друкувати


Івано-франківську публіку зачарував фольк-проект «Ойра»-Кириченко

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-09-16 02:30:51

Примусити старовинні пісні з прабабусиної скриньки зазвучати по-сучасному, дати можливість нинішнім українцям по-новому поглянути на музичний фольклор їх пращурів поставили собі за мету виконавці спільного музичного проекту харківського гурту «Ойра» та майстра електронної музики Андрія Кириченка, які днями виступали з концертом в Івано-Франківську.

«Це нас цікавить, - коментує «Експресу» солістка гурту Галина Бреславець, чому саме етнічна музика стала предметом пошуків музикантів, - Я сама професійний фольклорист, тому мені дуже подобається і займатися традицією і щоб традиція звучала в сучасний час так, як вона повинна звучати сьогодні. Якщо в нас колись, скажімо, 200 років тому модно було одягнути вбрання з нового матеріалу чи чобітки пошити нового фасону, то чому б не одягнути в нове вбрання традиційну музику. Зараз я вважаю, що душевний фольклор повинен звучати дуже традиційно, і одночасно по-сучасному».

Відтак, інструментарій гурту дуже різноманітний: традиційні дульсімер, дримба, кілька різновидів сопілок, скрипка, китайська волинка тощо тут гармоніюють з бас-гітарою та дискотечною електронікою, хоча в основі гурту, як стверджує пані Бреславець, лежить конфігурація троїстих музик: басоля, скрипка, сопілка.

Гурта «Ойра» вже одинадцять років. Два з них вони плідно співпрацюють з Андрієм Кириченком, за плечима якого також десять років музичної кар’єри. «Суміш електроніки з фольком, - розповідає Андрій, - в музиці зустрічається досить часто, проте на такому рівні, де більше електроніки, ніж фольку. Тобто фольк виступає лише як якийсь елемент, що супроводжує електроніку. В свою чергу аранжувальник «Ойри» Юрій Єфремов запропонував мені більш повноцінну, рівнозначну співпрацю. Ця ідея мені дуже сподобалась і ось впродовж двох років ми вибудовуємо наш спільний проект».

Репертуар гурту дуже багатий і різнобарвний. Він представляє різні регіони України: від Слобожанщини до Галичини. «Їздили по селах, - говорить Г.Бреславець про його формування, - Крім того, в Харкові багато фондів, створених і в Академії культури, і в Центрі народної творчості. Ну от подобається пісня: або це десь почули від бабусі, або десь чули на дисках, старих касетах, побачили в низі. Поки починаєш її обспівувати, якось так і манера складається…»

Автор: Сергій БІЛИЙ