М.Карабін: Наші спортсмени на Олімпіадах нарощують міць

Олімпійські ігри народилися в Стародавній Греції. З тих пір ці спортивні змагання, іноді з великими перервами, проводилися раз на чотири роки в різних країнах. Україну як незалежну державу до повноцінного олімпійського руху було залучено лише 20 років тому із заснуванням НОК України. А згодом на Олімпійських Літніх і Зимових іграх уже виступала самостійними національними командами. До їх складів входили і представники Прикарпаття, окремі з яких додому привозили нагороди різних ратунків.

Гостем редакції газети «Галичина» нині є начальник головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту ОДА, голова відділення НОК України в Івано-Франківській області, заслужений тренер України, депутат обласної ради Мирослав КАРАБІН.

— Пане Мирославе, 20 років НОК України — це, безперечно, важлива подія. Багато часу минуло від його заснування чи мало — питання, звичайно, спірне. Однак, як би там не було, олімпійці нашої країни вагомо заявили про себе у світі. Медальний та очковий внесок у скарбничку досягнень нашої країни зробили і  олімпійці Прикарпаття.

— 20 років НОК України, звичайно, невеликий відрізок часу. ініціатором зародження олімпійського руху на Прикарпатті був спортивний актив, який очолював начальник обласного управління спорту Михайло Гуменюк. і така сама реакція пройшла в усіх областях, вибудовувалися й відповідні спортивні структури, що й принесло свої результати. і коли 1992 року в Барселоні українці ще виступали у складі збірної СРСР, то в 1996-му в Атланті наша команда виступала вже окремо. І мені, колишньому боксерові, було приємно чути, що чемпіоном Олімпіади став Володимир Кличко, котрий, до речі, разом з рідним братом Віталієм, срібним призером чемпіонату світу, для одного з етапів підготовки до неї обрав саме Івано-Франківську область.

У цьому було щось символічне, бо прикарпатські спортсмени у подальших Олімпійських іграх поступово нарощують свою міць. Заслужений майстер спорту з боксу Андрій Федчук завойовує бронзову медаль у Сіднеї, дзюдоїст Роман Гонтюк в Афінах і Пекіні — срібну та бронзову, Василь Федоришин (вільна боротьба) в Пекіні удостоївся срібної нагороди. І вірю, що буде й золота. Принаймні Гонтюк і Федоришин мають такі амбітні плани. Та й, зрештою, підростає талановита молодь, яка вже «засвітилася» 2010 року в Сінгапурі на перших Літніх юнацьких Олімпійських іграх, де легкоатлетка Анастасія Ткачук завоювала четверте місце. Сподіваюся, що 2012 року в інсбруку (Австрія) ми виступимо краще на перших Зимових юнацьких Олімпійських іграх.

А загалом за 20 років незалежного українського олімпійського спорту від області у Зимових Олімпійських іграх взяли участь 15 спортсменів, а в Літніх Олімпійських іграх — 23.

— Про те, наскільки важливим є карпатський регіон, свідчать і плани керівництва нашої держави подати заявку на проведення Зимових Олімпійських ігор у 2022 році, зокрема на території нашої області. Як на нинішній день ми просуваємося до цієї мети? Адже недавно на засіданні колегії головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту ви казали про приїзд олімпійських експертів. Втім, львів’яни, здається, відстоюють виключно свої інтереси. На сьогодні, за вашою оцінкою, де потужніша матеріально-технічна база — на Львівщині чи на Івано-Франківщині?

— Президент держави Віктор Янукович стоїть на чітких позиціях щодо проведення Зимових Олімпійських ігор 2022 року. Врешті-решт ми тепер живемо в третьому тисячолітті й Україна повинна бути серед передових країн світу. Не тільки в економіці, а й у спорті. У нас прекрасний карпатський регіон — Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області. Не гірший регіон, ніж в Австрії, Швейцарії, Чехії, Словаччині. Зрозуміло, що треба вкласти серйозні інвестиції, аби збудувати великі спортивні бази. До 2014 року, терміну для подання заявки на проведення Олімпіади, часу ще достатньо, тож багато що можна вже зробити.

