Чи можна вважати Роксолану героєм України

Переоцінила свої можливості доповідачка на вчорашніх зборах у коломийському Народному домі з нагоди свята Героїв Ольга Вітенко, ой як переоцінила. Приступаючи до доповіді, вона запевнила, нагадаю, зал у тому, що розповість про українських героїв краще й цікавіше, ніж це роблять шкільні вчителі. Засвідчую, що краще пані Вітенко не вдалося, а ось стосовно того, щоб цікавіше, то тут можна погодитись, цікавого в доповіді було чимало.

Особисто мені ще не доводилось до вчорашнього дня чути, що свято Героїв «святкують у травні тому, що саме цього місяця було підступно вбито Євгена Коновальця і Симона Петлюру». Вчора я це почув, і це нагадало мені висміяний недавно в пресі напис на пам’ятнику розстріляним німецько-фашистськими загарбниками мирним жителям у Черкаській області: «Від вдячних земляків».

Почув також у доповіді, виголошеній у Народному домі, що до сонму героїв належить і... генерал Микола Руденко. А може, все-таки письменник Микола Руденко? Бо генералом, та ще й антисталіністом, наскільки відомо, був інший не менш заслужений чоловік, Петро Григоренко. Плутати таких людей, беручи на себе місію вчителя нашої героїчної історії, недопустимо.

А стосовно твердої впевненості доповідачки в тому, що справжньою героїнею є для нас, нині сущих, і легендарна Настя Лісовська, себто Роксолана, наведу хіба два витяги з інтерв’ю, даного колись журналістам уже покійним, на жаль, Павлом Загребельним.

- Як Роксолана допомагала Україні? – спитали журналісти автора відомого роману.

- Ніяк, - відповів він. – Почитайте історію Грушевського: за час його правління татари (ними фактично керували турки) здійснили 38 набігів, майже по одному кожного року.

- Чи можна вважати Роксолану нашою національною гордістю?

- Її життєвий шлях і її досягнення, - відповів на це мудрий письменник, - це її особиста гордість. Я ж особисто не став би називати її національною гордістю.

Ольга Вітенко, як видно зі сказаного в її доповіді, має цілком протилежну думку щодо Роксолани. Звичайно, це її право. Але доповідач на таких серйозних зборах має мати не лише права, але й обов’язки. До обов’язків, зокрема, належить нагадати публіці в разі згадки про контроверсійну постать в історії, що багато дослідників не підтримують висунуту версію.