Шляхами козацької слави

Доволі нам вклонятись всім богам,
А вдома почуватися чужинцем.
Щоб мова українська ожила,
Хотіти треба бути українцем.

Олена Перова, режисер,
Національна радіокомпанія України,
м. Київ.

Всеукраїнське святкування 500-ліття Запорозького козацтва в серпні 1990-го року на землях Дніпропетровщини та Запоріжжя засвідчило про те, що радянська партійно-державна система вже не в змозі була зупинити процесів відновлення української державності внаслідок, яких сформувалася сучасна національна держава – Україна, спадкоємиця демократичних традицій Української Народної Республіки.

У жовтні 2009-го року наш народ відзначив 360-ту річницю утворення Української козацької держави, свята всієї нації – повноправної наступниці козацької слави.

А в листопаді 2010-го року виповнилося 155- ть років від дня народження відомого вченого із світовим іменем, академіка Академії Наук України, Дійсного члена Наукового Товариства імені Т.Шевченка, Голови товариства "Просвіта" в Катеринославі, Почесного члена низки історико-освітніх комітетів, комісій, товариств…

Письменника, енциклопедиста, археолога, лексикографа, фольклориста, етнографа, неперевершеного історика запорозького козацтва, автора сотень наукових праць з історії колишніх Запорозьких вольностей, автора словника української мови.

Засновника і першого директора музею – скарбниці пам’яток історії та культури нашого народу в Катеринославі, який сьогодні носить назву – Дніпропетровський Національний історичний музей імені Дмитра Яворницького…

Наша творча група тижневика "Коломийська правда", Коломия ВЕБ Портал, громадської організації "Інститут розвитку громадянського суспільства"зустрілася із заступником директора музею з наукової роботи, кандидатом історичних наук, Заслуженим працівником культури України – Валентиною Михайлівною Бекетовою. Пані Валентина розмовляє українською мовою і, як і весь колектив історичного музею ім. Дмитра Яворницького, вважає змістом свого життя збереження та примноження пам’яті про славетного земляка, гордиться тим, що вчений є центральним персонажем – козацьким писарем відомого на весь світ полотна Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові".

Тим, що не зламався дух патріота, звинуваченого в українофільстві й сепаратизмі та висланого за межі України, як неблагонадійного, в часи Російської імперії, звинуваченого в націоналізмі і контрреволюційній діяльності за часів радянської влади.

Валентина Михайлівна – надзвичайно ерудований спеціаліст, любить і шанує наше місто - одне з найдавніших і найпривабливіших в Україні, неповторне і самобутнє Прикарпаття, а для Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського просила передати запрошення на 3-ій Всеукраїнський музейний фестиваль: "Музеї України у всесвітньому просторі", який буде проходити у Дніпропетровську з 14-го до 19-го вересня 2011 року і презентаційний альбом "Музеї у сучасному поліетнічному світі", запрошує до спілкування за телефоном у Дніпропетровську (0562) 46-05-12).

Зайшли ми і до відомого в Україні науковця - Ірини Іванівни Хожило, доктора наук з державного управління, доцента кафедри державного управління, радника директора Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Пані Ірина досконало володіє українською мовою, стоїть на засадах утвердження в суспільстві рідної мови та підготовки нової генерації державно-управлінської еліти, яка б здатна була забезпечити оптимальні шляхи розбудови незалежної України.

Ірина Іванівна є уродженкою місць, які в далекі часи називались Великим Лугом, пишається історією свого козацького краю, де зародилися перші паростки української державності.

Час в дорозі із Дніпропетровська до Запоріжжя пройшов швидко і перед нами видніється головна річка Вкраїни, її національна святиня - могутній Дніпро-Славутич і легендарний острів Хортиця, на якому нащадок князівського роду Київської Русі Дмитро Вишневецький заснував Хортицьку Січ – колиску запорозького козацтва, одну з восьми Січей Вольностей Війська Запорозького.

До історико-культурного комплексу "Запорозька Січ" Національного заповідника "Хортиця", музею історії запорізького козацтва Національного заповідника "Хортиця" приходять сотні тисяч відвідувачів з України та багатьох країн світу, щоб вшанувати пам'ять про славних запорожців, а скульптурна композиція "Тарас Бульба" – головного героя повісті Миколи Гоголя, демонструє звитягу, незламність та мужність козацького духу, прагнення до свободи та незалежності, готовність до оборони рідної землі.

Хортиця – культове місце для молодят, куди подружні пари приїжджають після РАЦСу до пам’ятника Українській Писанці, як символу продовження роду і пройти обряд благословення.

Національний заповідник "Хортиця" – найблискучішу перлину нашої культурно-історичної спадщини, яка входить до списку "Сім чудес України" відвідують президенти і міністри, дипломати і церковні діячі, меценати і журналісти... Тут проходять фестивалі, семінари, мистецькі пленери, зйомки кінофільмів, козацькі ради…

В наш час землі Вольностей Війська Запорозького Низового є російськомовними, а нещодавно у місті Дніпропетровську відкрився 65-ий Російський центр фонду "Русский мир" - вже шостий в Україні.

