Івано-Франківськ перетворився на «вільний порт»

Якщо Ви побачите велику купу піску посеред Вічового майдану, на якій співають люди не зовсім європейської зовнішності, або виконані в стилі абстракції політичні плакати в казематах фортечного бастіону, або ж почуєте живу музику, яка лине з балконів житлових будинків, побачите, що раптом ваш внутрішній дворик перетворився на концертний чи виставковий майданчик або, або, або… не поспішайте телефонувати у «швидку»: ні ви, ані світ навколо вас ще не з’їхали з глузду. Просто в ваше місто прийшов грандіозний мультикультурний, багатожанровий мистецький проект «Порто-Франко», а саме місто на тиждень перетворилось на такий собі «вільний порт» ну скажімо на березі «Покутського моря». Принаймні саме це, якщо вірити організаторам і місцевим митцям, сталося в Івано-Франківську.

«Ідея проведення чого подібного, – розповідає директор проекту Роман Григорів, – винила два роки тому, коли ми вперше вийшли з квартетом на вулиці міста і грали класичну музику і дарували людям позитив. Три основних складових ідеї проекту – це ідея відкритості – усі заходи у нас безкоштовні і відбуваються на відкритому повітрі, у нас немає обмежень в стилістичних напрямках, ідея синтезу ідеологій і культур, синтезу з іншими країнами, синтезу жанрів і форм, а також ідея альтернативного вирішення сцени. Так, на приклад, ми вирішили насипати велику купу піску на Вічевому майдані, де проходитимуть виступи колективів з Ірану, а Юрій Андрухович читатиме свою Індію. Власне, сама купа ні до Ірану, ні до Індії нічого не має, але це буде уособлення такого собі духу Азії».

Термін «порто франко», що з італійської перекладається як «вільний порт» має подвійне значення для проекту і Івано-Франківська загалом. З одного боку це демонстрація відкритості для усіх культур і жанрів, а з іншого – своєрідна данина культовому твору відомого прикарпатського письменника Тарас Прохаська «Порт Франківська», з читання якого в стінах давнього фортечного бастіону під акомпанемент іменитого віолончеліста з Києва Золтана Алмаші офіційно розпочався проект.

У фестивалі беруть участь митці з кількох країн: Польщі, Ірану, Китаю, Франції, Німеччини, Росії, а також з різних регіонів України, які представляють свої твори у найрізноманітніших жанрах: музика різних жанрів, напрямків та стилів, живопис, фото- та кіномистецтво, література. «Це територія, – розповідає пан Прохасько, – яку ми вимуровували багато років. Дуже добре, що цей наш простір має шанс заговорити про себе у такий спосіб. Я живу на вулиці, де постійно звучить музика, але мені подобається, що тим шумом який мені заважає спати, є той шум, який мені подобається. Ми раді, що можемо надати комусь свою територію, посунутись, надати свої вулиці, подвір’ячка. Я би хотів, щоб оце «Порто-Франко» – це відчуття вільного міста – запанувало в наших серцях».

В рамках проекту вже відбулася ціла низка мистецьких акцій: презентації польського і китайського кіно, відкриття виставок польського політичного арт-плакату та фотовиставки про сучасне життя в Китаї, низка концертів, в тому числі такі цікавинки, як концерт давньої музики у виконанні колективів “A cappella Leopolis” (м.Львів) та “Hortus artium” (м.Краків, Республіка Порльща), музичні перформенси перкусіоністів, виступи польських джаз-менів та місцевих віртуозів гри на струнних інструментах з ансамблю “Quattro Corde”.

Загалом, фестиваль відбувається за принципом так званих національних днів: вже відбувся польський день і на черзі, певно, найбільш екзотичний день Ірану, який очікується завтра…