ВООЗ: Кількість смертей від діабету має зрости на 50% впродовж наступних 10 років

Із 200 мільйонів хворих на діабет в усьому світі більш ніж півтора мільйони мешкають в Україні, - розповіла в інтерв’ю Бі-Бі-Бі президент Міжнародної діабетичної асоціації Людмила Петренко.

Діабет – це порушення рівня цукру у крові людини. Подекуди діабет навіть називали хворобою заможних, але згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я більш як 80% тих, що потерпають на діабет, мешкають саме у бідних або не дуже багатих країнах.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість смертей від діабету має зрости на 50% впродовж наступних 10 років у разі, якщо не буде вжито негайних заходів. І нині учені у Бостоні (США) працюють з однією з багатообіцяльних ідей у плані боротьби з діабетом.

Шансом для хворих на діабет першого типу можуть стати дослідження, які нині проводять в багатьох провідних дослідницьких центрах світу, йдеться про випробування штучної підшлункової залози. Нині це дуже дорога технологія, щотижня вона обходитиметься пацієнтові майже у тисячу доларів.

Кореспондент Бі-Бі-Сі Олег Рац запитав президента Міжнародної діабетичної асоціації Людмилу Петренко, чи не дивує її, що останні дослідження розвінчують міф про те, що діабет – хвороба мешканців заможних країн.

Л. Петренко: Ні, мене це зовсім не дивує тому, що зовсім змінений спосіб життя сьогодні в багатьох країнах Європи, також і в Україні.

Бі-Бі-Сі: Тобто, цифра про те, що 80% усіх хворих на діабет живуть у бідних країнах, вас не дивує?

Л. Петренко: Ні, зовсім не дивує.

Бі-Бі-Сі: А як в Україні з діабетом? Які масштаби цього захворювання?

Л. Петренко: За останні роки цукровий діабет розглядається не тільки як серйозне захворювання, а як важлива медико-соціальна проблема, яка на сьогодні дуже актуальна не тільки в Україні, а й в країнах світу.

Це постійне збільшення кількості пацієнтів, хронічний характер захворювання, розвиток мікро- та макросудинних ускладнень, які призводять до скорочення взагалі тривалості життя при погіршенні на сьогодні якості життя.

Якщо в світі нараховуються сьогодні більше 200 мільйонів хворих на цукровий діабет, то в Україні зареєстровано на 1 січня 2009 року більше мільйона хворих. А ще десь півмільйона хворих про своє захворювання не знають (так, як і в усьому світі) тому, що просто у них воно на сьогодні ще не виявлено.

Бі-Бі-Сі: Власне, наскільки серйозна проблема для людей, які мають діабет? Як їм жити?

Л. Петренко: Дуже серйозна. По-перше, тому, що зараз погіршена якість їхнього життя. Перш за все держава повинна забезпечити їх безкоштовно інсуліном тому, що інсулін дає життя.

А, наприклад, в Україні є програма «Цукровий діабет», на яку виділяється і кожний рік збільшується виділення коштів, але цих коштів на сьогодні вистачає тільки на закупівлю інсуліну.

А хворому для того, щоб жити з цим захворюванням, треба мати глюкометр та смужки до нього, голки, шприци і таке інше. І весь час необхідно стежити за розвитком ускладнень при цукровому діабеті, розумієте?

Тому, це такий тягар на державу і на прямі витрати самого хворого на сьогодні (вони дуже великі!)

Бі-Бі-Сі: А як на вашу думку, чи можна взагалі колись вирішити проблему захворювання на діабет?

Л. Петренко: Вирішити? Це треба вести дуже велику профілактичну роботу з населенням для того, щоб запобігти розвитку, наприклад, цукрового діабету другого типу. Тому, що 80% хворих мають саме цей тип захворювання.

Бі-Бі-Сі: А що це за другий тип?

Л. Петренко: Це таблетований тип. При першому типі цукрового діабету хворий є інсулінозалежним.

А при другому типі можна дотримуватися дієти та приймати таблетовані препарати. І декілька відсотків хворих на другий тип мають сумісно цукрознижуючу та інсулінотерапію.

Бі-Бі-Сі: І як сьогодні забезпечуються хворі в Україні?

Л. Петренко: Наприклад, з 2006 року існувала децентралізована закупівля інсуліну. Тобто, на програму виділялися кошти, потім віддавалися ці кошти в регіони і на них закуповували інсулін. І ми вважали, що це найкраще на сьогодні.

І з 2005-го ми ставимо громадське питання про те, щоб перейти на рецептурно-компенсаційну систему, як у інших державах світу.

Але зараз саме новий уряд, та політична сила, яка прийшла сьогодні до влади, і 2006 року віддала нам голоси за те, щоб була децентралізована закупівля (бо вони не були у влади), хоче тепер зробити централізовану закупівлю.

І ми вважаємо, що це знову погіршить забезпечення хворих на цукровий діабет тому, що є дуже багато запобіжників. Тобто, ми повертаємось до того, що буде монополія і корупційні схеми при закупівлях інсуліну.