Н.Павлів: Винищувач зрушили! Але на цьому не зупинимось…

Багато рекордів та досягнень у наших українських богатирів: вони підіймали найрізноманітніші вантажі, тягали машини, трамваї і навіть пароплави. А от з літаками якось не складалося. Цю прогалину минулої суботи вирішив заповнити франківський сторнгмен Назар Павлів, який разом з товаришем кинув виклик 15-тонному винищувачу МІГ-29.

Про унікальний рекорд та свої зайняття богатирським спортом Назар Павлів розповів «ГК» в ексклюзивному інтерв'ю.

- Звідки з'явилася ідея потягнути винищувач і як вдалося втілити її у життя?

Почалося усе з того, що керівництво нашої військової авіаційної частини відзначало у суботу, 25 вересня, 70-річчя 114 Івано-Франківської Таллінської Ордену Червоного Прапора бригади тактичної авіації. Готуючись до цього святкового заходу, який складався з параду та різноманітних видовищних програм, ми вирішили зробити показовий виступ з перетягування військового літака. Цікаво, що ця ідея з'явилася досить випадково. Переглядаючи Інтернет, я переконався, що МІГ-29 ще ніхто не тягнув на час та відстань.

- Який, власне, результат Вам вдалося показати і чи буде це досягнення занесене до рекордів?

Винищувач ми протягнули на 35 метрів за 1 хвилину 21 секунду. Маса літака складала приблизно 15 тонн. Взагалі ж фактична маса МІГ-29 становить 17 тонн, але це з пальним та усім бойовим спорядженням. Військова авіаційна частина є закритим об'єктом. Але у день святкування було зроблено вільний вхід, і багато глядачів прийшли подивитися на святкове дійство та, власне, на наш показовий виступ. Так-от, задля безпеки глядачів з літака, який ми перетягували, всі бойові снаряди були зняті. Наш результат є рекордом, гідним Книги рекордів України. Усі необхідні документи ми вже туди направили.

- З якими проблемами Ви зіштовхнулися власне під час перетягування винищувача?

Велика проблема при перетягуванні літака була в тому, щоби зрушити літак з місця. Скажімо, під час богатирських ігор ми вже мали справу з багатотонними вантажівками. Але машину тягнути легше, бо в неї є чотири колеса, тобто чотири точки опори, шини широкі і вся вага розподіляється на більшу площу. А з літаком ситуація була більш проблематична, тому що у нього три колеса, до того ж тоненькі і вузенькі. Крім того, маса винищувача зміщена назад. Нам реально було важко зрушити його з місця. Власне, нам це вдалося тільки з другої спроби. Винищувач зрушили! Але на цьому не спинимося і маємо плани встановити рекорд з ще важчим літаком.

- Хто був Вашим напарником у встановленні рекорду?

Моїм напарником був Роман Шмигельський. Ми разом займаємось штовханням ядра у відомого тренера Івана Григоровича Шарого. До речі, в нього свого часу займався штовханням і Василь Вірастюк - наш земляк, двічі найсильніша людина планети та неодноразовий найбільш сильний богатир України.

- Чи можете вважати Василя Вірасюка своїм кумиром у богатирському спорті? Які у Вас із ним стосунки? Чи він допомагає порадами, маючи величезний досвід у стронгмені?

З Василем ми товаришуємо вже віддавна. Коли я лише прийшов у богатирський спорт, Вірастюк активно займався ним, тобто мені певний період часу вдалося навіть з ним тренуватися та переймати його досвід. Потім він переїхав до Києва, але ми і надалі залишаємося друзями. Він завжди готовий проконсультувати мене чи допомогти у всіх питаннях.

- А як Ви потрапили до богатирського спорту?

Я вже близько десяти років займаюся штовханням ядра. А два роки тому я вперше спробував себе у богатирських іграх. Мене запросив Василь Вірастюк на турнір, організований на призи нашого славетного земляка. За цей час я взяв участь у багатьох змаганнях зі стронгмену. Зокрема, був призером богатирських ігор у західному регіоні, учасником проекту «Народний богатир», який, до речі, щосуботи транслюється на телеканалі «Тоніс». Окрім того, своїми виступами я здобув своєрідну ліцензію на участь у фінальних змаганнях «Богатир року-2010», які нещодавно завершилися у Києві.

- Як Ви проявили себе на цьогорічному «Богатирі року», змагаючись із найсильнішими стронгменами України?

- Оскільки для мене змагання такого рівня були першими у кар'єрі, головне, що я здобув, - це безцінний досвід. А загалом, потрапив до десятки найсильніших людей України.

- До речі, які вершини плануєте підкорити у болгарському спорті?

Звичайно ж, я ставлю перед собою завдання стати найсильнішим, принаймні в Україні. Але тут головне - не розслаблятися. Річ у тому, що якщо ти десь бодай на тиждень пропустиш тренування, то далі дуже важко втягнутися у цей важкий вид спорту. А оскільки стронгмени працюють із великим навантаженням, це дуже суттєво. Тому дуже важливо регулярно підтримувати організм у змагальному тонусі.

- Скільки разів на тиждень Ви тренуєтесь? Чи поєднуєте свої тренування з зайняттями зі штовхання ядра?

Тренуюся, як правило, чотири-п'ять разів на тиждень по три години. Дійсно, поєднуємо тренування, адже тут так само доводиться працювати з великим навантаженням.

- Чи не збираєтеся Ви залишити штовхання ядра задля богатирського спорту?

Ні в якому разі! Паралельно займаюся цими двома дисциплінами. До речі, у нинішньому змагальному сезоні я став бронзовим призером на Кубку України зі штовхання ядра.

- Насамкінець хотілося б поцікавитися, чи заплановано найближчим часом якісь богатирські турніри в Івано-Франківську та регіоні? На Вашу думку, що заважає частіше проводити такі шоу на наших теренах?

Як ви, мабуть, знаєте, минулого року була створена Професійна ліга стронгменів України, яку очолив Василь Вірастюк. Вона і зацікавлена у проведенні якнайбільше турнірів по всій країні. Але головна проблема в тому, що цей вид спорту не є олімпійським, тому він практично не фінансується з боку держави. Через це спонсорів та фінанси нам потрібно шукати самим. Відтак далеко не всі заплановані змагання вдається втілити у життя. Але і Василь Вірастюк, і самі стронгмени, безумовно, зацікавлені і шукають можливості проведення турнірів. Відтак, на мою думку, богатирський спорт в Україні буде розвиватися.

Розмовляв Андрій МЕНІВ