друкувати


Експерти почали вивчати можливість спорудження електростанцій на гірських ріках Прикарпаття

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-09-21 04:46:32

Івано-Франківщина завдяки молодій компанії «Галичинаенергоінвестпрут», яку очолює досвідчений менеджер, депутат обласної ради Богдан Яковишин, має цілком реальні шанси стати потужним локомотивом для нашої, а також Закарпатської, Львівської, Тернопільської і Чернівецької областей, який дозволить «витягнути» відразу два надзвичайно актуальні для горян питання — захистити їх від дедалі частіших повеней та водночас забезпечити екологічно чистою електроенергією.

Амбітний інвестиційний проект, у розвиток якого компанія вже вклала  5,5 мільйона гривень власних коштів, Б.Яковишин і його заступники — Д.Яковишин і М.Сірко презентували французьким компаніям «Beten Internacional» і «CNR».

Якщо «Beten Internacional», яку представляли керівник проектів сільського господарства і поновлювальної енергетики Лора Бегок і представник «Beten Internacional» в Україні Юрій Тишенко є консалтинговою фірмою, яка допомагає французьким фірмам розібратися в тонкощах українського інвестиційного законодавства, то «CNR», яку представляли директор з комерційних питань та міжнародних проектів Вінсент Пірон і представник інституту П’єр Фліпо, колектив якого займається проектуванням гідроелектростанцій, є другим за обсягами виробником електроенергії у Франції. І що важливо: всі потужності, які перебувають в управлінні «CNR», виробляють винятково екологічно чисту електроенергію — завдяки воді, вітру і сонцю. Також «CNR» має досвід спорудження гідроелектростанцій (ГЕС) та управління ними у багатьох країнах, зокрема в Албанії і Дагестані.

На переконання Б.Яковишина, надзвичайно важливим є те, що «CNR» у своїй діяльності не просто зосереджується на основному виді діяльності, яким, безумовно, є виробництво електроенергії, а й велику увагу приділяє таким питанням, як облаштування і поліпшення використання водних ресурсів та прилеглих до ГЕС земельних ділянок. Зокрема, як продемонстрував це під час презентації В.Пірон, на французькій річці Роні, де компанія з 1933 року за дорученням уряду управляє каскадом ГЕС, збудовано і діють канали та інші гідроспоруди, що використовують річкові судна та яхтсмени, а також зони активного відпочинку на її берегах.

Якраз такого серйозного і відповідального інвестора компанія «Галичинаенергоінвестпрут» сподівається залучити до реалізації перспективного і суспільно необхідного проекту спорудження передусім на річках Прикарпаття гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій (ГАЕС). На переконання Б.Яковишина, якщо ГЕС та ГАЕС споруджувати в комплексі з необхідними берегоукріплювальними спорудами на гірських річках, то це дозволило б назавжди позбавити горян від руйнівних повеней і налагодити виробництво електроенергії без спалювання вугілля і, відповідно, шкідливих викидів у атмосферу, чи застосування ще більш небезпечних ядерних матеріалів.

Інвестиційний проект компанії «Галичинаенергоінвестпрут», який, зазначимо, пройшов погодження на засіданні науково-технічної ради Державного комітету України з водного господарства й отримав високу оцінку в Міністерстві палива та енергетики України, передбачає можливе спорудження на гірських річках лише Івано-Франківщини 60 ГЕС та ГАЕС. З них на 33 ГЕС загальною потужністю 48,7 мегавата і семи ГАЕС потужністю близько 1000 мегават, як зазначив Б. Яковишин під час презентації проекту французьким гостям,  компанія вже має конкретні напрацювання на різних стадіях готовності. Наприклад, для Верхньоворохтянської ГЕС, яку планується збудувати на 10-му кілометрі дороги, що веде до підніжжя Говерли, «Галичинаенергоінвестпрут» вже виготовляє проектну документацію і сподівається через три-чотири місяці розпочати будівельні роботи.

Ініціативу компанії підтримує голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. У підписаних ним двох розпорядженнях з цього приводу, як зазначив Б.Яковишин, інвестиційний проект «Галичинаенергоінвестпрут» визначено пріоритетним для нашої області та створено робочу групу для його успішної реалізації.

— Я б хотів зупинитися на тому, чому обласна державна адміністрація підтримує цей проект. Як уже зазначалося, він йде у комплексі з протиповеневими роботами. Тобто забезпечуватиме паралельно захист від повеней і виробництво електроенергії, — зазначив на зустрічі з представниками «Beten Internacional» і «CNR» начальник управління паливно-енергетичного комплексу, ефективного використання енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів облдержадміністрації Вадим Козленко. — В принципі у нашій області електроенергії виробляють більш ніж достатньо — дев’ять мільярдів кіловат-годин на рік при тому, що споживаємо лишень два мільярди. Решту електроенергії постачаємо до інших областей України та на експорт. Проте на Прикарпатті є велика проблема із забезпеченням електроенергією гірських районів. Бо нині потрібно міняти тисячі кілометрів раніше збудованих ліній електропередач. Тому вигідніше спорудити в гірській місцевості гідроелектростанції і тоді, зрозуміло, менше потрібно буде нових ліній і трансформаторних підстанцій. Додам ще: ситуацію ускладнює зростання споживання електроенергії в гірських районах. Якщо раніше лінії електропередач будувалися з таким розрахунком, щоб для однієї садиби була можливість поставити три кіловати, то сьогодні вже потрібно 10 кіловат. До того ж на Івано-Франківщині інтенсивно розвивається туризм, а це, зрозуміло, нові об’єкти з додатковими потребами в електроенергії. Тому ми підтримуємо цей проект. Він у нас пріоритетний і ми забезпечуємо його супровід.

