Хотіли, як краще, а вийшов... Податковий кодекс

Уряд М.Азарова з завидною наполегливістю «пробиває» якнайшвидше ухвалення Податкового кодексу України. Прагнучи заручитися підтримкою громадськості, насамперед підприємців та середнього і великого бізнесу, Міністерство фінансів України, яке є автором цього проекту, ініціювало широкі публічні обговорення 560-сторінкового документа у всіх без винятку містах, районах й областях держави. Круглий стіл з цього приводу у понеділок відбувся і в облдержадміністрації.

— Всі ми прекрасно розуміємо, що деякі політичні сили, прагнучи не допустити прийняття Податкового кодексу, написали до його проекту дуже багато своїх зауважень. і тому, щоби якомога краще обговорити нове податкове законодавство безпосередньо з людьми на місцях і дати їм можливість долучитися до його вдосконалення, Кабінет Міністрів вирішив провести такі широкі публічні дискусії з тим, щоб у кінцевому підсумку вже у вересні вийти на єдине зважене рішення і щоб кодекс у нинішньому році був обов’язково прийнятий, — зазначив відкриваючи круглий стіл заступник голови облдержадміністрації Р.Гусак.

На початку з короткою доповіддю виступив заступник голови Державної податкової адміністрації в області В.Попович, який стисло, однак достатньо грунтовно пройшовся практично по всіх розділах документа. На його погляд, проект не ідеальний і безумовно потребує вдосконалення. Втім, наголосив Володимир Васильович, мова не йде сьогодні про те, що Податковий кодекс слід критикувати. «Його потрібно не критикувати, а вносити відповідні зміни. Але ці зміни мають бути заземлені...», — підкреслив він. При цьому документ слід оцінювати крізь призму не лише власних бізнесових інтересів, а й інтересів краю та його громад. Власне В. Попович навіть подав приклад такого підходу. Зокрема, акцентував увагу на тому, що в проекті кодексу з незрозумілих причин для Прикарпаття закладено найвищу в Україні ставку плати за використання підземних вод. Якщо її буде прийнято без змін, то виробники води, а також ті підприємства, котрі використовують воду з артезіанських свердловин у технологічних процесах виробництва своєї продукції, за кожні 100 кубометрів платитимуть майже 58 гривень. Більше навіть, ніж їх колеги з АР Крим, де, як відомо, є дефіцит водних ресурсів і, що цілком логічно, вони мають коштувати дорожче, щоб стимулювати виробничників ощадливо використовувати воду.

На круглому столі виступив також представник Івано-Франківської митниці і. Сова, який зауважив, що у сфері зовнішньоекономічної діяльності ставки мита та акцизних зборів, а також їх адміністрування й надалі регулюватимуться Митним кодексом України, оскільки саме він є найбільш інтегрованим у міжнародне законодавче поле та відповідає міждержавним угодам України і вимогам Світової організації торгівлі (СОТ), членом якої є наша держава.

Інформація для роздумів.

Якщо сьогодні за неподання звітності до податкових органів суб'єктами малого і середнього бізнесу, зокрема платниками єдиного податку, справляється адміністративний штраф у розмірі 170 гривень, то в проекті Податкового кодексу він передбачений у розмірі 1 020, а за повторне неподання звітності — вдвоє більше — 2 040 грн.

Висловлена В.Поповичем думка про те, що Податковий кодекс, який має замінити орієнтовно дев'ять тисяч розрізнених законодавчих і нормативних актів,, котрі нині регулюють сферу оподаткування, й стати «малою конституцією» для податківців, митників і бізнесу, була практично єдиною тезою в ході двогодинної дискусії у переповненій залі засідань облдержадміністрації, яку всі одностайно поділяли. Бо, на відміну від представників влади і фіскальних органів, більшість представників бізнесу не побачила у мінфінівському проекті навіть, образно кажучи, чорновика, який міг би послужити фундаментом для «малої конституції».

Галина ВАСИЛЬЧЕНКО, голова правління громадського центру «Ділові ініціативи»:

— Коли я оцінюю винесений на обговорення проект з точки зору реформ і перспектив, то складається таке враження, що він спрямований на посилення більше фіскальної функції, ніж стимулюючої. Книжка пише, що система оподаткування має дві сторони — фіскальну та мотивуючу. Втім остання практично відсутня, якщо не брати до уваги окремі напрями і галузі. Фактично нема різниці між тим, що є сьогодні і що буде завтра. Це перше. Друге. У проекті Податкового кодексу відсутня узгодженість з озвученою Президентом програмою творення в Україні заможного суспільства й розвинутої економіки. Адже в програмі Президента буквально на самому початку написано про необхідність перенести вагу податкових зборів з праці на споживання, і це правильно. Але проект кодексу «заморожує» нині існуючу схему — згідно з даними дослідження, проведеного Асоціацією міст України, для 95 відсотків місцевих громад основним податком є податок на доходи фізичних осіб, і у мене складається таке враження, що, даруйте, бідні за цим Податко­вим кодексом допомагатимуть зовсім бідним. А багаті як жили добре, так і житимуть.

