Коломийський «Орфей» зробив жанр художнього слова самодостатнім

Коломийський народний театр поезії «Орфей» нещодавно відсвяткував 15-ліття. Керівник творчого осередку Сергій Козлов цими днями в клопотах, триває конкурс читців ім. І. Франка. Тут беруть участь і більшість учасників «Орфею», тож Сергій Іванович розповів Коломия ВЕБ Порталу про творчу історію театру.

Розпочинався він із клубу поезії, організованого у 1983 р. Перший вечір клубу відбувся 26 жовтня 83 р. до 60-річчя Расула Газматова.

Сергій Козлов із дитинства любить поезію та музику, це, каже, передалося від батьків. Він має велику музичну колекцію і літературну фонотеку. Усі ці його вподобання творили стиль, притаманний поетичним постановкам під його керівництвом. Свого часу навіть отримали відзнаку за музичне оформлення виступу на конкурсі ім. Олени Теліги в Києві.

Перший крок «Орфею» на шляху до звання народного театру відбувся 1994 р. Тоді творчий колектив на прохання міського народного театру ім. В. Симчича Коломийського МБК «Народний дім» підготував виставу «Ця Богом послана Голгота. Василь Стус у листах, щоденниках» в рамках захисту звання народного. Вистава допомогла відстояти звання театру ім. Симчича, а колектив «Орфея» отримав заохоту працювати над власним становленням. Після наступних трьох постановок «Орфею» присвоїли звання народного. Це були «Легенда про матір», поетична вистава за творами С. Єсеніна 1995 р. та «Хотіла б я піснею стати» за творами Лесі Українки.

Свого часу Сергій Іванович поставив за мету зробити жанр художнього читання самодостатнім жанром у Коломиї. Зазвичай виступами читців заповнювали паузи в концертах. Чого вдалося досягти колективу Сергія Козлова, свідчать поетичні програми за творами Т. Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко, Дмитра Павличка, тривалістю годину й більше. Д. Павличко, побачивши уривок із вистави за його перекладами світового сонета. На його прохання «Орфей» поставив також історичну поему Д. Павличка «Петрик».

Слід нагадати, що учасники театру – школярі, від найменших, третьокласників, що у стократ ціннішим робить досягнення театру.

Багато учасників «Орфею» продовжили навчання у творчих вузах та продовжують розпочате на тутешній сцені. Галина Угорська тепер актриса Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича; Орест Шарак – актор Львівського академічного театру ім. Л. Курбаса; Світлана Чернецька – кореспондент телеканалу «Інтер». Цьогорічні випускники також збираються до театральних вузів.

Зараз відбувається зміна покоління в театрі, каже Сергій Іванович. Ось закінчиться конкурс читців, й «орфеївці» візьмуться за свою творчу працю. З новим складом ставлять виставу, яка в репертуарі з 1998 р. Це «До світла, до волі!» Спиридона Черкасенка, сцени з ранніх років Т. Шевченка. П’єсу пану Сергію приніс отець Зиновій Карась – в журналі «Молода Україна» за 1925 р., в якому вона була надрукована. Чудова віршована форма твору ідеально підійшла для постановки.

З найменшими учасниками «Орфея» ставитимуть «Мийдодір» К. Чуковського, в перекладі М. Рильського. Пан Сергій уже розмірковує над музичним супроводом, в нього на думц «Картинки з виставки» М. Мусоргського, «Танець із шаблями» А. Хачатуряна. Обидві вистави планують запропонувати глядачам у грудні.

Театр-студія, в якій замаються близько 25 дітей, та керівник, як бачимо, захоплена творчими планами. Нещодавно їх запросили виступити в Очакові. Там гарно зустріли, привезли, нагодували – цього достатньо для взаємного задоволення гостей і господарів, яких «орфеївці» обдарували своїм виступом.

Кошти потрібні, мабуть, на костюми, як-от для дитячої постановки. Сергій Іванович говорить про це просто, для вистави про Шевченка ще, мають, каже костюми. Стає зрозуміло, що «Орфей» живе натхненням, побутові питання розв’язують у міру їх появи. А загалом любов’ю до своєї справи здобули собі друзів, які допоможуть при нагоді. Човник поезії в безпеці, доки ним керує людина із такою любов’ю до художнього слова.