Автонавігатор допоможе і в містах, і в хащах

«Можете орієнтуватися хоч на Полярну зірку, - сміється Юрій Левицький. - Але краще таки GPS». Колишній байкер, відомий у колах джиперів гонщик, їздить з GPS-навігатором три роки. В силу специфіки своєї роботи вивчив лабіринти більшості українських та європейських міст. Задля спортивного азарту і задоволення торує карпатські хащі. Бере участь у перегонах і трофі-рейдах. В опануванні місцевості з допомогою автонавігатора зупинятися не збирається.

Робочий варіант

Юрій Левицький має дві пари коліс. Одні - робочі: Volvo S80 T6, має вбудований навігатор. Люксовим седаном переїздив автострадами і містами. Другі колеса - змагальні: Chevrolet Niva. GPS-навігатор під Ниву купив не з понтових - ASUS R600.

«Для того, щоби комфортно почуватися в будь-якому місті України чи Західної Європи, досить базової версії програмного забезпечення «рідного» вольвівського навігатора, - розповідає Юрій. - Він містить у собі мапи країн усього світу з деталізацією до вулиці. І дозволяє жирною крапкою відзначати своє розміщення на цих мапах. Сильне враження на мене справило те, що під час відрядження до Австрії і Угорщини машина знала, де можна знайти готель чи зупинитися перекусити, і стрілками показувала рекомендований напрям. В Україні навігація простіша, хоча деталізація вітчизняних GPS-мап - до будинку. Франківськ - не виняток».

Якось він вирішив перевірити навігатор і кружляв містом, вишукуючи непрохідні провулки і непроїзні перешкоди. «Скандинавський провідник виявився досить чутливим і обізнаним, - каже Юрій. - Стабільно ловив від трьох до шести супутників і показував точність у межах 6-10 метрів. Цього було цілком достатньо, аби точно визначити своє місце на мапі. Щоправда, були невеликі похибки на околицях, але обійшлося без плутанини». Жодних огрублень точності, втрати сигналу чи несподіваних свідчень карти в інших українських містах, констатує чоловік. Як і в європейських мегаполісах з вузькими вуличками і висотними будинками.

Майже спортивне орієнтування

У містах, де вже бував, з навігатором їздити нецікаво, переконаний Юрій Левицький. Зате завжди цікаво їздити в горах. «Застосовується зовсім інша програма. Я випробував «SAS-Planet» з прив'язкою до сервісу Google Maps. Деталізація - до струмка і стежки. Щоправда, тут вже електронні орієнтири не завжди відповідають дійсності. Бо наша гірська дійсність - мінлива: то дорога жерепом заросла, то ріка русло змінила», - говорить він. І пригадує останню пригоду з навігатором: автомарш Манява - Бухтівецький водоспад. Три спроби. І не проїхали. Лісової дороги, яку запропонував «електронний Сусанін» на Niva, в реальності не було. Річка з'їла.

Юрій щороку бере участь у десятку автозмагань, пов'язаних з перегонами та орієнтуванням на місцевості. Він починає перераховувати сезонні осінньо-зимові ралі, рейди і просто «покатушки» (групові автоподорожі) з трофі-елементами, які відбуваються в нашій та сусідніх областях, - і на руках бракує пальців. «Найбільше задоволення я отримую від серйозних завдань, як-от у змаганнях «Горган Трофі», - зізнається Юрій, він же Юра Lev 68 на форумах «трофістів».

Етап Кубка України з трофі-рейду (формат: GPS-орієнтування) традиційно проходить на Франківщині наприкінці вересня. Цьогоріч - 22-25 вересня, на Рожнятівщині. Упродовж трьох днів учасники (екіпаж - водій і штурман) мали завдання на трасі довжиною 25 км знайти за координатами 40 спеціально позначених місць - контрольних пунктів. На кожному КП слід було сфотографуватися з авто. Враховувався час і «чистота» виконання завдання. Відповідно нараховувалися залікові чи штрафні бали. «Найлегша категорія - туристична. Для машин без спеціальної гуми й лебідки, - розказує Юрій. - Ми виступали у TR-1, це початкова складність. Професіонали йдуть в TR-3. Ці категорії передбачають подолання крутих підйомів, болотяних ділянок, розвезених лісових доріг, каменистих схилів. Ще й GPS дає похибку до 20 м... Результат: три поломки, 29 КП і 12-те місце з-поміж 20 учасників. Зате адреналіну - на півроку стане!»

Якщо адреналін вивітриться скоріше, жартує Юрій Левицький, можна вирушити на «Карпати Трофі». Це - добова гонка з елементами нічного орієнтування, проходить у Свалявському районі на Закарпатті. Або взяти участь у трофі-експедиції «Карпатський кордон» на Львівщині чи трофі-рейді позашляховиків «Замками Львівської області». Зганяти на «Великі гонки, або Блуд в Пісочниці», що проходить у листопаді на Яворівському полігоні. Зрештою, можна вправлятися в орієнтуванні на рідному Лисецькому полігоні. «Тут навігація потрібна так само, як і в крутих Горганах, - переконує Юрій. - Як почнеш крутитися дачними провулками і дорогами Чорного лісу... Без GPS виїдеш, у кращому разі, під Богородчанами». Треба спробувати.

Довідка: GPS - скорочення від Global Positioning System (глобальна система позиціювання). Система дозволяє визначати свої географічні координати в будь-якій точці земної кулі, у будь-який час і з досить високою точністю. Складається з 32-ох супутників (24, що працюють, плюс 8 резервних), які обертаються довкола землі за шістьма точно визначеними орбітами. Ці супутники передають з певним інтервалом часу сигнали, які уловлюються спеціальними приймачами - GPS-навігаторами.

Сигнал супутника містить інформацію про номер супутника і точний час відправлення сигналу. Супутники використовують високоточний атомний годинник, а в процесор навігатора закладена інформація, де і коли кожен супутник повинен розміщуватися. Зіставляючи час проходження сигналу і місце розташування супутників, навігатор визначає свої точні географічні координати.

Раніше цією системою користувалися лише військові і спортсмени, але вже декілька років система GPS доступна туристам, рибалкам, мисливцям, автолюбителям. Прилад допомагає знайти певного дня відвідане місце - там, де орієнтація за допомогою довколишніх об'єктів неможлива або утруднена. Дозволяє орієнтуватися у незнайомій місцевості в повній темряві.

Використовуючи інтерфейсний кабель, можна зберегти координати цікавих місць у персональному комп'ютері. Якщо у комп'ютері є електронна карта місцевості з координатною прив'язкою, можна перед поїздкою визначити координати місць, які треба відвідати, а потім орієнтуватися на місцевості лише з допомогою GPS-приймача.

Точність, з якою приймач визначає своє місце розташування, залежить від стану іоносфери, кількості доступних супутників і їх взаємного розташування. У лісі або в місті через створювані деревами або будівлями перешкоди точність нижча. На відкритій місцевості - максимальна. У середньому точність складає від 5 до 30 метрів.