Р.Заремба: Молодим складно влаштуватися найманим працівником чи заснувати власну справу

Остання неділя червня традиційно проходить під девізом молодості й енергійності, адже саме тоді в Україні відзначають День молоді. Святкують весело і гучно.

На Прикарпатті оголошено тиждень української молоді, який насичений найрізноманітнішими заходами: урочисте засідання координаційної ради Івано-Франківської ОДА з питань молодіжної політики, розважальні концертні програми, нагородження переможців у 15 номінаціях в обласному конкурсі «Молодий лідер Прикарпаття-2010»... Така увага, звісно, є дуже приємною та потрібною, та все ж я переконана, що напередодні цього свята варто не лише святкувати, а й привернути увагу громадськості до проблем молодих. І саме тому  про проблеми молоді та шляхи їх розв’язання спілкуємося з начальником управління у справах сім’ї і молоді ОДА Ростиславом Зарембою.  

— Які першочергові проблеми слід розв’язати у молодіжній політиці держави?

— Насамперед дуже складно виокремити молодіжні проблеми від проблем, які стосуються решти громадян держави. Найперше, якщо в області проживає мільйон 380 тисяч чоловік, то 447 тисяч —  це молодь. Кожен третій — молода людина, з них більше половини проживає у сільській місцевості, де досить слабко розвинута інфраструктура, дуже тяжко знайти робоче місце, часто немає можливості для самореалізації та змістовного дозвілля і т. д. Це серйозна проблема.

На першому місці за масштабом — проблема працевлаштування, але вона має ефект доміно і тягне за собою інші. Молодим складно влаштуватися найманим працівником чи заснувати власну підприємницьку справу. На підприємствах, коли розпочалася криза, скорочували насамперед людей, які мають мало досвіду та невеликий стаж роботи... Підприємницька діяльність вимагає хоча б мінімального пільгового кредитування для її організації, тепер це практично нереально. Тому молодь дійсно в непростій ситуації. І ще, в контексті цієї проблеми, маємо величезний перекос в освіті та профорієнтації. Різноманітні навчальні заклади готують дуже багато фахівців, які в результаті стають нікому не потрібними. В Івано-Франківську сотнями випускають менеджерів, економістів, юристівѕ А потім і батьки, і діти ходять-журяться, нарікають на державу, владу, що от молоді люди сидять без роботи, але, напевно, ця проблема була закладена ще при виборі спеціальності, тому що менеджерів, економістів, юристів є дуже багато. Коли навіть більш-менш серйозна фірма за гідну зарплату шукає фахівця, то серед них його знайти майже неможливо. Ще важче знайти висококваліфікованого робітника: столяра, слюсаря, програміста.

— На вашу думку, чому в першу чергу безробітними стають молоді люди?

— Дуже складно знайти перше робоче місце.  Роботодавець, беручи працівника на роботу, хоче, щоб він уже мав певний трудовий досвід, стаж. А де його здобути? В центрі зайнятості функціонує програма бронювання робочих місць для молоді, але, як правило, заброньоване робоче місце не відповідає очікуванням молодих. На практиці виходить все по-іншому. Очевидно, що молодим людям найтяжче, вони тільки вступають у це життя, ще не мають фахових та професійних навиків, а очікують одразу високих зарплат, як мінімум дві-три тисячі гривень, та вимагають сучасних умов праці. Загальна кількість непрацюючих у зв’язку з кризою збільшилась. Ще кілька років тому найлегше було знайти роботу в сфері послуг, влаштуватись перукарями, офіціантами, барменами, кур’єрами, а сьогодні ці посади потрапили під скорочення.

— Зрозуміло, що лише одиниці молодих сімей можуть без проблем придбати собі житло. А як бути тим, хто не має такої можливості?

— Дуже складно молодій сім’ї взяти житло в кредит або навіть отримати земельну ділянку під забудову. В області працює фонд сприяння молодіжному житловому будівництву,  масштаби вирішення цієї проблеми такі: якщо на черзі є 1 870 молодих сімей, то протягом року, залучивши кошти і з Державного, і з обласного бюджетів, ми змогли надати або довгострокові пільгові кредити, або кредити з відшкодування відсоткових ставок лише 27 сім’ям. Тобто з такими темпами цю проблему треба вирішувати як мінімум 100 років. Єдиний плюс — тепер молодь розуміє, що живе не в Радянському Союзі, та не очікує, що держава дасть безплатне житло. Проте державна програма, яка б зробила молоді житло хоча б трохи доступнішим, вкрай необхідна.

