Міжнародний гурт «Дарк Патрік» представив свою творчість івано-франківцям
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-10-20 03:15:39
Вогкого недільного вечора 17 жовтня в конференц-залі Івано-Франківського культурно-мистецького центру «Є» було людно.
Протяжні звуки ірландської волинки, сумні переливи лютні, інших стародавніх народних і чарівний спів кельтських, англійських та українських народних мотивів милували в цей день вуха поціновувачів вишуканої фольк-музики. Дарував їх івано-франківцям певною мірою унікальний гурт, який уособив собою союз української дівчини Єви та англійського парубка Пола, які для назви свого колективу обрали ім’я давнього ірландського народного героя – «темного Патріка», що англійською звучить як «Dark Patrick». Життя Патріка було скромним, проте цілковито присвяченим справі дарування добра тих, хто його потребує. Відтак, його дуже люблять прості ірландці, про нього складено багато легенд і казок, що і стало вирішальним у виборі назви гурту.
«Ми вже багато років граємо разом, – розповідає учасник гурту, підданий Великої Британії Пол Чілтон, – я приїхав до Києва десь близько дванадцяти років тому. Там ми познайомились з Євою. Нас дуже зблизила музика. Це було десь вісім років тому. Відтоді ми разом». В творчості гурту різноманітні мотиви: ірландський, шотландський фольк, українські народні пісні, є навіть трошки блюзу, є авторські композиції учасників.
«Мене дуже цікавлять ірландські і шотландські мотиви, – коментує свій репертуар Пол, – зрештою і народна музика взагалі всіх народів. Я багато їздив, навіть не скажу точно у скількох країнах я був. Пам’ятаю, якось в Дубліні ми шукали місцеву музику. Йдучи вулицею, натрапили на китайця на ім’я Джонні, який зіграв нам свої пісні, пройшовши трошки далі, ми зустріли чоловіка, який щось грав на гітарі. Я запитав його: якою мовою ти співаєш, а він відповів, що співає пісні Віктора Цоя російською, ми пройшли ще далі і тільки тоді потрапили на фестиваль під назвою «Легенди ірландського фольку».
«Дарк Патрік», – розповідає про гурт арт-менеджер Івано-Франківського культурномистецького центру «Є» Вікторія Мартинович, – представляє нове та живе мистецтво, зберігаючи при цьому непідробне благоговіння перед історією фольк-музики та традиційними музичними інструментами. Унікальна структура музики – ось найбільш характерна риса творчості гурту, – підйом та послаблення динаміки, що зростає з інтенсивністю реального відчуття прагнення та емоцій».