Для чого й для кого з українських студентів і школярів збирають гроші

«Нагадуємо! Одне пропущене заняття коштує 20 гривень. Оплата через касу після отримання відмітки від викладача про те, що ви відпрацювали. Термін оплати - три дні. Той, хто не встиг, - платить і перескладає знову».

Це оголошення висить на одинадцятому поверсі приватного столичного вишу - Київського міжнародного університету. В цьому місці полюбляють цілуватися першокурсники - це найбільш затишний коридор у закладі. На них іронічно примружується з портрета Хачатур Хачатурян. Ректору та власнику КиМУ йдуть гроші, які студенти сплачують із вкрай різноманітних причин - від викладеної сумки на стіл під час пари до прогулів.

Такі оголошення разом з квитанціями тепер стануть нормою в усіх інших вишах, включно з державними. І не лише у вишах.

Уряд ухвалив постанову про платні послуги у навчальних закладах. Ідею запропонував міністр освіти Дмитро Табачник. Журналістів при обговоренні цієї теми виставили за двері.

За що платити?

Проведення викладачами та вчителями консультацій і факультативів;

• оформлення документів: дипломів, атестатів, студентських і учнівських квитків;
• переведення студента з одного вишу до іншого;
• поновлення студента на навчання;
• користування бібліотекою у позанавчальний час;
• користування Інтернетом, якщо це не передбачено навчальним планом;
• за пропуск лабораторних занять без поважної причини;
• харчування.

Ціни кожному вишу та школі дозволили встановлювати свої - під наглядом Мінфіну.

«Хіба американський студент запитає коли-небудь, чому він платить викладачу за додаткове заняття? Це ж потрібно йому! Чи він запитає, чому ціна на його навчання змінюється кожного року? Ні! Це нормально! Університети мають чимось наповнювати свої бюджети. Їм потрібно оновлювати книжки, меблі, робити ремонти... Це нормально! І це крок у європейський простір», - пояснив нововведення Табачник.

Американські виші справді усі платні. І це приносить результат. 8 вересня був оприлюднений останній рейтинг 200 найкращих університетів світу. Гарвард вперше за останні роки поступився золотом переможця Кембриджу. Але американських університетів найбільше у перший десятці - шість. Жоден український виш до рейтингу взагалі не потрапив. Хоча в Україні немає академії, університету, інституту чи коледжу, які б не брали плати за навчання.

Уряд знає обидва факти. Перед тим, як запровадити платні послуги, прем'єр Микола Азаров перед об'єктивами телекамер суворим тоном доручив міністру освіти за три роки довести хоч один наш університет до світового рейтингу.

Чи допоможуть студентські гроші?

Ключова біда української вищої освіти - кількість не переростає в якість. В країні зареєстрований 861 ВНЗ. Міністри освіти один за одним намагаються зменшити цю страхітливу цифру. Але свідчень, що рівень навчання росте, немає.

Хачатурян заснував свій університет у триповерховому дитячому садочку. На гроші від студентів в середньому кожних півтора року приватний виш добудовує новий поверх, відкриває новий інститут. Починалося все з лінгвістики - до створення КиМУ ректор навчав англійської у школі. Зараз поверхів вже дванадцять. На останньому вчать акторів. На передостанньому - журналістів. Планується тринадцятий поверх - щоб зробити інститут архітектури.

Попередній міністр Іван Вакарчук намагався стимулювати виші турбуватися про рівень своїх викладачів та наукової бази.

Рік тому він видав наказ, за яким різко зросли вимоги до наукових звань. Хочете бути доцентом, професором чи доктором наук? Повикладайте десять років, напишіть два десятки наукових праць і підручників, які отримають визнання Міносвіти, - тоді міряйте нову шапочку. При цьому Вакарчук запропонував законом встановити, скільки має бути професорів та докторів наук в академії, в університеті та в інституті. При цьому сімом вишам - Могилянці, Острозькій академії, КПІ, університету Шевченка, Львівській політехніці, університету Франка, академії Ярослава Мудрого - він надав статус дослідницьких. Це мало дозволити їм отримувати більше грошей на лабораторії, продавати винаходи та самостійно вкладати зароблені прибутки.

Також Вакарчук зробив ставку на зовнішнє тестування у школах. За його врядування кожен ВНЗ без екзаменів приймав на навчання тих, хто отримав на тестах найвищі бали. Це без протекції відкрило двері юнакам та дівчатам з маленьких містечок до бюджетних місць в найпрестижніших столичних вишах - університеті Шевченка, Могилянці, КПІ. Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, у 2009-му 74% батьків заявили, що корупції при вступі немає.

Що робить Табачник?

Він скасував вступ до вишів лише за результатами тестів. Цього літа університети проводили власні екзамени, творчі конкурси та співбесіди. До чого це призвело? Авторитетних соціологічних опитувань наразі немає. Але є наступні факти. Міліція за півроку зафіксувала хабарів вдвічі більше, ніж за весь 2009-ий. Про вимоги платити гроші відкрито заявили десятки батьків. Рейтинги університету Шевченка невідомим чином заполонили липові «олімпіадники». Там же творчий конкурс не пройшли випускники шкіл з найвищими балами на тестуванні. Вінцем цьогорічної кампанії стало зарахування десятком престижних вишів не тих абітурієнтів, які мали найвищі результати, а тих, хто швидше приніс документи.

