Депутат Кисельов пропонує визнати Голодомор "злочином" та "трагедією", але не "геноцидом"

Член парламенту Василь Кисельов пропонує визнати Голодомор "злочином тоталітарного режиму, трагедією", а не "геноцидом", як це зазначено в чинній редакції закону "Про Голодомор 1932-1933 років в Україні".

Відповідний законопроект зареєстрований у Верховній Раді. Запропоновані паном Кисельовим зміни стосуються лише першої статті чинного закону.

Зміни, ймовірно, підтримає більшість депутатів від Комуністичної партії, а також Партії Регіонів, які і раніше неодноразово заперечували, що Голодомор був геноцидом.

У пояснювальній записці до документу йдеться про те, що чинний закон "став компромісом політичних сил країни і не має правового обґрунтування".

Автор записки, пан Кисельов, також посилається на квітневу резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, де зазначено, що "однією з найтрагічніших сторінок став масовий голод в регіонах країни, в яких вирощували зернові. Голод почався наприкінці 1920-х років і досяг свого апогею в 1932-1933 роках". Депутат звертає увагу на те, що у резолюції немає визначення голодомору як геноциду.

За таку редакцію резолюції ПАРЄ проголосувала після того, як, виступаючи на сесії організації 27 квітня, президент Янукович заявив, що "визнання голодомору геноцидом було б неправильним та несправедливим".

Коментуючи поданий законопроект, представники коаліції заявляють, що підтримають його. Тоді як опозиція вважає ініціативу пана Кисельова демонстрацією неповаги до старшого покоління, а також плюндруванням пам’яті українців, які постраждали від геноциду.

Попередні зусилля зведуть нанівець

За часів президентства Віктора Ющенка було докладено чимало зусиль задля поширення інформації про Голодомор, а також задля визнання його геноцидом іншими державами та міжнародними організаціями.

Зокрема, Голодомор визнали геноцидом більше двох десятків урядів та парламентів держав. Здебільшого, це країни Східної Європи, а також Латинської Америки.

Послідовним противником визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом лишається Російська Федерація, яка наполягає, що це був голод, жертвами якого були не лише українці.

Експерт: як бути з країнами, які визнали Голодомор геноцидом?

За словами історика, дослідника Голодомору Василя Марочка, якщо законопроект підтримають, то виникне питання: як тоді бути із країнами, які визнали Голодомор геноцидом, зокрема, "як тоді будувати дипломатичні стосунки з цими країнами".

Пан Марочко називає ініціативу політичною і покликаною виконати "доручення офіційного Кремля" і зазначає: "Я думаю, що програма дій влади задля ревізії дій попереднього президента, задля ревізії політичних, юридичних оцінок Голодомору. Я думаю, що це не та тема, де ми маємо зараз спекулювати і зводити політичні рахунки. Звичайно, країни, які визнавали, не зрозуміють цього".

Історик також нагадав, що рішенню про визнання Голодомору геноцидом передували тривалі обговорення, а сама Верховна Рада йшла до цього рішення три роки.

Пан Марочко окремо наголосив на тому, що резолюція ПАРЄ, на яку в пояснювальній записці посилається пан Кисельов, не може бути підставою для перегляду чинного закону: "Хай би він порадився із відомим міжнародником, правником Василенком, який доводить, що ця резолюція ніякого відношення не має до перегляду оцінки, це раз. По-друге, там немає спростування того, що Голодомор є геноцидом. … ПАРЄ не є для нас вказівкою, як нам діяти і оцінювати".

Водночас, за словами історика, за будь-яких умов Голодомор залишиться в пам’яті українців як найстрахітливіший злочин XX століття: "Яке б рішення не було цього парламенту – позитивним, негативним – тому що він вже на генетичному рівні сприйнятий, як злочин".