулого року, віджавшись за годину на тильному боці долоні 780 разів, перевершивши попереднє світове досягнення на 102 повторення.

- Якщо не помиляюся, один із світових рекордів у 2007-му році так і не був встановлений через те, що Ви не розрахували своїх фізичних можливостей...

Ситуація була така. 27 грудня 2006 року у спорткомплексі ФОК, що на Симоненка, я присів протягом десяти годин 20 012 разів. Тоді я мав перевершувати рекорд Гіннеса, який становив 52 005 разів протягом однієї доби. Але оскільки мій організм дав збій, рекорд довелося зупинити. Відтак вдалося занести досягнення тільки до Книги рекордів України. Чому не відбувся цей рекорд? Коли я готувався до його встановлення, тобто робив контрольні вправи, мені вдавалося присісти за півдоби 27 тисяч разів. Неважко підрахувати, що, присідаючи протягом 24 годин, я би перевершив світове досягнення. На жаль, не вдалося. Мабуть, через те, що відносно мало готувався до нього.
- Чи вдалося вищезгадані рекорди зафіксувати до Книги рекордів Гіннеса?

Справа в тому, що відповідний сертифікат Гіннеса вручають тільки у тому разі, коли на самому встановленні присутні представники цієї світової структури. Рекордсмен повинен сам покрити усі витрати представника, що, за моїми підрахунками, складе 2000-3000 євро. Але якщо вже одержати вищезгаданий ліцензований сертифікат, то виплачується солідна грошова винагорода. Незважаючи на це, усі мої світові досягнення таки можна знайти на інтернет-сайті Книги рекордів Гіннеса (guinnessworldrecords.com) завдяки тому, що відразу після кожного мого досягнення необхідні матеріали пересилалися до Великобританії. Власне кажучи, таких, як я, «рекордсменів без сертифікатів» у світі дуже багато (посміхається).

- Встановивши новий унікальний рекорд, Ви одразу ж беретеся за інший? Як проходить процес підготовки до чергового досягнення?

Після встановлення того чи іншого рекорду обов'язково має бути період відпочинку. Далі - психологічне налаштування на нове досягнення, яке може тривати два-три місяці. У цей час я не тренуюся, а просто психологічно себе готую.

- Спостерігаючи за Вашими рекордами, не можна не помітити однієї цікавої тенденції - усі вони встановлювалися переважно наприкінці або на початку року. З чим це пов'язано?

Справді, це все не випадково. Усі мої рекорди були встановлені або восени, або взимку. Річ у тому, що при виконанні таких вправ потрібно враховувати не тільки свої фізичні можливості, але й кліматичні особливості. Влітку такі рекорди взагалі практично ніхто не встановлює, адже заважає «важке» повітря і висока температура. Оптимальний час для рекордів - рання осінь, коли організм найбільш насичений вітамінами і мінералами, відповідно, має значно більше енергії.

- Наступне питання напрошується само: який черговий рекорд плануєте підкорити?

Хотілося б перевершити світове досягнення у вправі з віджимання на двох руках тильним боком долоні. Наразі чинний рекорд, встановлений англійцем Дуелом, складає 1940 разів протягом однієї години. Виходить, що за одну хвилину треба виконувати 30-35 повторень, аби перевершити це досягнення. Окрім того, що це є рекорд Книги рекордів Гіннеса, це також рекорд десятиліття Гіннеса.

- І як іде підготовка?

Враховуючи те, що свій останній рекорд я встановив у лютому минулого року, а до вересня я відновлювався, не навантажував себе, зараз у мене йде психологічне налаштування на рекорд, а вже у травні-червні тільки почну «нарощувати» підготовку. Відтак у грудні, можливо, вже реально буде показати результат. До речі, днями до мене приїжджали представники телепередачі «Чудо-люди», яка нещодавно стартувала на каналі «ICTV». Для цього проекту я підготував номер з віджиманням на двох пальцях однієї руки, яких я виконав п'ять.

- Насамкінець, яка мрія у Мирослава Федорчака?

Найбільша мрія, пов'язана з рекордами, - встановити один з них у Лондоні, де, власне, і розташований штаб Книги рекордів Гіннеса. Тоді вже офіційний сертифікат від мене нікуди не подінеться (посміхається).

Розмовляв Андрій МЕНІВ

---

ЧОТИРИ СВІТОВІ ДОСЯГНЕННЯ ФЕДОРЧАКА

2005 рік. Стрибки вгору із зігнутими колінами

Час виконання: 1 година

Результат Федорчака: 4095 разів

Попередній рекорд Гіннеса: 3552 рази

2006 рік. Віджимання тильним боком долоні

Час виконання: 1 хвилина

Результат Федорчака: 40 разів

Попередній рекорд Гіннеса: 36 разів

2007 рік. Віджимання тильним боком долоні

Час виконання: 1 хвилина

Результат Федорчака: 48 разів

Попередній рекорд Гіннеса: 40 разів (його ж досягнення)

2010 рік. Віджимання тильним боком долоні

Час виконання: 1 година

Результат Федорчака: 780 разів

Попередній рекорд Гіннеса: 660 разів