Гравець «Карпат» А.Федецький: Радий, що створили у Львові справжнє футбольне свято

Правий захисник «Карпат» Артем Федецький став одним з героїв матчу з «Галатасараєм» – саме його гол, забитий після суперпасу Ігоря Худоб’яка, вивів «зелено-білих» у груповий турнір Ліги Європи. По завершенні зустрічі Артем поділився з кореспондентом ЗІКу своїми враженнями від гри.

– Зараз мене переповнюють емоції і я щасливий від того, що ми зуміли пройти «Галатасарай» та пробилися в груповий етап Ліги Європи. Радий, що разом з вболівальниками, які нас дуже добре підтримували, ми створили у Львові справжнє футбольне свято. Думаю, що вболівальники «Карпат» цей поєдинок запам’ятають надовго. Як бачите, ми довели, що нічого неможливого немає. Якщо добре працювати і дуже хотіти, то досягти можна всього, чого ти захочеш.

– Розкажи, як ти забив гол і чи вірив, що ви можете відігратися, коли пропустили?

– Вірити потрібно завжди, а боротися необхідно за будь-яких обставин і тоді результат прийде обов’язково. Звичайно, пропускати гол на останній хвилині, справа неприємна. Але у нас ще залишалося кілька хвилин, які суддя додав до основного часу. Тому потрібно було використати цей шанс і, як бачите, нам це вдалося зробити. А гол, якщо чесно, навіть не дуже пам’ятаю, як забивав. В принципі там все зробив Ігор Худоб’як, який здійснив хороший рейд і в останній момент встиг таки, хоча ситуація у нього була дуже складна, зробити передачу на мене. А мені залишалося лише не промахнутися по пустих воротах. От тільки не знаю звідки взялися сили добігти до самої лінії воріт і не дати себе випередити захисникам.

– Коли забив гол, що відчув?

– Ой, важко сказати… Щастя відчув і був дуже радий, що вдалося відігратися. А хто забив, я чи хто інший, це немає ніякого значення. Ми ж одна команда і робимо спільну справу. В цій ситуації у потрібному місці і в потрібний час опинився я. А коли забив, то емоції мене просто розпирали. Знаєте, я коли вже трохи заспокоївся, подивився на той рекламний щит, що перестрибнув одразу після голу. Скажу чесно, ніколи б не подумав, що я так можу стрибнути.

– А за що отримав червону карточку?

– Суддя дав мені попередження, а воно було другим – я ж перше отримав ще на початку матчу.

– Тоді скажи за що тобі дали другу жовту?

– Я й сам хотів би знати відповідь на це запитання. Я ж вроді нічого не порушив, футболку з себе не знімав. Але яке це тепер має значення. Головне, що ми виграли. Ну пропущу першу гру групового турніру. У нас що немає кому грати? Хлопці мене замінять, я в цьому не сумніваюся. Так що все буде добре.

– Кого б ти хотів бачити серед суперників «Карпат» у груповому турнірі?

– Так одразу на це питання відповісти важко. Я ж навіть не знаю весь склад команд-учасниць. А за великим рахунком, яке це має значення. Головне грати в свій футбол і тоді все получиться якнайкраще. У цьому плані приклад з «Галатасараєм» буде дуже доречним. Коли нам в раунді плей-оф випали турки, багато людей вірило, що ми їх пройдемо? Але ж ми це зробили. Так що просто необхідно дитину вчити всьому тому, що необхідно буде їй у житті.