В Івано-Франківську пройшла презентація книги Леона Штрайта «Станіславські синагоги»

Історія українсько-єврейських відносин на Прикарпатті – це унікальний приклад етнічної толерантності, – вважають активісти неформального об’єднання краєзнавців «Моє місто» – учасники презентації нововиданої книжки історика тридцятих років минулого століття Леона Штрайта під назвою «Станіславські синагоги».

Презентація, підтримку в організації якої надав раввин івано-франківської іудейської громади Моше Лейб Колеснік, відбулася 7 вересня в приміщенні готелю-музею «Під темплем», що в тему книги знаходиться поруч з міською іудейською божницею.

Як стверджують організатори заходу, станом на 1939 рік на території міста Станіславова – сучасного Івано-Франківська – було 56, а за іншими даними 58 будівель, де відбувались іудейські моління, проте книга розповідає про історію лише двох найбільших синагог: головної іудейської божниці, побудованої в другій половині 18-го сторіччя і зруйнованої німецько-фашистськими загарбниками в 1942 році та так званої Поступової синагоги, зведеної наприкінці 19-го сторіччя на кошти, зібрані представниками єврейської чи, як прийнято говорити гебрайської, інтелігенції, що функціонує і по сьогоднішній день. «Євреї, – розповідає історик-краєзнавець Іван Бондарєв, – з’явилися в нашому місті одночасно з його заснуванням. Вже в 1662 році, коли місту було надано Магдебурзтке право, тут проживали євреї. На початку 20-го століття чверть населення міста становили євреї і їм належали 70% міської забудови». Таким чином ці люди становили дуже велику і впливову силу, яка зі слів історика Івана Монолатія, жила в гармонії з місцевим українським населенням і активно допомагала йому у протидії проявам польському шовінізму. «На відомих виборах 1907 року до Державної ради Австро-Угорської імперії, – розповідає дослідник, – гебреї і українці йшли єдиним фронтом проти польських націоналістів. За всю історію співіснування двох народів в місті не зафіксовано жодного випадку українсько-гебрейського протистояння, жодного випадку гебрейських погромів».

Зі слів учасників презентації, побудова нині діючої божниці була пов’язана насамперед з реформістським рухом в середовищі єврейства. Представники нової іудейської інтелігенції не хотіли коритись застарілим традиціям Кагалу, в якому за словами дослідника історії Івано-Франківська Михайла Головатого, в 19-му сторіччі була лише одна освічена людина, в той час як серед єврейських реформістів-поступовців, які виступали за інтеграцію своєї нації в європейську культуру, на той час було вже кілька десятків докторів наук.

Переклад книги з польської мови зробив відомий на Прикарпатті письменник Тарас Прохасько.