— Як можна вирішити проблему молодіжного житла?

— По-перше, механізм є, але немає достатньої наповненості коштами, треба, щоб запрацювала економіка, щоб люди мали робоче місце та доступний кредит. Кредит має бути на 20-30 років під 4-6%, як у цілому світі, бо якщо кредит під 25%, молода сім’я не може дозволити собі віддавати четвертину бюджету за кредит. Для тих, хто живе в сільській місцевості і  готовий сам будувати собі будинок,  треба закріпити законодавчо механізм з виділення земельних ділянок. Ця проблема ускладнюється ще тим, що в Україні є ментальна традиція — батьки зобов’язані  дітям побудувати хату. В Західній Європі такого не практикують, наприклад, в Англії, немає нічого дивного в тому, що ціле життя родина живе на орендованій квартирі, але живуть вони повноцінно: мандрують, відпочивають...

— Літо — час для відпочинку, що запропоновано молодим людям та сім’ям?

— Величезна проблема  в тому, що в обласному бюджеті передбачено кошти для придбання путівок лише для дітей пільгових категорій, сиріт, неповносправних, малозабезпечених, обдарованих, з багатодітних сімей, які перебувають на диспансерному обліку, проживають у зоні екологічного лиха. А от звичайна дитина зі звичайної сім’ї, яка не є суперобдарованою та соціально незахищеною, хіба не має права на оздоровлення? Звичайно що має. Ця проблема серйозна, друга —  сімейний відпочинок. У нас немає мережі відпочинкових осередків, які доступні для молодих людей, тому фактично таких послуг з організації їх відпочинку ми не можемо надати. Фактично для забезпечення сімейного відпочинку молодих наразі немає такої програми, хоча, очевидно, вона на часі.

— Не таємниця, що сучасна молодь здебільшого не веде здорового способу життя, як у цій сфері працюєте?

— Тут каральними методами не зарадиш, звичайно, податківці, міліція роблять рейди, стежать, чи не продають алкоголь, тютюн неповнолітнім. Ні для кого не секрет, що за бажання все це дуже легко купити, і не лише тютюн, а й значно «серйозніші» речовини. Повинна бути комплексна політика держави, яка б подала здорову альтернативу, яка полягає в тому, що насправді куріння та пияцтво — застій та вчорашній день, тепер модно бути сучасним, розумним, мати знання, володіти кількома мовами, займатися спортом, танцями, гарно одягатисяѕ Завжди в молодіжному середовищі є орієнтація на неформальних лідерів, тобто якщо хлопець, який з банкою пива та сигаретою в нічному клубі «зависає» до ранку на двох таблетках екстазі і т. д., а біля нього кілька красивих дівчат, бо він найпопулярніший у школі чи в університеті, то молодь буде тягнутися до нього. А треба, щоб було навпаки.

Я можу перелічувати численні інформаційно-просвітницькі заходи, але вони не дають потрібного ефекту. Ще раз повторюю, найкраще —  здорова альтернатива, але для цього молодим людям треба дати можливість для  самореалізації. А де в сільській місцевості зайнятися спортом та розвивати власні творчі ініціативи? Знову ж таки великий вплив мають телебачення, преса, кіноѕ Коли твій улюблений герой чи співак  з сигаретою і стаканом під лозунгом «Секс, наркотики і рок-н-рол», то важко щось змінювати. Хоча не може не тішити, що Івано-Франківська область займає останнє місце в Україні за кількістю наркоманів, ВІЛ-інфікованих, пияків, однак така проблема стоїть гостро і її неможливо вирішити завтра-післязавтра.   

— І насамкінець: ваші побажання напередодні свята молоді міста й області.

— Молоді можна позаздрити в тому, що в молодому віці всі ці проблеми здаються не такими страшними, глобальними та нездоланними. Молоді люди мають більше оптимізму, віри в те, що буде краще і що все буде добре. Бажаю, щоб вони ніколи не втрачали оптимізму та віри. Більше бережіть і любіть себе й один одного.