Івано-Франківщина: Правда про УПА в експонатах

«Хто не знає і не хоче знати минулого, той не вартий майбутнього. Дякуємо Вам за те, що, зберігаючи правдиву історію України в експонатах музею, Ви тим самим даєте шанс на її духовно-етнічну реанімацію».

Цей запис у книзі відгуків відвідувачів Музею визвольних змагань Галицького району залишили заслужена артистка України Тетяна Горобець і народний артист України Тарас Петриненко. А їх, щирих і теплих, тут сотні.У травні якраз минуло десять років нашому музеєві, і з цієї нагоди в Бурштинському палаці культури відбулися урочистості, на які прибули також гості зі Львова, Івано-Франківська та Рогатина. А історія його створення така. 1996 року з ініціативи Братства вояків ОУН—УПА, Товариства політв’язнів і репресованих за підтримки районної влади і керівництва ТЕС було створено організаційний комітет, до складу якого ввійшли Філарет Скасків, Микола Яцків, Роман Німий, Василь Крук, Михайло Пархуць, Петро Кульчицький, Володимир Івасів, Микола Ткачівський.

5 березня 1998 р. сесія Галицької районної ради задовольнила заяву оргкомітету і прийняла рішення про створення Музею визвольних змагань Галицького району при Бурштинському палаці культури «Прометей». Після чотирирічної наполегливої важкої фізичної і пошукової праці членів оргкомітету, інтелігенції та громадськості району 14 травня 2000 року музей був відкритий, освячений і прийняв перших відвідувачів.

Членам оргкомітету вдалося відшукати й уточнити 1 650 імен учасників національно-визвольної боротьби з Галицького району, які загинули в 40-50 рр., усі імена виписано на стендах музею. Є також книга, до якої внесено імена 822 засуджених військовими трибуналами, із них 250 жінок (переважно це були дівчата 16-25 років), прізвища 715 сімей (2 062 особи), виселених з Галицького району. Музей нараховує близько 1 500 експонатів, які погруповано в окремі розділи.

2007 року до експозицій музею ввійшла реконструйована криївка, в якій 14 лютого 1946-го, щоб не здатися живими в руки катів, три повстанці підірвалися гранатами.

При музеї діє постійна виставка «Забуттю не підлягає» із 54 плакатів, на якій у хронологічному порядку на основі архівних документів, фотографій і розповідей живих свідків висвітлюється страшний терор з боку комуно-більшовицької влади проти українського народу з 1917-го по 1991 рік.

На моє переконання, музей з повною віддачею виконує своє завдання. За десятиліття його відвідало близько 11 000 екскурсантів різних за віком, професіями, місцем проживання в нашій державі і за кордоном, з різними політичними й ідеологічними переконаннями, про що свідчать записи в «Книзі відгуків». За змістом вони різні, але відображають дух патріотизму.

Від імені працівників Музею визвольних змагань щиро дякую всім, хто всіляко підтримує наш заклад: Бурштинській ТЕС і особисто директорові Миронові Романіву, районній владі, відділам культури і освіти, працівникам Палацу культури «Прометей». І, звичайно ж, дякуємо всім, хто вже побував у нас, і тим, хто планує відвідати музей.