Науковці ІФНТУНГу можуть передбачати утворення карстів

У переддень Нового року колектив науковців на чолі з завідувачем кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики ІФНТУНГу професором Едуардом Кузьменком, як кажуть, «під ялинку», одержав офіційний диплом Міжнародної академії авторів наукових відкриттів, який засвідчує: професори Едуард Кузьменко та Георгій Рудько, кандидат наук ігор Чепурний та старший науковий співробітник Олена Вдовіна дослідили наукову закономірність, за якою можна прогнозувати перебіг карстових підземних утворень.

З огляду на екологічні проблеми в Україні, зокрема в калуському регіоні на Івано-Франківщині, наукове відкриття має не тільки добру перспективу, а й нагальну необхідність впровадження. Тож «Галичина» пропонує читачам ексклюзивне інтерв’ю з професором Едуардом Кузьменком.

— На Прикарпатті, наскільки нам відомо, наукових відкриттів не так уже й рясно?

— В Україні з часу проголошення незалежності зареєстровано 45 наукових відкриттів. Серед яких  два — мого авторства (перше 2006 року стосувалося законів утворення зсувних процесів. — І. Л.), також є важливе  наукове відкриття і у  моїх колег-науковців по ВНЗ та ще у медичній галузі. Є таке поняття, як формула наукового відкриття — у восьми рядочках ми виклали його суть, новизну: закономірний зв’язок між величинами ймовірностей розвитку приповерхневого карсту в карбонатних і сульфатних породах та карстопровальної небезпеки при комплексній дії природно-техногенних факторів. Назва, на перший погляд, видається складною для пересічного читача. Але далі постараюся розтлумачити суть наукового відкриття.

— Знадобився рік, щоб ваш науковий колектив отримав офіційний документ про наукове відкриття і його авторство. Очевидно, що кроки до офіційного засвідчення наукового відкриття не прості?

— Власне, реєстрація наукових відкриттів проходить в Дніпропетровську, де є Українська асоціація авторів наукових відкриттів. Я входжу до цієї асоціації. У Дніпропетровську відбувається попередня експертиза, а відтак матеріали направляють до Росії, де у Москві міститься Міжнародна асоціація авторів наукових відкриттів і винаходів. Є ще Європейська академія природничих наук у Ганновері, в якій проводиться також обов’язкова наукова експертиза. Хто експерти — таємниця за сімома замками. Наше наукове відкриття також пройшло цей етап, але невідомо, хто був нашим експертом. Наукове відкриття можна зробити у трьох напрямах — нова закономірність, нове явище чи нова властивість. Якщо коротко, то наш колектив відкрив новий закон утворення карстових процесів.

— У чому його суть?

— Поясню. Під впливом води деякі породи можуть просто розчинятися. Цей процес і називається карстом. Наявний приклад — наш Калуш, де рік у рік з’являються провальні «воронки». Чому? Тому що на глибині розчинилася порода під впливом води. Якби не було води, цей процес утворення проваль не відбувався б. А так утворюється порожнина, земля поступово просідає. і добре, якщо на цьому просідання закінчиться — вирва заповниться. Може бути, що порода не витримує — і все провалюється. Маємо жахливі приклади і в Росії у Солікамську, коли на місці соляної шахти утворилося озеро, і в Україні — особливо у Солотвині на Закарпатті, коли за десятки хвилин утворюється провалля глибиною 100 метрів і діаметром 100-150. Є такі випадки і на Стебниківському родовищі чи в районі Яворова Львівської області. Все — наслідок розробки родовищ. Тож закономірно виникає питання: де і коли виникне черговий карст, чергове провалля? І власне наше наукове відкриття і може дати відповідь, спрогнозувати ймовірність — де, коли і яким буде карст. Такі наукові передбачення, зокрема комп’ютерна система прогнозування, яку ми створили, убезпечують як господарську діяльність, так і життя пересічних громадян. Процес утворення карстових явищ залежить від багатьох чинників: наявність підземних вод, розчинних порід, структура порід, сейсмічність території тощо. У своїх прогнозах ми визначаємо  понад десять таких основних факторів, даємо їм характеристику і передбачаємо небезпеку виникнення проваль.

— А яким чином відбувалася апробація?

— Експериментальні дослідження проходили на величезній площі — 50 кілометрів на захід від міста Львова. А результати як пробу — безкоштовно — передали дочірньому підприємству НАК «Надра України» —  «Західукргеологія» та управлінню  надзвичайних ситуацій Львівської області. Звичайно, ми можемо надалі розвивати таку систему і для Івано-Франківської області — закономірність збережеться, але кожна територія потребує додаткової роботи.

— Є актуальне наукове відкриття. Що далі?

— Перший крок ми вже зробили: при Міністерстві екології та природних ресурсів є Державна служба геології та надр України — там ми з ігорем Чепурним мали невеличку доповідь під час науково-технічної наради. З нами погодилися, що наукове відкриття не повинно залежуватися на полиці, а стати активним надбанням для України — впроваджуватися передусім у тих регіонах, де йде видобуток корисних копалин. і в плани 2012 року такі роботи вже буде закладено. Ви знаєте, що і в нашій області відбуваються наради, зокрема щодо екологічної ситуації в калуському регіоні. Є розпорядження голови Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванка «Про роль і місце Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу в соціально-економічному розвитку області» від 19 листопада 2010 року. і під час звіту нашого ректора на колегії облдержадміністрації власне і йшлося про те, що може зробити ВНЗ для забезпечення безпеки життєдіяльності в районі Калуського гірничо-промислового вузла. Наш університет визначено головною координаційною установою для здійснення еколого-геологічного моніторингу. Отож ми вже маємо конкретне втілення в життя нашого наукового відкриття на території області.

— Чи можна завдяки вашому науковому відкриттю передбачати ймовірність процесу карстоутворень до початку розробки того чи іншого родовища?

— Звичайно. Наведу приклад. Коли десь у 70-х роках минулого століття проектували підземні камери Новоголинського родовища, а це 11,5 млн. куб. м, то розробники гарантували всіма розрахунками цілковиту безпеку. Єдине, про що застерігали: десь через 150 років поверхня частково почне просідати. Всі вироблені камери мали заповнити пульпою — виробленою породою, гарантували, що вода у камери не потрапить. Але цього не зробили — вода почала потрапляти в камери і розмивати їх. Тож вирішили заповнити пустоти розсолами — мовляв, якщо і буде просідання, то незначне, контрольоване. Як на мене, то свого часу такі небезпечні процеси можна було спрогнозувати.

— Якщо б на той час було ваше наукове відкриття?

— Так.

 
* * *

...Наукове відкриття групи науковців ІФНТУНГу наразі ще не має неофіційної назви. Але ми б його назвали «законом Кузьменка».