Зі світу по нитці – бідному сорочка: Секонд-хенд в небезпеці

Так можна висловитися про пересічного українця, який роками купує одяг у секонд-хендах. Водночас більшість скаже, що гріх скаржитися, навіть навпаки – це часто єдина можливість придбати брендовий одяг та взуття, до того ж за більш ні задовільними цінами.

Натомість Кабінет міністрів великодушно вирішив відгукнутися на звернення представників легкої промисловості, яка начебто зазнає збитків через засилля ринку вживаним одягом з Європи, та заборонити ввезення останнього в Україну. Отже, заради відродження легкої промисловості уряд хоче здійснити грандіозну революцію у дрес-коді незаможних українців і переодягти їх із ношеного європейського одягу у новий вітчизняний.

Така інформація з’явилася в ЗМІ на початку осені. Не змусила себе чекати й реакція від споживача – збирали підписи на підтримку секондів, наприкінці вересня в усіх обласних центрах відбулися суспільні акції протесту. Не залишилася осторонь і місцева влада (звісно, у світлі прийдешніх виборів слід якось відреагувати). Так, депутати Івано-Франківської міської ради на сесії ухвалили звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабміну про недопущення заборони секонд-хендів. Як висловився тамтешній депутат Ігор Кінаш, у міськраді вважають, що ця заборона українській легкій промисловості не допоможе, натомість це негативно позначиться на малозабезпечених мешканцях.

У крамницях вживаного одягу продавці лякають покупців: «От закриють нас, тоді побачите». Насправді ж ситуація така: досі цей товар ввозили в Україну як гуманітарну та доброчинну допомогу, звільнену від митних зборів, але ж використовувати її в комерційних цілях (тобто продаж цих речей) заборонено. До того ж, як заявив Олександр Соколовський, президент об’єднання роботодавців легкої промисловості, часто безмитно під виглядом секонд-хенду завозять нову брендову продукцію, яку потім реалізують за високою ціною. Оприлюднений проект Податкового кодексу передбачає заборону ввезення до України секонд-хенду у вигляді доброчинної допомоги (тобто без сплати мита) і встановлює нові ставки сплати мита, окремо за кожну річ. Отже, немає однозначної заборони як такої, залишається лише зачекати й дізнатися, чи не зависокий цей больовий митний поріг для ентузіастів секонд-хенду. Обіцянки, що товар із прилавків не зникне, просто його буде менше й коштуватиме він дорожче через мито, не надто надихають.

Більшість нововведень Податкового кодексу, як передбачають, набудуть чинності з наступного року. Тож від нового року очікуватимемо, якщо не врятуються чи мутують у бік небачених цін секонди, дива: розквіту легкої промисловості (вона вже отримала свій подарунок – звільнення від сплати податку на прибуток на десять років). Хоча навіть не хочеться розпочинати розмову про жалюгідну якість товарів вітчизняного виробника, бо ще болючішою видасться перспектива зникнення західноєвропейської альтернативи.