Держкомстат оприлюднив рейтинг екологічного стану міст України

Держкомстат оприлюднив рейтинг екологічного стану міст України. Кривий Ріг, Маріуполь і Київ – найбільш забруднені, а Луцьк, Чернівці та Рівне – найчистіші.

Завдяки економічній кризі у більшості населених пунктів шкідливих викидів в атмосферу поменшало. Загалом торік вони скоротилися на 800 тисяч тонн порівняно із 2008. Але це становить лише 10 відсотків усіх викидів, що продовжують псувати повітря українських міст.

Перші та останні міста в рейтингу

Шкідливих викидів в атмосферу справді стало менше, підтверджує еколог Тетяна Тимочко. Але заслугу цьому вона приписує економічній кризі. Якби не криза, в українських містах було б дихати ще важче. Хоча й зараз, порівняно з європейськими мегаполісами, радіти нічому, вважає Тетяна Тимочко.

Наприклад, Криворіжжя – один із найбагатших на корисні копалини регіонів світу і водночас один із найбрудніших. І економічна криза та зупинка багатьох підприємств це не змінила. За офіційними даними, на кожного мешканця Кривого Рогу припадає близько півтонни шкідливих викидів на рік, за неофіційними ж оцінками фахівців – удвічі більше. Загалом кожна десята тонна небезпечних викидів в Україні – криворізька, повідомляє місцева кореспондентка Радіо Свобода.

Криворізький залізорудний басейн екологи називають суцільною раною: людина завдала природі непоправної шкоди: рукотворні гори використаної породи, штучні озера стічних вод, перемелені на порох монстрами гірничо-металургійного комплексу родючі чорноземи…

Природоохоронці вже давно б’ють на сполох: гіперрозвиток індустрії зробив регіон несприятливим для життя людини. Тільки протягом 2008 року смертність працездатного населення від хвороб крові зросла у учетверо, загрозливими темпами поширюються туберкульоз та рак. За даними спостережень, у жінок з Криворіжжя ознаки ускладнення вагітності зустрічаються набагато частіше, ніж в жительок інших міст.

Екологи кажуть, головний винуватець — гірничо-металургійний комплекс. А всього в місті налічується понад 3,5 тисяч джерел забруднення атмосферного повітря. Пальма першості – за комбінатом "Arcelor Mittal Кривий Ріг" (колишня «Криворіжсталь» дає 3/4 всіх промислових викидів у регіоні) і за гірничо-збагачувальними комбінатами. Усі вони зараз у приватній власності.

На природоохоронні заходи «хронічно хворого міста», кажуть екологи, господарі виробництв витрачають копійки. Цього року всі підприємства Кривого Рогу інвестують в екологію трохи більше 70 мільйонів гривень.

Два роки тому в парламенті зареєстрували законопроект про надання спеціального статусу Кривому Рогові і відповідно – масштабні інвестиції в екологію. Однак далі законопроекту справа не пішла.

А в одному з найбільш чистих українських міст – Луцьку, якщо й говорять про шкідливість того чи іншого підприємства для здоров’я, то мають на увазі швидше шкоду самим його працівникам, а не решті городян. Найбільшими забруднювачами повітря у цьому місті є автомобілі, котрих тут все ж не настільки багато, як у містах – «мільйонниках». Окрім того, зелених насаджень у Луцьку в півтора рази більше, ніж у сусідньому Рівному, де, за висновками екологів, у критичному для здоров’я людини стані перебуває близько половини вулиць.

Автозабруднення

Мешканці українських міст «ковтають» в десятки разів більше вихлопних газів, ніж жителі європейських мегаполісів. Промислові викиди, затори на дорогах, застарілі моделі авто - все це спричиняє хвороби дихальних шляхів і серцево-судинної системи, констатує лікар-терапевт Маргарита Гофман. «Нема однозначного впливу на конкретні органи і на розвиток якихось конкретних захворювань. Загалом забруднене повітря перешкоджає нормальному перебігу обмінних процесів в організмі, і тому захворювання, які можуть виникнути в результаті, дуже різні. І у вихлопних газах, і в розігрітому асфальті, і в паливі, яке витікає, а потім випаровується, міститься маса речовин шкідливих для наших органів і систем», - пояснює вона.

У досить чистих містах – Луцьку та Рівному абсолютно непродумані транспортні розв’язки, - повідомляє тамтешня кореспондентка. Лучани користуються сучасними двокорпусними автобусами, у той час половина «маршруток» на вулицях Рівного – старої моделі, котра викидає в повітря вдвічі більше шкідливих речовин. Нині ситуацію у Рівному ускладнюють щільна забудова центру і безладний рух маршрутних таксі через центральну частину міста. Однак і в Луцьку, і в Рівному завдяки наближенню Євро-2012 взялися за будівництво об’їзних шляхів, що дозволить суттєво поліпшити стан повітря.

Столиця ж України - Київ знаходиться у трійці найбрудніших міст держави – і саме через автомобільне забруднення атмосфери. Автомобільні вихлопи у Києві, за даними Центральної геофізичної обсерваторії, у більш ніж 5 разів перевищують обсяг промислового забруднення.

Недостатні штрафи

Більшість підприємств в Україні, що чадять, належать приватним господарям, говорять екологи. І власники зацікавленні лише в прибутках. А модернізація обладнання, встановлення сучасних фільтрів, очисних споруд – це справа для них неважлива, стверджує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. «Українська економіка застаріла, має технологічні процеси і обладнання 20-60 річної давності. І ці підприємства, які запрацюють, як тільки економічна ситуація покращиться, знов почнуть забруднювати навколишнє середовище». За її словами, держава не має достатніх важелів впливу на приватні підприємства.

Натомість співробітниця Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Лілія Козак наголошує: у держави є можливості для впливу на власників підприємств, які забруднюють атмосферу. І держава не залишається осторонь, коли викиди у повітря перевищують норму. «Незалежно від того, які ці підприємства - приватні чи державні, є закони, які регулюють їхні викиди. Кожне підприємство отримує дозвіл, і в ньому встановлений норматив на викиди. Неважливо, чи державне це підприємство, чи приватне, але має викидати, скажімо, не більше ніж 50 міліграм пилу на метр кубічний».

Розміри штрафів для промислових підприємства становлять десятки, іноді сотні тисяч гривень. Але це – крапля в морі, яка не лякає власників, зауважує, зі свого боку, колишній міністр охорони довкілля України Сергій Курикін. «До певного рівня підприємство має сплачувати просто певні спеціальні збори на боротьбу з забрудненням навколишнього середовища. Якщо ж встановлені показники перевищено, то підприємство платить штраф. Проблема полягає в тому, що ці штрафи не є аж такими високими, підприємству вигідніше платити їх, аніж вкладати, інвестувати в очисні споруди», - стверджує екс-міністр.

Тож, бути оптимістом, говорячи про скорочення шкідливих викидів в Україні, не можна, зауважує еколог Тетяна Тимочко. «Повторюється історія початку дев’яностих років, коли в Україні зупинилися підприємства, і знизився рівень викидів у атмосферу. Тож ідеться не про значне скорочення, і тим більш не про скорочення, яке пов’язане з впровадженням новітніх технологій, запровадженням енерго- та ресурсозберігаючих технологій, а про скорочення спричинене лише зупинкою підприємств», - наголошує вона.

За підрахунками експертів, найбільше забруднюють повітря підприємства переробної та видобувної промисловості (це половина всіх викидів). А 40% забруднення навколишнього середовища це – заслуга транспорту.