В.Балога: Комітет захисту України – це, по суті, самодіяльний хоровий колектив

Комітет захисту України – це, по суті, самодіяльний хоровий колектив, в якому один з солістів захотів стати ще й художнім керівником та головним диригентом. Таку думку в інтерв’ю журналу «Профіль» висловив лідер Єдиного Центру Віктор Балога, розмірковуючи над запитанням чи зможе «Народний комітет захисту України» відповідати своїй назві.

«В сучасному світі всі ці заклики «давайте рятувати» вже не здатні ані підняти людей на протест, ані справити хоча б мінімальне враження на владу. Зверніть увагу на абсолютно спокійну реакцію влади на Комітет: крім насмішки, я не побачив навіть найменшого занепокоєння.»

За словами В.Балоги, події розвиваються так, що нині на ідею ефективної та відповідальної опозиції в Україні деякі з не дуже мудрих спікерів влади поспішає покласти могильну плиту. Але цього не варто робити, хоча б тому, що нікуди не подівся потенціал впливових політичних сил, які не згодні з діями влади. Вони зараз отямляться та запропонують новий опозиційний формат. Ось тоді влада вже не зможе не помітити опозицію, в якої буде і мета, і ідеї, і план дій.

Лідер Єдиного Центру вважає, що нині в Україні немає опозиції в європейському розумінні. Натомість є кілька політичних сил та політиків, на рахунку яких лише декларації їхньої опозиційності. Але треба розрізняти партії, які реально впливають на виборців (зокрема, БЮТ і «Наша Україна») та партії, по суті, одного депутата-лідера: Юрія Кармазина, Миколи Катеринчука, Володимира Стретовича, Бориса Тарасюка. Ще кілька громадських діячів та напівзабутих політиків нині скористалися прорахунками влади для того, щоб заявити про себе.

Вони, на думку В.Балоги, не розуміють, що насправді відбувається в країні, не знають настроїв суспільства, а їхні ідеї не мають нічого спільного з демократією, бо заперечують іншу точку зору, що неприпустимо в демократичній державі. При цьому немає ані яскравих ідей, ані зрозумілої цілі, ані плану конкретних дій.

«Звідси непродумані заяви, нечисленні мітинги, взаємні образи та інші непривабливі речі. А Юлія Тимошенко, зробивши ставку на таких союзників, по суті, розвернулася на 180 градусів та уперлася в стінку, опинившись не те що у вчорашньому дні – у минулому столітті», - сказав він.