друкувати


Зв’язкова ОУН «Ластівка» нікого не видала...

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-08-23 11:15:33

Спекотного серпневого дня після Богослужіння в церкві жителі Тустані й сусідніх сіл Галицького району разом зі священиком, членами Братства ОУН-УПА пройшлися дорогою, якою 62 роки тому вели на страту їх землячку — безстрашну зв’язкову-кур’єра проводу ОУН Стефанію Кловак (псевдо «Ластівка»). Біля пам’ятника, спорудженого напередодні, відбулося громадське віче та реквієм по убієнній.

...Чекісти вистежили і схопили підпільницю в червні 1948 року. Зв’язавши руки, повели за село. Серед поля, подалі від людського ока, кати зробили свою чорну справу. Можна лише здогадуватися, яких мук зазнала 21-річна патріотка. Як розповідала на віче її молодша сестра, Юлія, вони з мамою відшукали Стефу за кривавими слідами кирзових чобіт кадебістів. Обоє на якусь мить знепритомніли, побачивши понівечене тіло сестри і дочки. Пізніше підводою привезли її додому, щоб поховати за християнським обрядом.

Коли Стефу переодягали, то, за словами Юлії, неможливо було відірвати білизну від численних ран. На тілі покійної нарахували 18 проколів штиками!

Уже була готова домовина і викопано могилу на цвинтарі, була й домовленість зі священиком про відправу панахиди, як до хати ввірвалися кадебісти, поспіхом винесли на подвір’я тіло покійної, кинули його на підводу, яка вже тут очікувала, і, прикривши снопами,  поїхали до Єзуполя «звітувати» про знищення бандерівки.

Де зарито-закопано Стефу-«Ластівку», яка не зрадила побратимів з підпілля, невідомо досі. Можливо, її тіло кинули в одну яму разом з іншими учасниками національно-визвольної боротьби за Єзуполем чи поблизу Галича. Наше братство вже відшукало 86 тлінних останків нескорених, які віддали своє життя за незалежність України. Більшість із них знайдено у ровах та болотах, що оточують населені пункти району.

На тому місці, де кадебісти закатували зв’язкову-кур’єра ОУН Стефанію Кловак, родичі встановили пам’ятник, який освятив отець Михайло Яблунь. Він же відправив поминальну панахиду. На громадському віче виступили сестра підпільниці  Юлія, внучка Оксана — з віршем, присвяченим нескореній тітці, і автор цієї публікації. А колишні вояки УПА разом із церковним хором виконали низку пісень реквієму.

Нам, ветеранам визвольних змагань, прикро, що навіть на 19-му році незалежності України десятки тисяч таких, як Стефанія Кловак, які поклали своє життя на вівтар свободи, мільйони тих, хто безневинно карався у сибірських таборах, не визнано борцями за свою соборну незалежну державу.

Автор: Микола ЯЦКІВ
Джерело: Газета «Галичина»