З кожним роком на Івано-Франківщині зменшується поголів'я великої рогатої худоби

З кожним роком на Івано-Франківщині зменшується поголів'я великої рогатої худоби. Селяни скаржаться, що корів стає важче і дорожче утримувати. І хоча владці всіх рівнів і всіх партійних кольорів неодноразово обіцяли реформи в аграрному секторі, люди нарікають, що держава робить все для того, щоб власники худоби швидше її повибивали.

Треба перетерпіти

З 2001 року держава начебто взялася стимулювати розвиток сільського господарства. У держбюджеті передбачили виплати сільськогосподарським виробникам за вирощену й реалізовану велику рогату худобу, свиней, птицю. Розмір виплат щорічно змінювали. За 1 кг живої ваги молодняка ВРХ, проданого переробним підприємствам, в 2001 році доплачували 1,05 грн, у 2004 та 2005 роках - 1,30 грн, в 2006 році - 1,40 коп. До 2008 року розмір дотації на високовагову худобу доріс до 2,90 грн, а у 2009 - впав до 1 грн. Проте на початку минулого року дотації перестали виплачувати взагалі. Причина банальна - у держбюджеті не вистачило коштів. Таким чином, до 2010 року борг держави по дотації населенню за велику рогату худобу тільки в Івано-Франківській області сягнув 9,3 млн грн.

Наразі людям, які так і не отримали доплати за вирощену худобу, залишається тільки сподіватися, що гроші звідкись таки з'являться. У чиновницьких кабінетах селянам радять або терпляче чекати, або відсилають до вищих інстанцій. До прикладу, Марія Кіщук з Верховинського району каже, що у районній адміністрації їй запропонували писати листи до Кабінету міністрів України. Оскільки практика свідчить, що з центральних органів влади скарги перенаправляють назад до обласної влади, а звідти знову до району, то селянка вирішила піти зворотнім шляхом. «Я хотіла записатися на прийом до голови обласної адміністрації. Але у відділі зв'язків із громадськістю мене відправили в обласне управління агропромислового розвитку, де пояснили, що грошей нема, - розповідає пані Марія. - Вони не знають, коли будуть. Може, цього року. Може, наступного».

Начальник відділу ринків тваринництва з держплемінспекцією та харчової промисловості головного управління агропромислового розвитку обласної адміністрації Ярослав Івасютин визнає, що сьогодні скарги про невиплачені дотації надходять з усіх районів області. За його словами, грошей у бюджеті на виплату дотацій навіть за попередні роки не передбачено. «Все впирається в кошти. Якби на державному рівні це питання якось вирішили, ми б знали, як говорити з людьми. Треба перетерпіти кризу, і все стане на свої місця», - каже він. І пояснює, чому виникла заборгованість: «Міністерство на початку року запрошує в обласних адміністрацій: подайте передбачений ліміт, скільки ви здасте худоби, щоб передбачити дотацію. Відповідно, ми звертаємося до районних адміністрацій. А вони подають неправдиві дані. В кінці року виходить більше, а згідно з лімітом не вистачає коштів».

Крім того, за словами Івасютина, деякі селяни не хочуть у сільських радах реєструвати свою худобу. «Колись витрачання газу нараховували від кількості худоби. Були податки, тепер воно не оподатковується, але у людей все одно закладений той стереотип», - припускає він.

Худоба вимирає

З відсутністю державної підтримки сільськогосподарських виробників поголів'я ВРХ в області значно зменшилося. Станом на 1 червня цього року в області зареєстровано 234,4 тис. ВРХ у всіх категоріях господарств. Порівняно з відповідним періодом минулого року, кількість худоби скоротилася на 10,7 тис. голів. За словами Ярослава Івасютина, основну частину ВРХ вирощує населення, у колективних фермерських господарствах налічується тільки 9, 9 тис. голів. Проте селяни вже не бачать сенсу вирощувати худобу. І не тільки через відсутні дотації, але й через низькі закупівельні ціни на молоко та м'ясо.

