Експерименти над дітьми урядовці виправдовують браком коштів

Влада повернула 11-річну систему шкільної освіти й запровадила обов'язкове відвідання дитсадків для 5-річних дітей.

Експерименти над дітьми урядовці виправдовують браком коштів. Натомість опозиція звинувачує міністра освіти Дмитра Табачника у свідомому мавпуванні російської шкільної системи.

Верховна Рада України повернула у школи 11-річну систему навчання. Крім того, народні обранці запровадили обов'язкову дошкільну освіту для дітей п'ятирічного віку. Для підтвердження їхні батьки повинні пред'явити довідку, що дитина пройшла дошкільну підготовку. Закон України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу)", прийнятий 6 липня, поки що чекає на підпис Президента, проте вже викликав шквал дискусій і спротиву.

За останні роки жодна з освітніх реформ не отримала одноголосного схвалення в суспільстві. Ні запровадження 12-бальної системи оцінювання, ні введення 12-річної системи навчання, ні зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл. За результатами опитування, проведеного у червні соціологічною групою "Рейтинг", тільки 26% українців підтримують освітні реформи. Щоправда, 46% респондентів погоджуються, що галузь освіти потребує суттєвих змін.

Доки депутати реформують освіту, звичайні школярі відчувають себе піддослідними кроликами. Адже завдяки 12-річній системі передбачалося розвантажити шкільну програму, дати можливість старшокласникам вибирати профільні предмети. Натомість їм додали кілька додаткових годин на профільні предмети - без скорочення непрофільних.

Не встигли школярі змиритися з думкою, що вчитимуться 12 років, як парламентарі вирішили повернути 11-річку. Адже з'ясувалося, що держава не здатна профінансувати зайвий рік навчання. За словами міністра освіти і науки України Дмитра Табачника, якби закон не був ухвалений, то освіту чекала б катастрофа. Зокрема, протягом року довелося б увести 17 тисяч додаткових ставок вчителів, з яких 8,5 тисяч - у сільській місцевості. «А для цього немає достатньої кількості кадрів та ресурсів», - сказав він. Крім того, переконує Табачник, виникли би й інші проблеми: нестача шкільних приміщень, збільшення бюджетних витрат на отримання 12-го року навчання, а також купівлю шкільних автобусів.

Поправили депутати і ЗУ "Про дошкільну освіту", запровадивши обов'язкове дошкільне навчання для дітей віком від 5-років. Противники таких змін пояснюють, що дитячі садочки переповнені - в середньому на 100 місць у садочку претендує 108 дітей. І пояснюють, що зміни до законодавства суперечать Конституції України. Адже здобуття дошкільної освіти є правом, а не обов'язком громадян.
Освітяни розгубилися

Якщо ж повернення до 11-річки ощасливить багатьох старшокласників, то батьків дошкільнят законодавчі новації аж ніяк не тішать. За словами начальника головного управління освіти і науки області Зінаїди Болюк, на Прикарпатті тільки 52% дітей віком від 2 до 6 років відвідують дитячі садочки. З них 73% ходять у садки у містах і 34% - у селах. "На відкриття дошкільних закладів потрібні гроші, потрібні фахівці, які мають дошкільну освіту, - каже вона. - Адже в 90-і роки масово закривалися дошкільні заклади, бо всі сиділи без роботи. Зараз будівництво одного навчального закладу обійдеться приблизно у межах 10 млн. грн.".

Зокрема, в Івано-Франківську записати дитину у садок можна або через впливових знайомих, або зайнявши чергу, як мінімум, за рік. У гірських районах інша проблема: "Дітей, які живуть в горах, за 5 кілометрів мама не буде нести у садок", - каже Зінаїда Болюк. Крім того, за її словами, обов'язкове навчання у садочках коштуватиме батькам дорожче, ніж у школі: "Харчування у дошкільних закладах дорожче, ніж у початкових класах. У садочку дитина снідає, обідає і вечеряє, а в початкових класах тільки обідає".



Відтак звідки батьки мають взяти документ про те, що їхні діти пройшли дошкільну підготовку, начальник обласного управління освіти і науки не знає: "В ЗУ "Про дошкільну освіту" передбачено різні форми дошкільних навчальних закладів і здобуття дошкільної освіти. Там написано, що дошкільну освіту можна здобувати як у дошкільних навчальних закладах різних типів (це приватні, інтернатні і державні), так і в сім'ї. До прикладу, мама може найняти гувернантку чи дати дитині освіту сама. Тому щодо прийняття обов'язкової дошкільної освіти я ставлю риторичне запитання: де і який має бути документ про цю освіту? На основі яких навчальних планів, програм буде виданий цей документ?"

