В Івано-Франківську відкрилась виставка робіт 7 випуску Школи мистецтв вихідного дня

Школа мистецтв вихідного дня, що функціонує при молодіжній мистецькій фундації «Форумс» вже всьоме випустила своїх вихованців.

З нагоди цієї події в приміщенні Івано-Франківського культурно-мистецького центру «Є» нещодавно відкрилась виставка художніх робіт випускників школи. «Це вже четвертий рік ми випускаємо наших вихованців, - розповідає організатор школи, художник, голова ГО «Молодіжна мистецька фундація «Форумс» Микола Джичка, - На жаль, цей випуск є наймало чисельнішим, хоча за якістю і продуктивністю він мабуть є найкращим. Якщо раніше ми експериментували з теоретичними заняттями, то зараз кількість теоретичних годин ми скоротили, натомість виділивши більше часу на практичну працю».

На виставці присутні різні жанри мистецтва: живопис, графіка, роботи з кераміки, багато з яких запам’ятались своєю самобутністю і неординарністю вкладеної в неї ідеї. Зі слів М.Джички, вся виставка, а її експозиція нараховує кілька десятків робіт, була створена руками всього чотирьох учнів: Володимира Ікалюка, Олени Кірієнко, Катерини Микицей та Ірини Каспрук - за всього якихось три місяці навчання. «Як для аматорського живопису, – продовжує художник, - це досить непогано: якийсь є пошук. Тим більше в аматорстві нічого поганого не бачу, тму що композиційний пошук і колористичний іде від чистого серця». На думку М.Джички, у аматорського мистецтва є ряд переваг над професійним, оскільки професіонали працюють в своєму руслі і відносяться до мистецтва як до хліба насущного, в той час як аматори займаються в свій вільний час своїм улюбленим заняттям, а тому викладаються, як то кажуть, на всі сто.

Такої ж думки дотримується і викладачка школи художник Тетяна Павлик. «У кожної людини, - стверджує вона, - є свій внутрішній світ, який є по-своєму багатий, по-своєму цікавий, а тому кожна людина потребує самовираження» З її слів, це особливо актуальна, якщо у людини нетворча професія, бо творчі люди власне мають можливість висловитися на роботі, «Звичайна ж людина, - говорить пані Павлик, - нічим не бідніша від творчої людини, проте вона не може знайти тієї мови, якої могла б щось сказати іншим: світові, ближнім тощо. А це іноді мордує. Ми деколи не розуміємо, що з нами є. Дуже часто люди навіть впадають в депресію, тим більш до цього спонукає сама наша цивілізація.

Тому засновники та викладачі Школи мистецтв ставлять собі за мету насамперед допомогти людям знайти мову для самовираження і позбутися певних своїх комплексів комплексів. Не навчати малювати, оскільки за три місяці це не можливо, а відкрити заховані глибоко в душі, за товстою ширмою буденних проблем людські можливості. Адже кожна людина, - переховані художники, - народжується талановитою. Власне, нмає жодної дитини, яка б в дитинстві не малювала.

При цьому, - переконаний М.Джичка, - школа мистецтв - це ще й альтернативний вид дозвілля, який дозволяє відволікти людей від «обломовського» способу життя і витрачання вільного часу на шкідливі звички. «Можна піти на «стометрівку» пити пиво, - зазначає він, - а можна прийти до нас і малювати…»