Сьогодні молокозаводи приймають молоко від населення за ціною 1,60-1,80 грн за літр. Фермерські господарства здають молоко за ціною 2,50-3 грн. «Це якісне молоко, воно проходить первинну обробку, очищається, охолоджується, і його здають першим і вищим сортом, - пояснює різницю в цінах Ярослав Івасютин. - А молоко, яке поступає від селян на переробні підприємства, приймається другим сортом. Бо з нього неможливо виробити молочної продукції: сметани, молока, кефіру чи ряжанки. Воно все йде на сири». За такої цінової політики селяни воліють віднести молоко на базар і продавати його, як мінімум, удвічі дорожче.

Щодо цін на м'ясо, то як для сільськогосподарських підприємств, так і для населення ціна однакова, але не достатня: 10,60 грн. коштує кілограм живої ваги молодняка вищої вгодованості (більше 400 кг). «Набагато вигідніше продавати худобу приватникам, - розповідає житель Тисменицького району пан Микола. - За кілограм живої ваги вищої вгодованості платять 11,5-12 гривень, середньої - по 10 гривень». Такі «приватники», як правило, їздять по селах і просто зі стайні забирають товар.

Корови з сережками

З 1 січня цього року почав діяти закон «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин». За законом, кожна тварина має бути ідентифікована двома вушними бирками встановленого зразка. Крім того, на кожну тварину її власнику видається паспорт і ветеринарна картка до нього.

«Прийняття закону обумовлене вступом України в СОТ, - пояснює Ярослав Івасютин. - Міжнародні правила вимагають, щоб уся худоба була занесена до державного реєстру: велика рогата худоба, коні, вівці, кози, свині. Це буде гарантією якості м'ясо-молочної продукції. Тобто Україна не зможе вийти на експорт, якщо тварини не будуть занесені до реєстру». За його словами, за п'ять місяців цього року проідентифіковано 87% великої роботи худоби від передбаченого плану, тобто 10 806 голів з 12 405. Наразі в області триває робота з ідентифікації всіх видів тварин.

Проте селяни переконують, що ідентифікація їхньої худоби занадто дорого коштує і потребує багато мороки. Власник тварини повинен звернутися до агента з ідентифікації, який заповняє реєстраційну картку, проколює тварині вуха та передає документи до Агентства для видачі паспорта. У паспорті вказується дата народження тварини, її походження, кличка, стать, порода. А також персональні дані власника тварини. За ідентифікаційним номером, який призначено тварині, зберігається інформація про неї у державному реєстрі (навіть після смерті тварини). Ідентифікація великої рогатої худоби коштує для фізичних осіб 60 гривень, для юридичних - 48 гривень. Реєстрація вівці та кози населенню обійдеться в 30 гривень, а власнику сільського господарства - 24 гривні. «Це пов'язано з тим, що юридичні особи ідентифікують велику кількість поголів'я, а фізичні 1-2», - пояснює Ярослав Івасютин.

Як свідчить реєстр, за останній рік в області збільшилося поголів'я свиней, птиці, кіз. Адже їх дешевше утримувати, ніж корів та бичків. Така сумна статистика означає, що вітчизняна рогата худоба через декілька років має шанс потрапити до Червоної книги, а українці ризикують остаточно перейти на польську яловичину і білоруське масло.

---

До речі: Голова ОДА Михайло Вишиванюк планує завезти на Прикарпаття 30 тисяч голів племінної ВРХ. Реалізацію такого проекту губернатор обговорив під час зустрічі з міністром аграрної політики Миколою Присяжнюком та віце-прем'єр-міністром України з питань агропромислового комплексу Віктором Слаутою 21 червня у Києві. На переконання Михайла Вишиванюка, завезення племінної ВРХ в область «підсилило б конкурентоспроможність тваринницької галузі Івано-Франківщини», повідомляє прес-служба ОДА.

На зустрічі також йшлося про основні регіональні засади комплексної державної програми реформ і розвитку сільського господарства України та галузеву програму соціально-економічного розвитку сільських територіальних громад - модельний проект «Нова сільська громада», до якого, з-поміж п'яти інших, увійшла й Івано-Франківська область.