Карпатська бджола спокійна, вона рідко кусає

Справжніх карпатських бджіл розводитимуть у селі Микуличин Яремчанської міськради Івано-Франківської області на базі Карпатського національного парку. Два тижні тому тут відкрили пасіку європейського зразка.

100 дерев’яних вуликів установили між житловими будинками на площі 1 га. Деякі зроблені у вигляді пеньків. Пронумеровані.

— Тут і розводимо карпатських бджіл, — каже головний пасічник області 63-річний Богдан Паркулаб. — Максимально природно хотіли все зробити. Вулики з натурального матеріалу. Оті, що у вигляді пенька, на одну сім’ю. Бджола тут себе більш комфортно почуватиме, — підходить до вулика, відкриває дашок. Комахи не реагують. Спокійно вилітають і залітають через віконце.

— Карпатська бджола спокійна, вона рідко кусає, — пояснює. — Вона витривала, не боїться холодів і надзвичайно медопродуктивна. Ми проводили дослідження у Верховинському районі, високо в горах. Там натрапили на цю чистопородну карпатську бджолу. До нас уже приїжджають звідусіль. Із Росії найчастіше. Купують рої, щоб розводити. Продаємо чотири рамки за 300–400 гривень.

Поруч у невеликому дерев’яному будинку за кілька місяців облаштують  лабораторію. Досліджуватимуть зібраний мед. Визначатимуть екологічність і корисність продукту.

— Екологічно чистий мед можна буде продавати за стандартами органічних продуктів. Тоді він цінитиметься дорожче. Наші місцеві пасічники за літр меду правлять 100 гривень. Ми десь приблизно за такою ж ціною збуватимемо. 50 вуликів поставили високо в горах. Там малина, ожина, лісові квіти, проїзна дорога далеко. Такий мед ще дорожче коштуватиме, може, і 200–300 гривень, — каже Богдан Миколайович.

— Кажуть, створення пасіки — ініціатива колишнього президента Ющенка? — цікавиться житель села Микуличин 57-річний Петро Сорохманюк.

— Та ні. Віктор Андрійович навіть на відкритті не був, хоча його запрошували. Гроші виділило Міністерство охорони навколишнього природного середовища і Карпатський національний парк. Щоб зберегти аборигенну карпатську бджолу. 2 мільйони гривень пішло на цей проект. 300 тисяч на обладнання вуликів і закупку роїв, — відповідає Паркулаб.