Верховна рада ухвалила нову редакцію закону про Кабінет міністрів

Верховна рада ухвалила нову редакцію закону про Кабінет міністрів, за яким президенту Віктору Януковичу додали ще повноважень.

За це рішення проголосувало 252 депутати, зокрема, 175 із Партії регіонів, 4 з БЮТ, 5 з НУ-НС, 27 комуністів, 20 депутатів з Блоку Литвина і 21 позафракційний.

Згідно з ухваленим законом, зокрема, вносяться зміни у порядок призначення і звільнення керівників силових структур.

Так, генпрокурор призначається на посаду за згодою Верховної ради та звільняється з посади президентом (у попередній редакції - звільняється президентом за згодою парламенту).

Служба безпеки України підпорядкована тільки президенту (у попередній редакції - президенту і підконтрольна Верховній раді).

Голова СБУ призначається на посаду та звільняється з посади тільки президентом (у попередній редакції - призначається Верховною радою за поданням президента).

В одному з пунктів виключається також контроль Верховної ради за діяльністю Служби безпеки України. У новому законі записано лише, що голова СБУ щорічно подає Верховній раді звіт про діяльність Служби безпеки.

Крім того, Кабмін позбавляється повноважень при призначенні голів держадміністрацій. Тепер президент призначає їх одноосібно, а не за поданням Кабміну.

Як відомо, влада заявляла, що новий закон про Кабмін буде ухвалено для приведення у відповідність до рішення КС про скасування політреформи діяльність гілок влади.

Водночас в опозиції заявляють, що новий проект закону про Кабмін суттєво звужує повноваження парламенту навіть у порівнянні з тим, як було до політичної реформи у часи Леоніда Кучми.

Зокрема, нунсівець, лідер партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко під час обговорення заявив, що з ухваленням нового закону про Кабмін відбувається обмеження повноважень уряду, Верховна рада втрачає контроль за силовими структурами, за бюджетом, а президенту надаються повноваження, "про які Кучма і не мріяв".

Нагадаємо, 1 жовтня Конституційний суд оголосив рішення по справі про скасування політреформи 2004 року.

КС ухвалив рішення скасувати політичну реформу, що означатиме повернення України від парламентсько-президентської до президентсько-парламентської форми правління та значне розширення повноважень Віктора Януковича.

Головні зміни до Конституції, внесені у 2004 році, стосувалися функціонування Верховної ради і порядку формування уряду.