Тут варто загострити увагу на ще двох важливих моментах. Свій інвестиційний проект компанія «Галичинаенергоінвестпрут» напрацьовувала насамперед для Прикарпаття. Однак у процесі роботи він поступово виріс до масштабу якщо не загальнонаціональної, то, принаймні, дуже перспективної регіональної програми. А сталося це, за словами Б.Яковишина, так. По-перше, опрацьовуючи проекти спорудження на Дністрі двох ГЕС в Уніжі та 10-мегаватної ГЕС у селі Михальчому на Городенківщині, фахівці звернули увагу на те, що жителі сіл на тернопільському березі річки наразі стикаються з хронічним дефіцитом електроенергії. Тож іванофранківці вирішили одразу передбачити можливість забезпечення їх струмом, на що отримали відповідні дозволи АТ «Прикарпаттяобленерго» та АТ «Тернопільобленерго». По-друге, після того, як з дуже ррунтовними напрацюваннями «Галичинаенергоінвестпрут» ознайомилися в Міністерстві палива та енергетики України, його департамент стратегічного розвитку доручив компанії розширити програму, розробивши її для трьох областей — нашої, Львівської і Чернівецької. А нині йде мова про аналогічні роботи і для Закарпаття.

Інвестувати кошти в малу гідроенергетику наразі, як додає Дмитро Яковишин, дуже вигідно. Бо вироблена електроенергія потрапляє під так званий зелений тариф — держава, щоб підтримати розвиток альтернативної енергетики, купує кожну кіловат-годину по 87,08 копійки. Тобто набагато дорожче, ніж теплову та атомну. До того ж нині існує практика, коли підприємства, які виробляють електроенергію, випускають спеціальні векселі, котрі на міжнародному фінансовому ринку купують ті компанії, котрі, згідно з Кіотським протоколом, не вкладаються у жорстко обмежені нормативи шкідливих викидів в атмосферу. І це додаткова вигода.

— Інвесторам ми пропонуємо не один, а три можливі варіанти співробітництва, — звернувся до французьких гостей Б. Яковишин. — Перший  — на стадії отримання дозволу на будівництво. Тобто наша компанія виготовляє техніко-економічне обґрунтування, проектну документацію ГЕС й отримує всі необхідні дозволи і документи на відведення землі і початок робіт. А самі роботи фінансує вже інвестор. Другий — ми здатні навіть збудувати ГЕС. В Україні є чотири потужні будівельні фірми, яким це під силу, і третій — це класична пайова участь від початку робіт й до їх завершення.

У супроводі Б. Яковишина і його заступників Лора Бегок, Юрій Тишенко, Вінсент Пірон, П’єр Фліпо, а також Мар’яна Сенюк — начальник Львівського корпоративного центру АКБ «УкрСиббанк», стратегічним партнером якого є міжнародний банк BNP Paribas (Франція), оглянули ряд річкових створів, де, за висновками фахівців, є можливість спорудити ГЕС та ГАЕС, — у верхів’ї Пруту неподалік підніжжя Говерли, поблизу Татарова і Ланчина на Надвірнянщині, а також поблизу Мислівки на Долинщині.

Наостанок наш кореспондент попросив П’єра Фліпо, який має досвід проектування ГЕС для ряду країн, зокрема Анголи, Марокко, Італії, відповісти на запитання про те, чи є проект компанії «Галичинаенергоінвестпрут» інвестиційно привабливим і перспективним з економічної точки зору.

— Звичайно, — відповів П’єр Фліпо. — Але потрібно ще провести ретельні розрахунки. По-перше, чи запаси води у кожному конкретному випадку будуть достатніми для роботи майбутніх ГЕС. Щоб не вийшло так, що вони зможуть працювати лише протягом п’яти-шести місяців на рік. По-друге, чи води буде достатньо в зимові місяці, коли, як ми знаємо, споживання струму зростає. Я б спочатку для кожної ГЕС прорахував декілька прикладів і лише після цього обрав один, який забезпечить якнайвищу рентабельність та якнайшвидшу окупність станцій. Також надзвичайно важливо прорахувати, які турбіни найкраще встановити і спроектувати їх будівництво таким чином, щоб вартість робіт і виробіток кожної кіловат-години в підсумку обійшлися якнайдешевше. Всі наші пропозиції, які ми підготуємо за підсумками відвідин Івано-Франківщини, будуть, власне, спрямовані на поліпшення інвестиційного проекту компанії «Галичинаенергоінвестпрут».

Насамкінець варто сказати і про ще одну перспективу програми будівництва ГЕС і ГАЕС в комплексі з протиповеневими спорудами, які для трьох західноукраїнських областей розробили фахівці «Галичинаенергоінвестпрут» за два роки наполегливої праці. Якщо на неї поглянути крізь призму ініціативи Президента України В.Януковича про підготовку до проведення в Карпатах зимових Олімпійських ігор у 2022 році, то стає очевидним, що й захисні споруди, і додаткова екологічно чиста енергія будуть надзвичайно потрібними та стануть логічним доповненням майбутніх олімпійських об’єктів. Тим паче, що частину ГЕС заплановано спорудити безпосередньо біля них.

Автор: Микола ПЕТРИЧУК
Джерело: Газета «Галичина»