Василь ДУТЧАК, голова правління регіонального відділення Української спілки промисловців і підприємців в області:

— У проекті Податкового кодексу ми, на жаль, не бачимо розв'язання тих основних питань, які вже давно ставлять колективи підприємств. Мова йде насамперед про спрощення адміністрування податків. Наразі бізнесові необхідно тримати виключно висококваліфікованих бухгалтерів і дуже часто звертатися ще й до консультантів-аудиторів. Введення Податкового кодексу в його нинішній редакції ще більше ускладнить цю проблему. Наступне. Система побудована так, що коли підприємство впроваджує інновації, придумує нові технології і на їх основі виготовляє сучасну конкурентоспроможну продукцію, то воно не лише відповідно не мотивується, а й, навпаки нарощує собі суму оподаткування, і це чи не найголовніша проблема. Бізнес, через недоступність кредитних ресурсів, перебуває у вкрай важкому стані. До того ж чинна система сплати ПДВ за першою операцією ще більше ускладнює ситуацію. Ми пропонували ввести касовий метод. Але це не знайшло підтримки. Тож виробники і далі мусять платити ПДВ відразу ж, як тільки відправля­ють продукцію. Тобто ще до її реалізації й отримання плати за неї. Звісно, якщо фірма мала, а її товар дешевий, то ще можна знайти вихід. А як бути, якщо одиниця продукції коштує декілька мільйонів гривень? Де тоді взяти гроші для сплати авансом ПДВ?

Ярослав КАСПРУК, президент ВАТ «Родон»:

— Почну з того, що, напевно, ніхто особливо не шкодуватиме, якщо проект Податкового кодексу не буде прийнято цього року. Бо в такому вигляді, як він є, він не лише не полегшить нам роботу, а й завдасть дуже багато клопоту. "Наступне. Не розумію, навіщо нам громіздкий кодекс і така велика кількість різних податків. На мій погляд, має бути лише чотири податки — ПДВ та податки з прибутку, з доходів і з нерухомості фізичних осіб. Також чітко має бути визначено декларативне повернення ПДВ, а при ввезенні обладнання, яке в Україні не випускається, взагалі варто подумати про його скасування. Бо навіщо завод платить ПДВ державі? Щоб держава через п'ять секунд стала йому винна, а потім два роки «розкручувала» проблему по­вернення ПДВ? Також має бути стимулювання експортного потенціалу, бо це приплив валюти і стабільність гривні... Словом, поспішати з ухваленням Податкового кодексу до того часу, поки всі ці моменти не буде враховано, не варто.

Кирило РУБАНОВСЬКИЙ, підприємець (м.Івано-Франківськ):

—    Дуже добре, що такий важливий документ винесено на публічне обговорення. Але ми не повинні спішити і маємо час до кінця першого кварталу наступного року, щоб зробити справді глибокий аналіз і грунтовно виправити той документ, який його автори внесли на розгляд у парламент. Мене дуже турбує поспіх, з яким уряд вже до 20 серпня намагається завершити його обговорення. Це нагадує кавалерійську атаку у стилі Семена Будьонного.

Зіновій ШВЕЦЬ, директор аудиторської фірми «Альфа-Аудит», сертифікований податковий консультант:

—    Найбільшу небезпеку в цьому випадку бачимо в тому, що Податковий кодекс абсолютно не підготовлений. Він сирий, і містить велику кількість неузгодженостей, суперечностей та, я б сказав, податкових «мін», про які ми наразі й не здогадуємося. Наведу лише один приклад. Стаття 36 першого розділу проекту визначає чотири податкові періоди — календарні рік, квартал, місяць і день. Проте в другому розділі, присвяченому адмініструванню податків і зборів та подання податкової звітності до органів державної податкової служби, з'являється ще два податкові періоди — півріччя і три квартали, і таких «нюансів» чимало. Податковий кодекс у такому вигляді не можна приймати на «ура!».

Думки інших учасників обговорення, зокрема голови Асоціації меблярів Прикарпаття Нелі Вилегжаніної, голови обласного громадського об'єднання «Ділові люди Прикарпаття» Василя Гродюка, практично збігалися — наразі проект Податкового кодексу «сирий, плутаний, важкий для розуміння та можливого дотримання і просто не вичитаний». Дискусія мимоволі нагадала воістину пророчу фразу, яку кинув колись Л. Кравчук, — хотіли, як краще, а вийшло, як завжди...