Два кодекси на наші голови - Бюджетний та Податковий

Якщо послухати офіційну точку зору, — все виглядає дуже добре: з одного боку, приймаючи Бюджетний та Податковий кодекси, влада зменшує кількість податків, їх розміри, спрощує систему їх адміністрування, передає частину податкових надходжень на місцевий рівень, щоб з областей та районів не було потреби за кожною копійкою їхати до Києва. Однак одне те, що два важливі законопроекти приймають похапцем, без серйозного обговорення, насторожує. Ще більше виникає запитань, коли громадськість поступово дізнається про окремі норми згаданих кодексів.

Що стосується нової редакції Бюджетного кодексу, то за словами прем’єр-міністра України Миколи Азарова,  документ містить багато нововведень, серед яких — збільшення самостійності місцевих бюджетів. Міста і села України одержуватимуть додаткові ресурси, які наступного року становитимуть більш як 12 млрд грн. На місцевий рівень передається вісім загальнодержавних податків і зборів, територіальні громади одержать п’яту частину податку від прибутку підприємств. Ці гроші буде пропорційно розподілено між обласними, районними, сільськими і селищними бюджетами. 40% закріплюється за обласними, 60%  можуть використовуватись у районах і третину з тієї суми може бути спрямовано до сільських, селищних і міських рад.

Щодо Податкового кодексу, то коротко про його новації розповів міністр фінансів Федір Ярошенко. Отже, зменшується кількість податків з 29 до 17, передбачається зниження ставки податку на прибуток (з 25 до 20%) та ПДВ (з 20 до 17%), спрощення адміністративних процедур та зменшення тиску на бізнес-середовище, стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності. із
1 січня 2011 року до 31 грудня 2015-го передбачено запровадити «податкові канікули» для суб’єктів малого та середнього бізнесу. Зокрема, планується встановити нульову ставку єдиного податку для фізичних осіб, які провадять господарську діяльність виключно з надання побутових послуг та обсяг доходу яких при підтвердженні статусу платника податку не перевищує 300 000 гривень; 6 відсотків ставки податку для юридичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування, підвищивши граничний розмір обсягу доходу для таких осіб до 3000 мінімальних заробітних плат (2,7 млн. грн.); «нуль» відсотків ставки податку для юридичних осіб, обсяг доходу яких при підтвердженні статусу платника не перевищує 100 000 гривень; збереження норми, що платники єдиного податку не є платниками плати за землю та збору за спеціальне  використання природних ресурсів. Разом з тим, за словами Ярошенко, «лібералізація податкової системи і спрощення адміністративних процедур супроводжується посиленням процедур контролю за станом виконання податкового законодавства і примусу до несумлінних платників».

Натомість опозиція згаданими законопроектами, які провладна більшість підтримала у першому читанні, не задоволена. Передусім нарікають на істотне збільшення повноважень податкових органів, які таким чином перетворюють на економічну поліцію. Крім того, експерти звертають увагу на істотне скорочення видів економічної діяльності, якими можна буде займатись тим підприємцям, які сплачують єдиний податок.  Група депутатів уже оскаржила у Вищому адмінсуді рішення Верховної Ради про розгляд 17 червня проекту Податкового кодексу через порушення закону про регламент.

Народний депутат, заступник голови партії «За Україну!» Ксенія Ляпіна вважає, що урядовий проект Податкового кодексу збільшує податкове навантаження на дрібний бізнес у три-чотири рази. В той час як великим підприємствам, наближеним до влади, створюють спрощений режим оподаткування, повертаючи кучмівські «зони пріоритетного розвитку». Вона звернула увагу на те, що уряд дуже широко розповсюдив інформацію про затвердження «реформаторського» проекту Податкового кодексу, однак у жодному офіційному інформаційному джерелі органів влади самого його тексту немає. Депутатам довелося мало не по-шпигунськи діставати проект цього кодексу, щоб ознайомитися з ним.
За її словами, у разі прийняття цього документа буде погіршено умови ведення бізнесу для найдрібніших суб’єктів господарювання. «Окрім ставки єдиного податку, уряд пропонує підприємцям сплачувати соціальні платежі за себе і найманих працівників за загальними підставами. Це означає: якщо раніше підприємець сплачував 200 гривень єдиного податку, з яких щонайменше 90 йшло на соціальні платежі, то тепер ці 200 гривень повинні будуть сплачуватися до бюджету, а соціальні платежі уряд пропонує сплачувати додатково, — пояснює Ксенія Ляпіна. — За нашими попередніми підрахунками, лише це може вдвоє збільшити податкове навантаження на дрібний бізнес».

Податковий кодекс також пропонує скасувати ринковий збір. Замість нього вводиться ринковий податок, який буде в два-два з половиною рази більшим за максимальну ставку ринкового збору, — стверджує Ляпіна. Таким чином, для найдрібніших суб’єктів господарювання податкові навантаження збільшаться в три-чотири рази.

Заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко заявляє, що анонсоване нинішньою владою реформування податкової системи не знайшло відображення в урядовому проекті Податкового кодексу і залишається лише на словах. Зокрема, він звернув увагу на те, що Податковий кодекс не містить норми про введення податку на нерухоме майно. «Попри нещодавні гучні заяви нової влади, зокрема прем’єр-міністра, на підтримку введення податку на розкіш, ця норма відсутня у зареєстрованому у Верховній Раді проекті Податкового кодексу», — зазначив М.Томенко. Хоча у пояснювальній записці, яка була зареєстрована у парламенті разом з проектом Податкового кодексу, містилася норма про введення податку на нерухоме майно, однак уже в середу текст пояснювальної записки був змінений, і про згаданий податок у ньому взагалі не йдеться. «Цілком очевидно, що передовсім влада подумала про себе і вирішила не поспішати платити збільшені податки», — вважає віце-спікер.

Гостро скритикував Податковий кодекс і екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. За те, що, декларуючи зниження податків, уряд закладав їх підвищення. Нічого доброго для економіки цей «несистемний документ», за його словами, не несе.
Зауважимо, що, безумовно, серйозні законопроекти, про які йде мова, стосуватимуться так чи інакше кожного українця. Тому їх варто серйозно проаналізувати. Однак насторожує те, як влада поспішає з їх прийняттям — їх хочуть повністю схвалити ще на цій сесії, яка триватиме ще два тижні. А хороші справи не робляться похапцем.