Коломийський кінотеатр «Джерело» на межі руйнування

Приміщення кінотеатру «Джерело» відчинене у будній день – незвична картина і зовсім не обнадійлива. Тут у холі розташувалися торговці дешевим крамом, ночують вони також у приміщенні кінотеатру – з балкону в кінозалі звисає одяг, тим часом сам зал видається декорацією до похмурого фільму. Бути чи не бути коломийському кінотетатру – одне із запитань, яке вирішувати новообраній міській владі.

Уже два роки кінотеатр «Джерело» не отримує жодної фінансової підтримки від міської влади. 2008 р. в бюджеті виділили 40 тисяч, які йшли на оплату комунальних послуг і частково на зарплатню працівникам. Наразі в штаті кінотеатру залишилося двоє осіб – директор та заступник з комерційних питань. Директору закладу самій доводиться і прибирати, і квитки продавати, і звіти писати; заступнику – і господарськими питаннями займатися, і за фільмами до Івано-Франківська (за власний кошт) їздити, і кіно «крутити». Їм від’єднали телефон, хоча вчасно сплачували. Економлять на платі за воду – воду приносять знадвору, навіть збирають дощову. І вже другий рік поспіль у жовтні припиняють кінопокази аж до квітня, тому що немає газу та, відповідно, опалення. Цього року самі звернулися до газової служби, щоб їм перекрили газопостачання, тому що після трьох місяців мають уже 8 тис. грн боргу.

Упродовж якогось часу міська влада шукала для кінотеатру інвестора, навіть приходили дивитися як потенційні інвестори Ігор Слюзар та Тарас Яворський. Вони допитувалися, який фундамент, коментували, як тут усе можна перебудувати після знесення будівлі. Насправді ж, каже Світлана Тодорів, директор кінотеатру, нічого валити тут не треба, приміщення добротне, тільки потребує серйозного оновлення. Кілька років тому підготували проект оновлення: зал на 180 місць, VIP-зона. І це не є нереально, не потрібно якихось захмарних фінансів. А зруйнують і почнуть зводити багатоповерхову споруду, то не знати, коли будівництво закінчиться. Та й чи буде нова споруда кінотеатром після цього, адже ходять чутки про те, яке це чудове місце для нового готелю.

Директор та колишні працівники, які підтримують її, допомагають діставати фільми та готові повернутися до праці навіть за мінімальну плату, не сидять, спустивши рукави. Ще нещодавно у «Джерелі» демонстрували, через місяць після прем’єри, голлівудський блокбастер «Принц Персії». Прокатна плата за фільм на 2-3 тижні становить 3 тисячі гривень. Із Києва разом із фільмом замовили банер 3х2 м. Щоб прибити його, діставали мало не пожежну драбину, пані Світлана купувала цвяхи. На сеанси приходили до 60 осіб. А потім банер… вкрали. Низку безкоштовних сеансів тоді ініціювали фонд ім. А.Федчука та МО «Фронту змін». А попереду були вибори, то хтось таким чином вирішив втрутитися. Тільки не зрозуміло, за що «помстилися» кінотеатрові. Взагалі останнім часом завдяки згаданому фонду кінотеатр ще функціонував. На «Аватар» приходило до 600 глядачів (кінотеатр має 400 місць), у кінозал доносили стільці. Пані Світлана згадує і дітей із Гвіздецького інтернату, яких привозили на сеанс, – кінотеатр знайшов можливість також для подарунків цим дітлахам. Демонстрували тоді ж, у червні, і добре знані кінострічки – «Пропала грамота», «Сватання на гончарівці», «За двома зайцями», «Ва-Банк», «Людина з бульвару капуцинів», «У джазі тільки дівчата». Молодь приходила перед сеансами, цікавилася, що це за фільми. Багато доти не бачили тих самих «За двома зайцями», а насміявшись під час цього показу «В джазі тільки дівчата», цікавилися, коли ще щось схоже демонструватимуть. Через непривабливість інтер’єру з Фонду ім. А.Федчука та від Л.Глушкова припинили пропозиції щодо нових показів. А потім холодний жовтень остаточно зачинив двері кінотеатру.

Якщо б усе відбувалося за заповіддю «чиніть іншим так, як хочете, щоб вам чинили», то працівники кінотеатру мали б отримати підтримку, на яку вони заслуговують сповна. Тут справді дбають про те, щоб запропонувати глядачам новинки, зацікавити різновікову аудиторію. Упродовж червня-жовтня у «Джерелі» демонстрували фільми «Трембіта»,«Новолуння» і «Новолуння-2», «Учень чаклуна», «Робін Гуд», «Принц Нарнії», «Карате кід»; двічі у 3D форматі – «Ніч живих мерців» (зал був переповнений, тож про смаки не сперечатимемося). Також організовували сеанси двічі на день – для дітей та для глядачів старшого віку. Це при тому, що пані Світлана працює без нарахування собі зарплатні. Кошти, які отримують від квитків чи орендарів (час від часу тут відбуваються виставки – воскових фігур, зоотерраріум), використовують для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам, які звільнилися, на оплату комунальних послуг, і прокатну плату. Зараз мають 61 тис. боргу, з них 35 – зарплатні. Потрохи борг із зарплатні зменшується. Але, каже пані Світлана, б’ють з усіх боків: нещодавно пожежна служба знайшла порушення норм в утриманні приміщення та наклали штрафу 50 грн; 170 грн штрафу – за недотримання контракту щодо обумовленої плати працівникам (свого часу зменшили оплату за обопільною згодою, перейшли на півставки – ніхто не поспішав звільнятися, адже окремі працівники присвятили цій справі понад 30 років).

Міська рада ж, коли справа торкається коштів, наче випробовує, скільки ще вистачить терпіння. Так, 2008 р. на кінець року міська рада не додала кінотеатру 10 із 40 тисяч гривень із запланованих у бюджеті. Про перераховані останні 10 тисяч пані Світлані повідомили 30 грудня. Директор встигла перерахувати кошти за комунальні послуги, а вже 31 грудня на зарплатню гроші не видавали, тож так її й не отримали.

16 грудня 2009 р. Пенсійний фонд подав до суду, після чого заборгованість перед фондом вираховують із зарплатні пані Світлани. 21 грудня вона написала лист голові міста Юрієві Овчаренку з проханням про допомогу, в якому пояснила ситуацію, – кінотеатр має заборгованість перед Пенсійним фондом, але новий директор прийняла кінотеатр із боргами, які зменшила.

22 лютого 2010 р. Світлана Тодорів знову написала листа міському голові з проханням допомогти розв’язати фінансові проблеми. Тим часом фінансування з міського бюджету припинили взагалі, про що здогадалися повідомити тільки 11 червня, – надійшла відповідь за підписом Володимира Тарновецього, в якій повідомляли, що кошти на функціонування кінотеатру «Джерело» в бюджеті на 2010 р. не передбачені.

Світлана Тодорів очікує, доки відбудуться нові призначення у міській раді, та радитиметься із посадовцями про долю кінотеатру. Наразі з бюджету слід було б виділити 46 тисяч гривень, це з розрахунку мінімальної зарплатні на трьох осіб та частково на комунальні послуги. Це не такі вже й великі кошти, до того ж слід врахувати, що йдеться про заклад культури, й збереження останього з колишніх трьох кінотеатрів міста значно додасть підтримки теперішній владі з боку громади.