Села сортують сміття і… спалюють? Району нікуди вивозити власні відходи

Рік тому калуське КП “Екосервіс” задекларувало свою готовність вивозити сміття не лише з міста, але і району. Тоді райдержадміністрація навіть планувала укласти з міськими комунальниками відповідну угоду. Відтак, спочатку приміські, а у перспективі — й усі інші села Калущини мали забути про стихійні сміттєзвалища. Утім, не підкріплені фінансово амбітні плани районної влади так і залишилися планами. І хоча контейнери у більшості сіл таки встановили, а вивозити побутові відходи доручили районному КП “Теплосервіс”, зі сміттям кожна громада досі бореться по-своєму. Здебільшого найкращим помічником у цій боротьбі є… вогонь.

Програма роздільного збору сміття діє у Калуші вже третій рік. Вона задекларувала себе настільки успішно, що перейняти досвід вирішила і Калуська районна адміністрація. Відтак, минулого року було офіційно повідомлено: район укладе угоду з калуським комунальним підприємством “Екосервіс”, яке займається вивезенням сміття з міста.  Комунальники від додаткового заробітку не відмовилися. Натомість погодилися для початку встановити свої контейнери у 12-ти приміських селах. Решту баків для сміття поступово мав закупити район.

— Ми справді були готові вивозити сміття з сіл, — зазначив у коментарі “Вікнам” директор КП “Екосервіс” Дмитро Кобилецький. — Адже наразі у Калуш звозять сміття з усього району. З цією проблемою треба боротися. Якби сільські голови подбали про облаштування площадок для контейнерів, а районна влада — поступово забезпечила ними села, ми могли б надавати послуги з вивезення сміття. Щоправда, сьогодні не можемо досягнути консенсусу хоча би у питанні збору сміття на берегах Лімниці. Минулого року ми усно домовилися з районною владою, що розташуємо контейнери на берегах Лімниці у Добрівлянах, Підмихайлі та Вістові. Тоді ж відбулася акція з очищення берегів річки від сміття, у якій були задіяні техніка і робітники підприємства. Але сільські ради за отримані послуги з нами так і не розрахувалися. Тож тепер ми обслуговуємо лише контейнери, які розташовані на майданчиках з боку Калуша. Дбати про чистоту іншого боку річки повинні відповідні сільські ради.

Отож, хоча “Екосервіс” має технічні можливості та готовий допомогти позбавити від сміття район, до укладання угод так і не дійшло: послуги міських комунальників здалися надто дорогими. Але вихід районна влада таки знайшла: вивозити сміття з сіл доручила районному комунальному підприємству “Теплосервіс”. Відтак, як повідомив заступник голови Калуської райдержадміністрації Василь Турчин, минулого року були закуплені і контейнери для роздільного збору сміття. Їх, щоправда, вистачило не для всіх сіл. Повністю контейнерами забезпечили лише частину населених пунктів. Решту — планують “доукомплектувати” найближчим часом.

— Точно сказати, скільки ще нам бракує контейнерів, важко, — каже Василь Турчин. — Адже все залежить від кожного села окремо. Наразі встановлюємо контейнери біля закладів торгівлі та громадських закладів, скажімо, шкіл, сільських рад тощо. За тим, щоб сміття вивозили вчасно, стежать сільські голови, які, за необхідності, замовляють машину і вивозять сміття.

Гроші на вивезення сміття війтам доводиться шукати у сільських бюджетах. І з цим якраз і виникають труднощі. Адже для багатьох сіл таке вивезення сміття є просто розкішшю. Сільські голови нерідко намагаються “повісити” відповідальність за контейнери на підприємців, які ведуть у селах свій невеличкий бізнес. Однак, останні від такої “послуги” категорично відмовляються.

— Біля мого магазину поставили контейнер. Люди спочатку обережно, а потім уже і геть відкрито почали зносити сюди сміття з усього села. А що з ним маю робити я? Сільська рада, поки організує транспорт, то тут уже стільки сміття, що навколо магазину наче рік не прибирали, — поділився один із підприємців району. — Замовляти машину з Калуша самостійно — не дешеве задоволення. Ну, я одного разу “розфасував” сміття по мішках, завантажив у бус та повіз до міста сам. У результаті — отримав доброго прочухана від комунальників, які мене “застукали” при викиданні мішків у контейнери. Більше я до міста сміття не возив. Кілька разів спалював, ще якось під ліс відвіз. Але ж це — не вихід. Чому я маю перейматися сміттям, яким щедро мене “обдаровують” мешканці села? Вважаю, що так проблема не вирішиться. Якщо влада так переймається добробутом людей та благоустроєм сіл, то нехай уже контейнери розставляють кожних кільканадцять метрів, як у містах. Люди нехай платять, і сміття від них регулярно будуть забирати. Думаю, що коли платитимуть усі, то буде не лише економніше, але й ефективніше. А так, поки проблему не почнуть вирішувати комплексно, люди і далі будуть везти ввесь непотріб до міста чи старим добрим способом — у ліс.

Загалом проблема, насамперед, полягає  не у тому, що сміття нікому вивозити, а у тому, що нема куди. Калуський район не має полігону. Завантажувати ж міський йому ніхто не дозволить. Тому намагання районної влади позбавити села від сміття у кінцевому підсумку зводяться нанівець. Як повідомив “Вікнам” директор районного комунального підприємства “Теплосервіс” Мирослав Хацевич, куди вивозити сміття, вирішують сільські голови.

— Підприємство, яке я очолюю, може допомогти лише технікою, — переконує Мирослав Хацевич. — Забирати сміття ми не маємо куди. Тому це — проблема сільських голів. Між тим, дехто, із них до ідеї вивозу з сіл сміття підійшов з усією відповідальністю та як справжній газда. Найбільш активними у цьому плані є Новиця, Вістова та Пійло, які один-два рази на місяць орендують транспорт. Загалом ці послуги є не надто дорогими. Враховуючи вартість пального та інші витрати, ми беремо 26 гривень плати за кожен вивезений “куб” сміття. Якби ці послуги надавали міські комунальники, було би дорожче. Загалом у різних селах до проблеми засміченості підходять по-різному: від повного ігнорування — до сортування та переробки. Зокрема, склотару та пет-пляшки з району самостійно забирає один із підприємців, який за вторсировину ще і гроші платить.

Отож, програма роздільного збору сміття у районі наразі “шкутильгає”. Головно — через відсутність полігону, на який можна було би звозити сміття. Відтак, зрозуміло, що сільські голови, забираючи в одному кінці села, везуть на інший. На думку Мирослава Хацевича, рано чи пізно владі доведеться або ж подумати про створення власного полігону, або ж подбати про завод, який перероблятиме сміття. Найоптимальнішим варіантом у цій ситуації, вочевидь, було би об’єднання зусиль міста та району та будівництво спільного сміттєпереробного.