Начальник управління освіти і науки Івано-Франківського міськвиконкому Михайло Верес зміни у законодавстві щодо дошкільної освіти підтримує: "Я вважаю, це правильно. В Івано-Франківську 97% дітей п'ятирічного віку охоплені дошкільною освітою. Приймаючи дітей у дитсадочки, наголошуємо, що завідувачі повинні брати перш за все дітей такого віку". Проте що робити з п'ятирічними дітьми у сільських місцевостях, він також не знає. Натомість каже: "Будь-який закон вдалий, якщо він продуманий і прогнозований".
У всьому винне ЗНО?

У той час, як Табачник 12-річну систему освіти критикує через те, що потрібно вводити тисячі додаткових ставок вчителів, на Прикарпатті вчителів доводиться скорочувати. За останніх п'ять років в Івано-Франківській області кількість учнів зменшилася на 50 тисяч - з 213 тисяч залишилося 162. Відповідно, й зменшилися ставки вчителів.

Зінаїда Болюк дійшла такої оригінальної думки: кількість учнів в основному скорочується через введення зовнішнього незалежного оцінювання, якого багато хто боїться. "Діти закінчили дев'ятий клас і почали масово подавати документи в ПТУ або в коледжі. І це нормальний європейський процес - обдаровані діти йдуть у спеціалізовані школи, щоб з тими набутими знаннями вступати до ВНЗ. А діти, які мають інші обдарування, йдуть здобувати професію у профтехучилища і коледжі. А потім теж поступають у вищі навчальні заклади за бажанням. І це була нормальна підготовка", - пояснює вона.

Крім того, нові освітні реформи тягнуть і ряд інших проблем. "Якщо ми відмовилися від 12-річної системи навчання, то це означає, що ми би мали з першого класу починати міняти програми і підручники. Ми цього не робимо. Тому що грошей в державі немає на десяті класи. Старшокласники вчаться за підручниками десятирічної давності, історія написана за царя Гороха", - бідкається Зінаїда Болюк.

Михайло Верес теж розгублений: "Потрібно підготувати підручники, навчальні плани, навчальні програми, методичні рекомендації . Тобто часу обмаль, а роботи надзвичайно багато".

Народний депутат України від Партії регіонів, член Комітету з питань освіти і науки Володимир Личук (до речі, виходець із Прикарпаття) просить не панікувати. "Система дванадцятирічки передбачала додатково 6 млрд. грн. з бюджету, - каже він. - Всі ці гроші можна буде спрямувати і на освіту, і на вчителів, і на дошкільну освіту, і на кадрову підготовку. Крім того, у новому бюджетному кодексі місцевим бюджетам планується залишати більше коштів. Стаття місцевих бюджетів на фінансування дитсадочків є захищеною, тому заплановані кошти не будуть скорочуватись". Депутат запевняє, що запровадження обов'язкової дошкільної освіти, спрямованої на соціальну підготовку дітей до школи, буде здійснюватись поступово, виважено та продумано.

Тим часом голова підкомітету парламентського комітету з освіти Олесь Доній сказав, що, запровадивши такі нововведення, уряд і депутати фактично наблизили українську освітню систему до Росії, Білорусі та Казахстану. Також Доній не виключив, що ця реформа насправді була зроблена заради видання спільного з Росією підручника з історії. На думку голови депутатської групи "За Україну" В'ячеслава Кириленка, таким чином влада намагається повернути радянську систему освіти, запровадивши обов'язкове дошкільне виховання і фактично повертаючи 10-річну шкільну освіту.

Прихильники 12-річної системи освіти наголошують на тому, що українські атестати про середню освіту не визнаватимуться міжнародною спільнотою, оскільки це є порушенням рекомендацій ЮНЕСКО про мінімальний 12-річний термін здобуття середньої освіти, що, в свою чергу, унеможливить навчання випускників українських шкіл за кордоном. Крім того, зменшення терміну навчання означатиме порушення Україною зобов'язань, взятих на себе у травні 2005 року при підписанні Болонської декларації, яка стала основним документом для встановлення загальної рамки модернізації та реформування європейської вищої освіти.