друкувати


Як дорослі вирішують проблему організації літніх канікул своїх дітей?

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-07-07 03:00:06

Найдовші канікули нарешті розпочалися і потрохи минають. Для учнів вони є величезною радістю, адже не треба ходити до школи і виконувати домашні завдання... А от для батьків, це навпаки, ще одна причина для головного болю, адже їм потрібно організувати своїм чадам здоровий, цікавий та доступний сімейному бюджету відпочинок. Як же дорослі вирішують проблему організації літніх канікул своїх дітей?
 
З Інтернету — в телевізор

За даними головного управління освіти і науки ОДА в Івано-Франківській області, різноманітні табори і наметові містечка нададуть оздоровчі й відпочинкові послуги 55 тисячам школярів, а це лише 51 відсоток усіх дітей в області. Постає запитання: а що робити тим, кому не пощастило «влаштувати» дітлахів до таборів, відправити на село до бабусі чи організувати альтернативний відпочинок всією сім’єю? Здебільшого цю проблему вирішують самі діти, які, допоки батьки на роботі, відпочивають на повну і роблять усе, що заманеться: тиняються вулицями міста, купаються у фонтанах, живуть у віртуальному і телевізійному просторах, ходять в кіно, п’ють пиво чи навіть курять... «Галичина» вирішила підглянути за дітворою міста й з’ясувати, як вона проводить літні канікули.

Спека, на термометрі 37°С. Як врятуватися від пекучого сонця? Звісно, найкращий варіант — море, річка, басейн, а як альтернатива — фонтан. «А що тут такого?», — здивовано відповідає питанням на моє запитання про таке цікаве проводження дозвілля семикласниця Вікторія. Вони з подругами саме так весело проводять вільний час, і, звісно, батьки не знають про такі купання своїх дітей. «І знати не будуть, — запевняють школярки, — адже одяг висохне, і все. А вдома нудно, тож треба якось оригінально і зі смаком розважатися, щоб потім було про що в школі розповідати».

Ті, хто не потрапив до «табірних» щасливців, не мають родичів на селі чи дачі на морі, змушені байдикувати, тиняючись вулицями міста. Одні гуляють в парку чи «стометрівкою», інші ходять в кіно, ще одні забавляються перед будинком, здебільшого на асфальтних доріжках, що теж не додає здоров’я. Проте для такого дозвілля потрібна компанія. А якщо друзі пороз’їжджалися хто куди, то вихід один — «втупитися» в екран комп’ютера чи телевізора. Провести все літо за монітором не лякає дітей, проте батьків та лікарів — навпаки, адже виникає небезпека не набратися сил на новий навчальний рік та ще й зіпсувати зір, поставу і навіть не надто стійку нервову систему.

Повертаючись додому після роботи, помітила ватагу семи-восьмикласників, не беруся точно визначити вік цих юнаків, але точно — школярі. Вони щось весело між собою обговорювали, розбавляючи розповідь нецензурною лексикою, і час від часу затягувалися цигаркою. Для них такі канікули — найкраще, що може бути, — повна свобода дій. Для їх батьків — потенційна небезпека...
 
Табір, село чи вулиця?

Після невеличкої екскурсії вулицями міста, ми опитали батьків школярів про те, як їхні діти проводять канікули, а як повинні б.  

Є й щасливчики, яким випала нагода відпочити в літньому таборі, де кожен день продумують педагоги-організатори, влаштовуючи різноманітні ігри, конкурси, тематичні свята, дискотеки, концерти...

«Цього року мій син Назар закінчив сьомий клас. Можу сказати, що мені дуже пощастило, бо одразу після останнього дзвоника він поїхав в оздоровчий табір «Сокіл», що в Галицькому районі. Недарма кажу, що пощастило, бо літня пора — це завжди великий знак питання: куди подіти дитину, щоб вона могла і відпочити, і не нудьгувала, і провела час з користю? Я дуже задоволена, що змогла відправити дитину до табору. Спочатку, звичайно, йому було трохи ніяково серед незнайомих дітей, але тепер вони здружилися, він уже й додому повертатися не хоче. Думаю, що таких таборів відпочинку має бути значно більше, аби кожна сім’я мала можливість відправити дитину на гідний відпочинок, не жертвуючи своєю роботою і часом», — розповіла Любов Олійник.

