Володимир Бощук: 80 відсотків свого життя я на лижах

Хоча наш сьогоднішній герой ще дуже навіть молодий, його можна назвати справжнім ветераном збірної України зі стрибків з трампліну. Він єдиний з нинішньої основи збірної брав участь в Олімпійських іграх 2006 року в Турині, а своїми виступами на етапах Кубка Світу наш співрозмовник радує своїх уболівальників ще довше. Милий і товариська, український стрибун Володимир Бощук дав інтерв'ю перед стартом нового сезону...

- Володимире, як Ваш настрій зараз, трохи менше, ніж за місяць до старту сезону?
- Настрій в принципі нормальний. Зараз я вдома, тренуюся індивідуально, підтягую фізичну форму. Але зараз ми не працюємо над стрибками, тільки фізичні вправи.

- Валерій Вдовенко зазначав, що останнім часом у Вас з'явилися певні огріхи з точки зору техніки. Скажіть будь ласка, в чому полягають Ваші основні проблеми?
- Чесно кажучи, я й сам не знаю. Трохи загубився в стрибку, втратив почуття столу відриву, так і з посадкою з'явилися деякі проблеми.

- Минулий сезон був не найкращим у Вашій кар'єрі, але все-таки що стало для Вас самим яскравим в минулому році?
- Думаю, що в минулому сезоні потрібно відзначити Олімпійські ігри, мені там дуже сподобалося.

- Ви брали участь як в Олімпійських іграх 2006 року в Турині, так і у Ванкувері. Можете їх порівняти в плані організації?
- Я не знаю, як в інших видах спорту, але у нас з організацією все в порядку було як в Турині, так і у Ванкувері. Що стосується швидкості інформації тощо, то тут все теж було на рівні. Мене все влаштовувало і в Турині, і у Ванкувері.

- Як Ви оцінюєте минулий літній Гран-прі?
- Знаєте, на початку серії Гран-прі було таке гарне відчуття, стрибали дуже добре ... У Хінтерцартені, наприклад. Але потім пішов сильний спад у стрибках, який мені складно пояснити. Можливо, десь недотреніровался на зборах навесні, та й певні психологічні проблеми були.

- Частина передсезонного збору Вам довелося пройти на що став уже знаменитим трампліні імені Адама Малиша у Віслі. Як Вам це спорудження?
- Якщо чесно, то дуже слабенько. Можливо, це не стільки стосується самого трампліну ... За свою кар'єру в мене там практично не виходили гарні стрибки. Просто цей трамплін дуже важкий, на ньому складно стрибати. Потрібно або дуже добре знати цей трамплін, або бути в прекрасній формі.

- Який у Вас взагалі улюблений трамплін?
- Мені подобається стрибати в Австрії, наприклад, в Віллахе є чудовий трамплін К-90. У Ліллехаммері мені подобається трамплін К-120. У Кранске Горе теж хороший трамплін. А взагалі, все більше залежить від власної форми. Коли ти готовий добре, то і стрибки йдуть скрізь.

- У минулому сезоні були випробувані нові правила, які стосувалися поправки на вітер і зсуву лавки воріт. Яке Ваша особиста думка про ці нові правила?
- Скажу так: я б погодився з тим, що стосується вітру, а от з лавочками ні, це не настільки впливає на дальність стрибка.

- Які у Вас цілі на новий сезон?
- Хотілося б наблизитися до двадцятці найсильніших і як можна частіше потрапляти до тридцятки. Начебто все є, і вік, і досвід, тому хотілося б туди регулярно потрапляти.

- Валерій Вдовенко вже довгі роки працює головним тренером збірної України і на мій погляд є дуже кваліфікованим фахівцем. Якої Ви самі думки про нього?
- Справа в тому, що в України немає більше жодного тренера, який володів би таким класом та досвідом, як Валерій Павлович Вдовенко. Ми з ним працюємо вже десять років, і, можу сказати, що працюємо успішно. Звичайно, бувають якісь робочі моменти, але це не настільки суттєво.

- Хто у Вас взагалі улюблений стрибун, які Ваші симпатії?
- Взагалі чи зараз?

- Давайте і зараз, і взагалі.
- Мені дуже подобаються японці - Касаі, Фунакі ... А що стосується сьогоднішнього дня, то Адам Малиш.

- Стовідсоткова вибірка збірної України називає саме Адама Малиша.
- Просто він дуже близький до нас, іноді підходить, питає щось ... Та й просто гарний хлопець. Діма Васильєв ще дуже приємна людина. Ми ближче всього спілкуємося з поляками, і всі дружно вболіваємо за Малиша.

- З ким із українських спортсменів Ви найбільше спілкуєтеся? Як мінімум з двоєборці, напевно, часто перетинаєтеся ...
- Ні, насправді дуже рідко. Максимум пару разів за сезон. З лижників спілкуюся з Романом Лейбюк, в стрибкової збірної ми взагалі усі разом, я, Шумбарець, Лазарович ... Молодь ... Зараз ще Жураківський підключився.

- Як Ви оцінюєте минулий чемпіонат України? Ви посіли друге місце, але йшли нарівні з Віталієм Шумбарця, фактично демонструючи один рівень стрибків ...
- Як оцінюю? Хто виграв - той виграв, тут говорити вже не про що. Ми тривалий час йшли очко в очко, але у мене є деякі питання в плані чесності. Мені здається, що стрибки Віталія були дещо несправедливо оцінені технічно. Все-таки по 19 балів за стрибок на 92 метри - це занадто.

- Як Ви взагалі потрапили до стрибки з трампліну?
- Мені було п'ять років, коли поряд побудували маленькі трампліни, на яких я і займався. Мої батьки наполягали на тому, щоб я став стрибуном, тому мені й доводилося тренуватися - особливого вибору не було.

- Зараз, після певного застою, в Україну почали з'являтися молоді стрибуни ... Особливо десь за останні два сезони.
- Знаєте, ситуація в нашому виді спорту досить складна, і раніше все йшло якось по спіралі вниз, за зменшенням ... А от за останні два сезони справи дійсно пішли вгору, почали з'являтися молоді спортсмени і, ми почали відчувати конкуренцію.

- Що для Вас взагалі стрибки з трампліну?
- У першу чергу - задоволення. 80 відсотків життя на лижах, по-великому рахунку все життя на це. Залишається отримувати задоволення, мені дійсно дуже подобається те, що я роблю. Сім'я є, житло є, все начебто зробив, так що зараз головне саме задоволення.

- Побажайте що-небудь уболівальникам нашої збірної, яких, повірте, дуже навіть багато!
- В першу чергу, добра і здоров'я. Думаю, що наш вид спорту потихеньку рухається вгору і сподіваюся, що ви будете підтримувати нас, будете схрещувати пальці і тримати за нас кулаки! Останнім часом ми відчуваємо Вашу підтримку, навіть під час Олімпіади стільки смс-ок приходило ... Удачи Вам і спасибі!

- Володимир, величезне спасибі за інтерв'ю! Бажаємо Вам успіху у новому сезоні - щоб до тридцятки від Куусамо і до самого Осло!