Також новий міністр освіти позбавив статусу дослідницьких Могилянку і Острозьку академію. І зменшив вимоги до отримання звань професора та доктора наук. Тепер посібник, необхідний як доказ авторитетності, можна надрукувати хоч в одному екземплярі. Схвалення міністерства для нього більше не треба. І викладацького стажу тепер вимагається в півтора рази менше.

Табачник також змінив підготовлений Вакарчуком проект нового закону

«Про вищу освіту». Головна новина для нинішніх та майбутніх студентів теж стосується грошей. Нинішній міністр пропонує дозволити вишам щороку піднімати ціну на навчання услід за зростанням цін. Зараз це ще заборонено законом. Також в новій версії закону пропонується не фінансувати з бюджету навчання заочників і вечірників. Як тільки правляча коаліція у парламенті проголосує за документ, за таку освіту доведеться платити.

Чому новий міністр найбільше піклується про гроші для університетів? Можливо, розгадка в новому підборі ректорів.

Чому звільняють ректорів?

За минулий рік тодішній міністр звільнив трьох ректорів. Олександра Денисова, який очолював Чернігівський державний технологічний університет. Генеральна прокуратура звинуватила його у перерахуванні грошей студентів-контрактників на рахунок «лівого» підприємства. Також Вакарчук звільнив земляка - Романа Кравцова з Львівського університету ветеринарної медицини. Ректору висловила недовіру педрада його ж вишу. Останнім попередній міністр звільнив ректора Академії водного транспорту Василя Михайлова. Того арештували в аеропорту за звинуваченням у педофілії та виробництві порнофільмів.

Інших Вакарчук не чіпав. Нинішній ректор Львівського університету Франка неодноразово підкреслював, що керівництво вишем - справа самого вишу.

За три останніх місяці 2010-го року Табачник звільнив п'ятьох ректорів.

Протягом липня-серпня, у розпал вступної кампанії, були звільнені очільники Донецького, Уманського і Одеського університетів.

За що? В міністерстві пояснили це завершенням дії контрактів. Чому контракти не продовжували? Чому долю ректорів не віддали їхнім вченим радам, як передбачено законом?

«Як метал схильний з часом до іржавіння, так і людський ресурс схильний до втоми».

Так Табачник прокоментував звільнення ректора Донецького державного університету Володимира Шевченка. Міністр особисто приїхав у виш для підписання наказу про звільнення. 19 викладачів стали на захист екс-керівника. Вони написали лист Президенту, прем'єру та спікеру Ради. Пройшов місяць. Шевченка не повернули. Донецький університет залишається без ректора.

«Свідомо» здобуло графік завершення контрактів усіх ректорів. Виявилося, що 1 вересня сплив термін контракту ще одного ректора - Юрія Мигалини з Мукачівського університету. Цей ректор з першого дня призначення Табачника підтримував усі дії міністра, навіть писав статті про доцільність 11-річки у школах та неефективність зовнішнього тестування.

За тиждень ми подзвонили у приймальню:

Хто став ректором вашого вишу?

Мигалина залишився.

А хто брав участь у конкурсі?

...

Конкурс взагалі проводився?

Я не можу Вам сказати.

Зате цього ж тижня крісло втратив ректор Університету харчових технологій Анатолій Українець. З ним у травні був підписаний новий контракт.

«Помилково» - пояснили нам у прес-службі Міносвіти.

Хто прийшов на місце звільнених? Крісло Українця обійняв Владислав Панін. Він був деканом механіко-енергетичного факультету столичного авіаційного університету. Це вкрай рідкісний випадок, коли очолити виш приходить людина з іншого. Ще рідше - коли вона не займається профільною для цього вишу справою.

Але через день ця унікальна ситуація повторилося. Вакантне місце ректора Академії водного транспорту зайняв Сергій Іванов. Колишній проректор того ж таки авіаційного університету.

Чим це можна пояснити? Першим проректором цього університету до обрання в Раду був Максим Луцький. Зараз депутат від Партії регіонів є першим заступником голови комітету Верховної Ради з освіти. Він теж одним із перших висловив свою підтримку освітніх змін нинішнього міністра.

Найбільш скандальним виглядає звільнення ректора Вінницького політеху Бориса Мокіна. У червні Мокін на всю країну оголосив, що зам Табачника Євген Сулима вимагає у нього данину. Наступного дня Табачник подзвонив вінницькому ректору, вибачився за дії підлеглого та призначив розслідування.

2 вересня той самий Сулима особисто приїхав до Вінниці.

«На нараду», - заявили у прес-службі.

Нарада стала останньою для Мокіна.

«Свідомо» запитало у Табачника, що встановило розслідування звинувачень у здирництві. «Працюємо», - усміхнувся міністр освіти.

Автор: Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для "Галицького кореспондента"