«Різниця у віці між моїми синами невелика, старшому — 15, молодшому — 14, тому вони кожне літо проводять разом, у них спільні друзі. Хвилюватися начебто немає за що, але яка ж мама зможе залишатися спокійною, коли знає, що кожного дня діти ходять на річку, а про те, що там може трапитись, я уже й мовчу. Дні влітку довгі, дітям хочеться гуляти, доки не зайде сонце, тому бачу я їх дуже мало. Звичайно, що хотілося б взяти відпустку і поїхати на все літо в гори чи на море. На жаль, робота сковує руки і доводиться виходити з ситуації так, як вдається», — поділилася Надія Петрів.

Розповідає Анна Григорець: «Моєму синові майже сім років, у вересні йдемо до школи. На канікулах Микита відвідує дитсадок, не хочу, аби дитина була під наглядом дідусів чи бабусь... Їм уже по вісімдесят, а з таким шибеником нелегко справлятися.  Тому й відпочивати поїдемо разом, бо вважаю, що для літніх таборів моє чадо ще замале, та й не довіряю якості їх відпочинку і харчування».

«Часи, коли діток залишали в селі на літні канікули, вже минули, — переконана мати двох дітей Лідія Федорчук. — Це колись була необхідність виховувати дітей працею в селі, тепер не треба орієнтувати їх на літнє випасання худоби, якої й так уже немає, як у наші часи. Треба культурно й цікаво проводити канікули чи навіть вихідні: піти в кафе, кіно, до лялькового театру тощо».

Марина Кубинець свою 11 річну Катеринку відвезла на село до бабусі і задоволена: «Я теж малою завжди в селі відпочивала, це найкращий відпочинок. Донька не лише «ганяє» з новими друзями, а й читає, плете бісеромѕ Через фінансові проблеми цього року на море не потрапимо, та й табір не світить, тож виходимо з того, що є».

«Свою дитину, якій чотири роки, обов’язково відвожу на кілька тижнів на село, — каже Марійка Наконечна, — вона задоволена, адже має свободу: грається надворі досхочу, а не по годинах. Тут є великі плюси — свіже повітря, свої овочі та фрукти, молоко, багато вражень. Бабусине виховання ще нікому не зашкодило, виросте і буде пам’ятати свої дитячі роки й бабусю. І море потрібне, і Карпати, але жоден інший відпочинок не замінить родинного тепла».

Своїми поглядами на відпочинок школярів ділиться ще одна матуся — Юлія: «Літні табори, подорожі до моря, в екзотичні країни, мандрівки нашою областю — це все чудово! Однак є одне велике «але» — чи багатьом це по кишені? Тому щодня бачу в нашому дворі ту саму картину — багато дітей нудиться, бо не має чим себе зайняти. Дитмайданчик — бідний: поламана «вертушка», скрипучі старі гойдалки і встановлена лише місяць тому гірка, яка вже має такий вигляд, ніби діти там бавляться кілька років. Найцікавіше заняття для дітей шкільного віку, як я помітила, — лазити на вершечки дерев, які ростуть у дворі. До речі, вже один хлопчак на милицях. Часом думаю: хто на черзі?».

Однозначно, що діти — це найдорожчий скарб, хоча не завжди батьки можуть забезпечити їм найдорожчий відпочинок. Та все ж потрібно зробити все можливе і неможливе, щоби дітвора не сумувала та не знайшла на свою голову пригод. Напевне, вихід один, він точно всім по кишені: планувати й організовувати своїм донечкам і синочкам кожен день, адже канікули в місті теж можуть бути цікавими та різноманітними. Звісно, це додатковий клопіт для дорослих, але не варто забувати, що дітей потрібно оздоровити фізично та емоційно. 

Автор: Ольга МОНЧУК
Джерело: Газета «Галичина»