Як в Івано-Франківську танцюють черданс

На перервах баскетбольного матчу глядачі рідко покидають свої місця, більше того, їх погляди не відводяться від ігрового майданчика, і причина цього - вагома.

Красиві, спортивні дівчата, озброївшись яскравими помпонами, виконують запальний танець. Ну хіба можна відволіктися від такого шоу?! Групи підтримки - зазвичай так іменують глядачі подібні шоу-гурти. А тим часом це справжнісінькі команди, що представляють самостійну спортивну дисципліну, не гіршу за той же баскетбол чи футбол...

Баскетбольний клуб «Говерла» чи не перший серед ігрових команд Івано-Франківська подбав про створення власної групи підтримки. Було це більш як два роки тому. З того часу багато що змінилося: «Говерла» встигла відіграти два дуже яскравих сезони, спочатку в Українській баскетбольній лізі, а згодом - у Суперлізі. Разом із командою цей складний і водночас цікавий шлях пройшла і група підтримки, яка запалює глядачів та створює неймовірно позитивний настрій шанувальникам баскетболу під час хвилинних перерв (тайм-аутів) на домашніх матчах клубу. А подивитися і справді є нас що, точніше, на кого! Молоді, стрункі, красиві, з прекрасною хореографією та чудовою пластикою дівчата просто-таки вбирають погляд і відволікають від бурхливих подій, які розгортаються на майданчику. Група підтримки «Говерли» стала свого роду незамінним атрибутом домашніх ігор івано-франківського клубу. Особливо яскравим, на думку не тільки вболівальників, але й гравців та тренерів, став для дівчат минулий сезон.

Тривалий процес

«Зараз можна впевнено сказати, що рівень наших дівчат, які відтанцювали увесь минулий баскетбольний сезон, значно зріс, - розповідає старший тренер групи підтримки БК «Говерла» Сніжана Полянська. - Але як тільки я бралася за цю роботу, одразу зауважила, що для створення хорошої танцювальної групи підтримки потрібно, як мінімум, три роки. Тільки після цього ми зможемо побачити справжні результати цієї дуже важкої праці». Дівчата танцюють разом тільки рік, і більшість із них вчилася запальних спортивних танців мало не з «нуля». Але величезні старання дівчат, помножені на кропіткі і невпинні тренування під керівництвом тренера-хореографа Аліни Корсуненко дали свої результати.

Важливі пріоритети

«За своїм рівнем ми абсолютно нічим не поступаємось групам підтримки з інших команд, - каже Сніжана Полянська. - Єдине, у чому нас можуть переважати інші танцювальні колективи, це у гімнастичній підготовці. Чому? Усе просто: в нас в Івано-Франківську ніколи не було і, скоріш за все, не буде художньої гімнастики. А класичний черлідінг як вид спорту включає у себе, окрім танців, безліч гімнастичних елементів. У нас із цим поки що не склалося, тому й займалися до цього переважно черденсом, в якому більшу увагу приділяють танцювальній складовій. Але у новому сезоні плануємо залучити до нашої групи підтримки ще й гімнасток». Окрім того, незабаром планується додатковий набір 14-15 річних дівчат, так би мовити, на майбутнє.

Важкі тренування

Незважаючи на візуальну легкість, запальні танці у тайм-аутах - дуже непроста і відповідальна робота. Учасниці групи підтримки тренуються по 12 годин на тиждень, що вже свідчить про чималу силу волі. «Якщо на початках дівчата ледь витримували бодай півгодинне тренування, тепер вони без проблем тренуюся по дві години, - каже тренер-хореограф Аліна Корсуненко. - Просто виходи у перервах матчів - це результат нашої роботи, за якою стоїть безліч годин невтомної праці. Повірте, тренування у нас дуже важкі і жорсткі - це означає, що на них витрачається максимум сил. До того ж, постійно, у невпинному ритмі, дівчатам доводиться вчити все нові і нові постановки». Якщо у минулому сезоні група підтримки танцювала переважно у стилі диско, який, на перший погляд, видається простим, але насправді характеризується високою швидкістю, у найближчому майбутньому глядачів очікує чимало сюрпризів.

Наздогнати втрачене

За яким критерієм добирають дівчат у групу підтримки? Зрозуміло, що глядачі хочуть бачити під час перерв молодих, красивих, спортивних. Але знайти таких, як виявилося, ціла проблема. «Відверто кажучи, складається враження, що немає дівчат, які мали би одночасно привабливу зовнішність, гарну фігуру і відповідну танцювальну підготовку, - зауважує Сніжана Полянська. - Справа в тому, що у нас в Івано-Франківську, за великим рахунком, «випало» два покоління. Нам не було кому років зо 10-20 тому вчити малих дітей елементарним спортивним танцям. Так, у нас розвивалися тільки бальні та народні танці. А як щодо решти напрямів? Натомість на Східній чи Центральній Україні це все розвивається дуже віддавна. Відтак ми відверто відстали від них і зараз робимо усе для того, щоб наверстати втрачене».