Василь Мороз запалив «Стрімкий вогонь»

Поєднати журналістику і літературу майже не можливо. Це все одно що розриватись між дружиною і коханкою – поділився своїми враженнями журналіст газети «Галичина» Василь Мороз, який презентував 27 грудня на базі Культурно-мистецького центру «Є» в Івано-Франківську першу збірку своїх прозових гостросюжетних творів під назвою «Стрімкий вогонь».

До книги увійшли 15 новел – невеличких бойовиків, дія яких відбувається в різні часи і в різних країнах. Проте всі твори, що увійшли до збірки, мають багато спільного. Це, насамперед, герой. В усіх новелах це сильний вольовий відчайдух, професійний і принциповий борець, - такий собі доморощений Рембо, не позбавлений при цьому почуття гумору і, щонайголовніше, українськості. Адже всі персонажі автора є українцями не лише за національністю, а українцями по духу.

«Є такий певний міф, – розповідає письменник Степан Процюк, який виступив модератором на презентації та автором передмови до книги, – що я є ненависником масової літератури і взагалі є ледь не головний ідеолог антимасової літератури. Так я не люблю масової літератури, але я не люблю і елітарної літератури. Зрештою, масова і елітарна література – це всього лише позначки. Я не люблю бездарної літератури. В будь-якому разі у нас масова література потрібна, необхідна, але головне щоб вона не була бездарна. У нас масову літературу часто пишуть люди, які хоча й на підсвідомому рівні, але керуються такими мотивами як заробити грошей, піару. Але, дякувати Богові, у нас дуже багато талановитих письменників, одним з яких є Василь Мороз».

Зі слів пана Мороза, він і сам не знає, звідки бере свої сюжети. «Вони якось самі приходять в голову, – розповідає письменник, – ні з того ні з сього в голові з’являються цілі абзаци. Я їх записую, а потім поступово з них складається новела». В творах автора багато історичних, географічних, культурологічних нюансів, а також специфічної – переважно військової лексики. Проте він зізнається, що при написанні новел не користувався послугами консультантів. «Власне, – розповідає автор, – я і не ставив за мету в точності зобразити ці речі. Мені головне було показати ті переживання, які відчуває людина, потрапивши в екстремальну ситуацію».

Це не вперше твори Василя Мороза побачили світ. Раніше вони публікувались в різноманітних періодичних виданнях, як-от газетах «Галичина», «Тижневик Галичини», «Анонс-Контракт», часописах «Перевал» та «Параграф».