Стосовно потужності спортбаз, то, справді, база «Тисовець» у Львівській області на нинішній день є однією з найкращих в Україні. Попри це вона не відповідає вимогам сучасності, її для проведення Олімпійських ігор слід повністю реконструйовувати, немов будувати заново. А це можна простіше й ефективніше зробити на території нашої області. Крім того, гори на Прикарпатті вищі й придатніші для проведення змагань з окремих видів спорту, зокрема слалому-гіганту. Тому ми не будемо падати духом і віримо, що й наша область перебуватиме в олімпійських планах. Скажімо, будувати п’ять-шість льодових палаців або різних лижних трас в одному місці — просто економічно невигідно. Опісля ці спортивні споруди треба матеріально утримувати, використовувати. Не забуваймо і про туристичний і відпочинковий фактор. Реальність майбутнього — це Львівська, Івано-Франківська та Закарпатська області. Приїжджали експерти  до нас і до наших сусідів із Міжнародного олімпійського комітету. На Прикарпаття прибули два — з Росії та Франції. і надалі будуть приїжджати, вивчати обстановку, аналізувати й робити певні висновки. Значить, усе дуже серйозно. Власне, вже є розпорядження Кабміну про утворення організаційного комітету з підготовки та супроводження заявки до МОК про здобуття права на проведення в 2022 році Зимових Олімпійських ігор і Параолімпійських ігор в Україні. і мені приємно, що до складу організаційного комітету включено голову Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка.

— В Ужгороді відбувся VIII Всеукраїнський семінар-нарада НОК, на якому було обговорено реалізацію програми «Олімпійська надія-2022», окреслено нову «Програму розвитку національного олімпійського руху на 2011—2014 роки», а також підсумовано виконання попередньої програми.

— Президент НОК Сергій Бубка, сказавши, що офіс нашого олімпійського відділення найкращий в Україні, поставив Івано-Франківську область за приклад щодо виконання Указу Президента про підготовку до проведення Олімпійських ігор 2022 року. Безумовно, заслуга в цьому не тільки моя, а й тренерського складу, спортсменів і органів місцевої влади. Мова йшла насамперед про будівництво спортивних об’єктів. і один з них незабаром відкриватимемо у Верховині: сучасну спортивну базу з комплексом трамплінів, де проводитимуть навчально-тренувальні заняття команд нашої області, збірної України та країн ближнього зарубіжжя. Окрім того, наступного року знову проситимемо керівника «Укрзалізниці» Михайла Костюка і голову ОДА Михайла Вишиванюка про сприяння в будівництві 90-метрового та 120-метрового трамплінів. Аж тоді зможемо подавати заявку на проведення якогось з етапів Кубка Європи зі стрибків на лижах з трампліна і лижного двоборства. Хоча область у цьому плані вже залучають. У лютому та березні 2011-го на «Буковелі» проводитимуть етапи Кубка Європи зі сноубордингу та фристайлу.

А на перспективу розробляємо проект будівництва зимової спортивної бази на Долинщині. Там є хороше місце для лижної траси й біатлону. А для слалому-гіганту за допомогою експертів будемо шукати місця в Богородчанському, Надвірнянському та Верховинському районах. Ось такі у нас плани, і вони цілком реальні для їх здійснення.

— Я чув, що у вас є ще один план: створення школи-інтернату у Верховині.

— А чому б і ні? Сьогодні, на жаль, діти нашої області вчаться в школах-інтернатах Львова, Броварів і Чернігова. Замість того, щоб туди направляти талановиту молодь, її для великого спорту можна готувати і на прикарпатській землі. З огляду на потужну спортивну базу, яку незабаром буде здано в експлуатацію, найкраще місце для цього — Верховина. Постійне навчання, дворазове тренування, харчування. Звичайно, треба будувати цілорічне спортивне містечко і не обмежуватись стрибками з трампліна. Передбачаються лижні та біатлонні траси, а влітку — стрільба, асфальтова траса, щоб діти могли їздити на лижеролерах. Втім, ми вже працюємо в такому напрямі...

На завершення нашої розмови хотів би привітати всіх жителів області з Новорічними та Різдвяними святами. Будьмо завжди мудрі, робімо добрі справи і пишаймося ними!