Як точно сформулював видатний український вчений Михайло Драгоманов ще в 70-ті роки 19-го століття: "…наука вітчизняної мови для українців починається з відлучення від рідної".

Шляхи козацькі привели нас до Києва, де 23-го грудня 1648-го року, під громові салюти гармат, відбувся тріумфальний в’їзд до славного міста гетьмана Війська Запорозького, засновника козацько-гетьманської держави – Богдана Хмельницького. Зустрічали безстрашне козацьке товариство Єрусалимський та Київський патріархи, православне духовенство, київська інтелігенція, містяни…

У Києві, в Інституті фізики Національної Академії Наук України, працює наш земляк з Городенківщини, доктор фізичних наук, професор, провідний науковий співробітник, виконавчий директор Міжнародного енциклопедичного бюро з фізики, віце-президент Українського фізичного товариства, Дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка, лауреат багатьох премій та нагород – Шендеровський Василь Андрійович.

Професор Шендеровський є автором сотень наукових праць, упорядником і редактором унікальних книг про всесвітньовідомих українських вчених, був багаторічним автором літературно-художньої програми "Нехай не гасне світ науки" на Першому каналі Національної радіокомпанії України, автором сценаріїв науково-популярних кінофільмів…

Вчені Василь Шендеровський і Володимир Козирський виконали перевидання першого повного канонічного перекладу Біблії, здійсненого Пантелеймоном Кулішем, Іваном Пулюєм, та Іваном Нечуєм-Левицьким і виданого у Відні 1903-го року.

Перевидання Святого Письма було підготовлено з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, Верховного Архієпископа УГКЦ Блаженнійшого Любомира Гузара, Блаженнійшого Костянтина Митрополита Української Автокефальної Православної Церкви.

На завершення зустрічі пан Василь подарував для Коломийської районної бібліотеки двотомник "Нехай не гасне світ науки" – дане унікальне видання вміщує близько сотні нарисів про всесвітньовідомих вчених-українців, що зробили видатний внесок до скарбниці світової науки й культури, імена багатьох з яких, свідомо замовчувались або фальсифікувались за часів радянської влади.

Професор Шендеровський любить наш гуцульсько-покутський край, наше місто над Прутом, а також запрошує до спілкування по телефону в Києві: (044) 525-07 -77.

В стінах Національної академії державного управління при Президентові України нам довелося зустрітись із нашою землячкою Олесею Любомирівною. Пані Олеся має гарне домашнє виховання, сучасні манери, спілкується вишуканою українською мовою, є внучкою Почесної громадянки міста Коломия, шанованої всіма Вчительки – пані Галини Грабець.

Олеся Любомирівна - слухачка і староста групи слухачів цього навчального закладу, які навчаються за спеціальністю "державне управління", готує наукову працю про створення високопродуктивної системи державного управління в Україні, розвитку громадянського суспільства і подальшої демократизації держави. З теплотою згадує про Коломийську спеціалізовану школу № 1 імені Василя Стефаника в якій навчалася.

Про візит до київського видавництва "Темпора" і зустріч з директором Юлією Олійник ми домовились заздалегідь. Саме тут було повернуто світові ім’я славного українця, нашого земляка, адмірала Імператорського й Королівського військово-морського флоту Австро-Угорської імперії – Ярослава Окуневського. Більше століття чужі держави намагались зруйнувати історичну пам'ять про великого патріота свого народу, і тільки в часи незалежності в "Темпорі" побачило світ чудове літературно-художнє видання: Ярослав Окуневський. "Листи з чужини", за що велике спасибі та низький уклін колективу київського видавництва.

Пані Юлія знайомить українського читача з маловідомими або незнаними взагалі фактами нашої історії, презентує книги: "Конотопська битва 1659 рік: Тріумф в час Руїни" Олексія Сокирко, "Українські легіонери: Формування та бойовий шлях Українських Січових Стрільців (1914-1918 рр.)" Івана Монолатія, "Спогади командарма (1917 -1920 рр.)" Михайла Омеляновича-Павленка...

Завершена робота над видавничим проектом – двотомником "Гетьман "авторського колективу, упорядниці Ольги Ковалевської – погляд на одну із видатних постатей української історії – гетьмана Івана Мазепу…

Директор київського видавництва "Темпора" Юлія Володимирівна Олійник любить наш край, де свято бережуть історичну пам'ять про нашого славного адмірала-земляка, і запрошує до спілкування за телефоном у Києві (044) 234-46-40.

Мова є надійним фундаментом української нації. Через віки рідна мова донесла до нас пам'ять про Дорошенка, який веде своє військо славне запорозьке хорошенько, про нелегку доленьку Тараса, і про тую стрілецькую славу, і про нас - що ми браття, козацького роду...

Унікальна особистість світового рівня в українській літературі, майстриня українського слова, постать, з якою асоціюється Україна – Ліна Костенко сказала, що: "Нація не помирає від інфаркту, вона помирає тому, що у неї відібрали мову"...

P.S. Вже вкотре наступили нові часи випробувань українців на вміння подолати протистояння і розбрат, надати можливість новообраному міському голові сформувати виконавчі структури, щоб почати плідну працю на благо коломиян.

Автор: Микола СОЛОНЕНКО, ветеран військової служби