На Прикарпатті вшановують двох із останніх дивізійників

В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби відкрилася виставка, присвячена пам’яті Володимира Малкоша – відомого громадського діяча, який очолював Івано-Франківську станицю Галицького братства колишніх вояків дивізії «Галичина» – Першої дивізії Української національної армії, та на вшанування загиблих на фронтах Другої світової війни вояків-дивізійників, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.

Численні архівні матеріали, світлини, газетні публікації розповідають про діяльність дивізії «Галичина», про Братство колишніх дивізійників, створене у 1992 році, яке він очолював до своєї смерті 1 листопада минулого року.

Свого часу Володимир Малкош говорив, що не вдалося домогтися визнання тоді ще живих 27 дивізійників учасниками визвольних змагань і їхньої реабілітації. Він особисто проводив листування з Інститутом національної пам’яті щодо зняття клейма колаборації з дивізії «Галичина».

У своїх численних інтерв’ю, виступах перед прикарпатцями Володимир Малкош повторював, що «дивізія «Галичина» належала до фронтових, а не до каральних охоронних частин», її вояки присягали на вірність українському народові.

Володимира Малкоша було засуджено до 15 років каторжних робіт та п’яти років позбавлення громадянських прав. Покарання відбував у Заполяр’ї в Росії. Брав участь в Норильському повстанні.

Разом із Володимиром Малкошем Братство створював відомий в Івано-Франківську громадський діяч, письменник, автор художньо-публіцистичних статей, історичної п’єси «Пам’ять серця», книги «Дух, що тіло рве до бою» Михайло Мулик, тепер він його очолює.

У ці дні виповнилося 90 років із дня його народження.

Під час війни Михайло Мулик служив у дивізії «Галичина», брав участь у боях під Бродами. Відбув понад 10 років заслання у Республіці Комі в Росії.

Зараз в Івано-Франківську живе близько десятка колишніх дивізійників.

14-у гренадерську дивізію військ СС (Waffen SS) «Галичина» створила 1943 року на Західній Україні німецька окупаційна влада як фронтове з’єднання у структурі нацистської організації СС («Охоронні загони»), яка була каральною й військовою організацією Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини. Наприкінці війни з’єднання перейменували на 1-у Українську дивізію Української національної армії, його бійці присягнули на вірність Україні.

Нюрнберзький Міжнародний військовий трибунал 1945–1946 років визнав усі такі фронтові частини СС злочинною організацією на підставі того, що значна частина їх брала участь у каральних операціях проти мирного населення, зокрема, в знищенні євреїв тощо. Водночас, усупереч радянській і післярадянській пропаганді, наразі немає ніяких доказів про можливу причетність до таких злочинів дивізії військ СС «Галичина».