Антивідзнака «Отрута сезону» знайшла своїх антигероїв

Українське суспільство вже призвичаїлося до реклами, яка супроводжується сексизмом. Сподіваючись досягти максимального бізнесового ефекту, рекламісти використовують у телероликах та на бігбордах, на шпальтах газет і журналів зображення оголених жінок. А ще додають текст, який привертає увагу вульгарним присмаком. Мовляв, реклама може комусь і не сподобатися, але поза увагою точно не залишиться!

Але не всі готові миритися з таким проявом безкультур’я, з приниженням гідності, з дискримінацією за статевою ознакою. Брутальна реклама має бути затаврована - вирішили вони і започаткували ґендерну антивідзнаку «Отрута сезону».

Про ґендерну антивідзнаку «Отрута сезону» та її нових лауреатів в інтерв'ю журналістові Національного прес-клубу «Українська перспектива» розповіла керівниця Інформаційно-консультативного жіночого центру Олена СУСЛОВА. Зустріч з нею відбулася напередодні відзначення 30-річчя ратифікації Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, яке припадає на 19 грудня. І це ще більше посилило актуальність обраної теми.

- Хто став лауреатом ґендерної антивідзнаки «Отрута сезону» цього разу?

- Найбільш «яскравою» стала реклама меблів для офісу. В ній на тлі шаф та стільців зображено постать оголеної жінки. І найбільша кількість наших експертів саме цій рекламі віддали свої голоси.

Втім, цього року нам довелося запровадити ще три спеціальні номінації. Бо деякі ситуації викликали особливо велике обурення серед ґендерно чутливих людей, отже, коло лауреатів розширилося. Йдеться про дві номінації «Дії влади» (це – кабмінівське розпорядження про дрес-код і Кодекс киянина). А третя стосується засобів масової інформації і присвячена шоу Савіка Шустера, яке відбулося 3 грудня цього року.

- Чим завинила програма Савіка Шустера? Адже вона належить до числа найбільш популярних на українському телебаченні.

- Справа в тому, що Європейський Союз всіляко сприяє встановленню ґендерної рівності в українському суспільстві, зокрема, через різноманітні проекти і програми. Робота ця доволі широка і включає, зокрема, популяризацію цих питань через ЗМІ. Тому громадські організації, які опікуються цими питаннями, активно співпрацюють із журналістами. І вони охоче відгукнулися на пропозицію взяти участь у шоу Савіка Шустера, яке відбувалося за підтримки ЄС якраз під час проведення загальноукраїнської акції «Шістнадцять днів проти ґендерного насильства». Ми мали на меті загострити увагу суспільства до проблем ґендерної нерівності, подолання насильства проти жінок і недопущення насильства проти дітей.

На жаль, організатори передачі поставилися до нашої позиції доволі легковажно, виходячи, насамперед, з інтересів телевізійного шоу. До участі запросили деяких одіозних осіб, які привертали увагу до себе епатажними висловлюваннями, а не серйозними думками та пропозиціями, пошуками рішення наявних проблем. Переважно саме цим особам і надавали слово, тож передача мала абсолютно зворотній ефект: вона перетворилася на потік цинічних брудних висловлювань. Таким підходом були обурені не лише ті, хто давно працює в цій сфері, але й ті люди, які сподівалися одержати фахову оцінку ситуації, що склалася в ній.

- Звідки виникла ідея ґендерної антивідзнаки і як давно ви її вручаєте?

- Минулого року, десь наприкінці лютого – на початку березня в черговий раз виникла дискусія навколо того, чи варто відзначати Міжнародний день 8 березня і якщо дійсно святкувати його, то в який спосіб.

Нам це вкрай не сподобалося. Ми вирішили подивитися на справу під іншим кутом і запропонували двічі на рік відзначати «Дні ґендерної рівноваги». Навіть визначилися в датах – 22 березня і 22 вересня, коли день дорівнює ночі. На нашу думку, в цьому є велика символічність.

Тож саме в ці дні ми почали вручати ґендерні відзнаки тим артефактам, які утверджують ґендерну рівність. Ми вирішили, що відзначати слід не окремих осіб чи організації, а результати їхньої діяльності. І першу відзнаку ґендерної рівноваги отримав підручник з виховання ґендерної культури.

Та вже невдовзі колеги підкинули нову ідею: якщо є герої та героїні, мають відзначатися й антигерої та антигероїні. Погані вчинки теж не повинні залишатися непоміченими. І це підштовхнуло нас до запровадження ґендерної антивідзнаки.

Почали думати, як її назвати. На думку спала певна аналогія: є сезони моди, які дарують свято і натхнення, добрий настрій і кохання. А є отрута, яка роз’їдає суспільство, додає йому нетолерантності та зверхності, фобій і ненависті. Отже, наша антивідзнака отримала назву «Отрута сезону».

- Хто обирає лауреатів антивідзнаки?

