В Івано-Франківську презентували еротику

Як мало сьогодні в Україні якісної еротичної літератури. Про це говорять багато поціновувачів витворів пера. Втім реальні кроки в напрямку розвитку такого роду творчості роблять одиниці.

Однією з таких поки що «білих ворон» є молода талановита львівська письменниця Христина Лукащук, яка днями презентувала івано-франківському читачеві свої нові романи «Фреска» і «Експортерка».

«Коли я читала іноземну літературу відповідного змісту, - коментує авторка своє прагнення писати саме еротичні твори, - я захоплювалась тим, наскільки там про це говорять. Наш народ, взагалі східні народи вважаються більш чуттєвими, більш експресивними, а літератури, яка б це виразила, в нас немає. Зі слів пані Лукащук, щоб отримати правильну відповідь, треба задати питання; щоб задати питання, треба насмілитись сказати це вголос; щоб сказати це вголос, треба це усвідомити.

Специфікою твору «Фреска» стало написання його від імені головного героя-чоловіка. Зі слів авторки, це була своєрідна відповідь на книгу, написану її колегою-чоловіком від імені персонажа-жінки, в якому, як здалося письменниці, автор так і не зміг до кінця відчути жінку. «Я вирішила, - розповідає пані Лукащук, - що критикувати інших легко, а от спробувати створити щось подібне самій може не кожний, тому написала «Фреску», вислала її на конкурс «Коронація слова» під чоловічим псевдонімом і від імені чоловіка. І коли отримала твір назад з рецензією, в якій було написано, що тільки чоловік міг написати таке ідіотичне закінчення і тільки чоловіки можуть так не зважати на жінку, я зрозуміла, що мені це вдалося».

Як стверджує пані Христина, в її творах немає вигаданих героїв. Усі персонажі мають реальних прототипів у реальному житті. Це друзі, родичі, знайомі тощо, які переживають в творах реальне життя, саме тому романи письменниці зачіпають.

«Усі прозові твори Христини Лукащук, - розповідає арт-менеджер Івано-Франківського культурно-мистецького центру «Є» Вікторія Мартинович, якій волею випадку та на правах господарки залу, де відбувалась презентація, випало виконувати роль модератора, - буквально насичені чуттєвістю. Не виняток і повість «Фреска», всі сюжетні лінії якої вмотивовані саме чуттєвістю. Усе, що відбувається, ніби нехотячи сплановане сплесками почуттів. Від самісінького початку, коли головному героєві наснилася жінка, в яку він інтуїтивно й наче автоматично закохується, до самісінького кінця, коли переплітаються невиразні почуття героя, його пасії, а теж найближчого друга…»