друкувати


На складах авіаційної бази затримали порушника режиму охорони

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-07-23 11:45:32

Соціально-економічні негаразди, що переслідують українців, криміналізація суспільства та сучасний стан матеріально-технічного забезпечення українських Збройних сил роблять військові склади ласим шматком для любителів злочинної наживи.

Незаконні проникнення на них місцевих жителів, переважно маргіналів, людей без визначеного роду занять, стають все частішими. Переважно, метою порушників стає викрадення різного роду об’єктів військової господарки: кольоровий метал, пальне, колеса, акумуляторні батареї, електроприлади – цього добра вдосталь залишилось від старих радянських запасів і подекуди умови його зберігання у військових частинах є далекими від ідеальних. Часто-густо об’єктами протиправних посягань стають не лише господарка військових частин, а й зброя, боєприпаси та вибухові речовини, що зберігає у своїх численних арсеналах українська армія. А відтак крадіжки військового майна створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, нормальній життєдіяльності населених пунктів і об’єктів інфраструктури.

Достеменно невідомо, що спонукало 22-річного мешканця обласного центру проникнути на територію складу боєприпасів 197-ї авіаційної бази, розташованого в кількох кілометрах від Івано-Франківська. В будь-якому випадку реалізувати свій план зловмиснику не вдалося. Завадила пильність вартового – рядового строкової служби вказаної військової частини Олексія Асєєва. Як розповів співробітник західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони Тарас Грень, пригода сталася як тільки-но солдат заступив на пост, змінивши попереднього чатового. «Порушник чітко розрахував час зміни вартових, – розповідає пан Грень, – і, напевно, сподівався на те, що чатовий нової зміни не стане відразу ретельно обходити периметр свого поста. Однак Олексій Асєєв чітко виконав усі вимоги з охорони й оборони ввіреного йому важливого об’єкту».

Під час руху по встановленому маршруту вартовий помітив тінь усередині бетонного «пеналу» спостережного пункту для стрільця. Резонно запідозривши, що у споруді ховається людина, він зняв автомат з плеча і наказав непроханому гостю вийти з його укриття. Однак, невідомий не підкорився команді, що змусило військовика зняти зброю з запобіжника і приготуватись до попереджувального пострілу догори. Така демонстрація наміру виконати вимоги інструкцій до кінця подіяла і порушник змушений був здатись на милість пильного вартового.

Як стало відомо, під час затримання порушник намагався пояснити свою присутність на режимному об’єкті … нападом ностальгії. Справа в тому, що хлопець раніше проходив військову службу за контрактом в роті охорони вказаної військової частини і неодноразово ніс караульну службу на зазначеному складі. Добряче хильнувши оковитої, він вирішив провідати товаришів по зброї зробити собі екскурсію так би мовити по місцях бойової слави. Але трапилась халепа: як виявилось, хлопці, з якими йому доводилось нести службу, вже звільнилися у запас, а нові вартові у дилемі: поспівчувати ностальгуючому екс-колезі чи дотриматись вимог Статуту караульної служби – надавали перевагу другому.

Втім, пояснення порушника дещо не стикуються з його поведінкою. Зокрема, виникає питання: якщо хлопцеві дійсно кортіло поспілкуватись з товаришами по службі, то чому він замість того, щоб це зробити, навпаки переховувався від вартового…

Затриманого «диверсанта» варта передала співробітникам івано-франківської міліції для встановлення особи і подальшого притягнення до відповідальності згідно закону. В СЗГ УМВС нам повідомили, що, якщо крадіжка військового майна не мала місце, кримінал в діях порушника відсутній. Натомість на нього може очікувати притягнення до адміністративної відповідальності за незаконне проникнення на об’єкт, що охороняється.

Що ж до пильного вартового, то, зі слів заступника командира 197-ї авіаційної бази, уродженець міста Бердянськ Запорізької області рядовий Олексій Асєєв завжди був на доброму рахунку в частині, за час служби отримував лише заохочення і подяки, а тому можна тільки подякувати його батькам за виховання мужнього і відповідального сина.

Автор: Сергій БІЛИЙ