- Ми працює з експертами, які займаються питаннями ґендерної рівності системно і на постійній основі. До їх думок дослухаються, вони є резонансними в суспільстві. Ця команда складається із 9-11 осіб.

- Як ви вручаєте ці антивідзнаки – безпосередньо тим, хто їх завоював, чи в якийсь інший спосіб? Чи не уникають ваші лауреати своїх «нагород»?

- Торік ми загалом не могли знайти адреси нашого лауреата. Була брутальна реклама, було загальне обурення, але ніхто так і не зміг визначити, проти кого його спрямувати. Бо парадоксальна ситуація – жодних реквізитів на рекламі, окрім телефону, не було. Навіть не було вказано коду міста, де знаходився телефон, тому й дзвонити було нікому.

Антивідзнака, яка визначалася влітку цього року, стосувалася мережі ресторанів східної їжі. Вона замовила цілу рекламну кампанію сексистського характеру: щомісяця на вулицях з’являлися нові бігборди, які запрошували до ресторанного частування у доволі цинічний спосіб з непристойними натяками.

Ми написали до маркетингового відділу цієї мережі ресторанів і отримали відповідь, що невдовзі вони виправлять ситуацію, реклама залишатиметься на видноті лише до кінця місяця і потім її знімуть. Так і сталося, але на місці згаданої реклами з’явилася інша – не менш брутальна і цинічна, принизлива і для жінок, і для чоловіків.

Зрозуміла річ, ми мали відреагувати адекватно, тож мережа ресторанів отримала ґендерну антивідзнаку.

Поки що ми не запрошували наших лауреатів на якісь урочистості. Для нас головне – привернути суспільну увагу до негативних явищ, донести до людей цінності ґендерної культури. Тому ми акцентуємо на інформаційному компоненті.

І ми вже маємо певні позитивні результати такої нашої роботи. Якщо раніше ми самі добирали кандидатів на нашу антивідзнаку, то тепер отримаємо чимало пропозицій від людей і організацій, які знають про неї. А це значить, що коло наших однодумців зростає.

Ми закликаємо широку громадськість надсилати свої пропозиції і на відзнаку, і на антивідзнаку. Електронна адреса нашого центру: wicc@empedu.org.ua

- Яким чином отримання такої антивідзнаки може вплинути на формування державної політики у питаннях боротьби з ґендерною нерівністю?

- Я пишаюся з того, що після започаткування антивідзнаки «Отрута сезону» активізувалася робота колишнього Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту саме в царині протидії ґендерній дискримінації. Щоправда, після проведення адміністративної реформи його приєднали до Міністерства освіти та науки, тож важко сказати, як все розгортатиметься надалі.

Свого часу Мінсім’ї, молоді та спорту підтримало ідею нашої громадської організації щодо створення експертної ради, яка б розглядала скарги за фактами ґендерної дискримінації. У вересні поточного року відбулося її перше засідання.

Ця рада вже надала експертні висновки щодо кількох рекламних продуктів сексистського характеру і зазначила, що вони не відповідають принципу рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Було надано перші конкретні рекомендації органам влади, як на законодавчому рівні, так і на рівні реалізації законодавства і моніторингу його дотримання. Тобто, від слів уже перейшли до діла.

- Згаданий вами сексизм у рекламі вже стає частиною українського бізнесу. Чи готова ваша організація розгорнути механізми рішучішої боротьби з такою рекламою?

- Ми здійснюємо моніторинг і можемо сказати, що цього року мінімум удвічі зросла частота використання саме такої реклами в Києві. Ми готові наполегливо рекомендувати відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування робити відповідні дії і перевіряти їх ефективність.

Чинне законодавство потребує суттєвих змін та доповнень. Хоча в законі про рекламу є положення, яке повторює статтю 24 Конституції про заборону дискримінації за різними ознаками, воно потребує серйозного уточнення. В рекомендаціях Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок цього року було вказано, що в Україні має бути визначено не тільки принцип прямої дискримінації, а й принцип непрямої дискримінації, і дане чітке визначення сексизму.

Колишнє Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту вже підготувало проект змін, які включали визначення сексизму як в законі «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», так і в інших законах. Потреба в таких змінах є очевидною. Бо сьогодні Комісія з питань суспільної моралі більше звертається тільки до того, що має еротичний та порнографічний характер. І не зважають на сексизм. Відтак, це залишається нашою роботою.

- Чи існують подібні антивідзнаки в інших країнах?

- У багатьох країнах є антивідзнаки в галузі прав людини. Навіть «антинобель» є – шнобелівська премія. Що ж до ґендерної відзнаки – я поки що про таку не чула. Та коли на різних зустрічах, заходах спілкуюся з людьми, які приїздять з інших країн, і розповідаю їм про нашу ідею, то вони кажуть – і нам треба щось подібне зробити. Тому що в питанні сексистської реклами Україна не є оригінальною. Тому ця проблема є набагато масштабнішою, ніж можна уявити.

Автор: Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб «Українська перспектива»