Освятили 98-й храм православ’я

Канули у вічність ті страшні часи, коли репресивна система, не задумуючись, нещадно нищила осередки духовності — церкви, спалювала або, в кращому випадку, знімаючи куполи, переобладнувала на музеї, склади. Хто творив подібне кощунство — передчасно відходив від життя, переважно не своєю смертю. Нашим поколінням випало відбудовувати понищені храми. Що ж, у кожного — своя дорога до храму...

Минулої неділі в Замулинцях новозбудовану церкву Перенесення мощей Св. Миколая освятив митрополит Галицький, керуючий Івано-Франківською єпархією УАПЦ Андрій. В архієрейському богослужінні йому співслужили майже два десятки священиків, серед яких — настоятель храму митрофорний протоієрей о. Василь П’ятничук, якому єпископ вручив нагороду — митру, а також хор церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці з Підгайчик під орудою Ігоря Савчука.

В урочистостях взяли участь голова райдержадміністрації Михайло Негрич, голова районної ради Дмитро Неміш, які подарувади для новозбудованого храму дві величні ікони, а також т. в. о. заступника голови РДА Ольга Герелюк і колишній голова райдержадміністрації, вихідець із Замулинців Михайло Наконечний, при каденції якого було закладено наріжний камінь будівництва храму.

… Тієї недільної днини ніщо, і в тому числі дощ, не могло затьмарити урочистості такої величної знакової події, яка буває, мабуть, раз на кілька століть.

Обличчя святочно вбраного люду випромінювали добро і вдячність. Особливо — в людей поважного віку, яким довелося пережити війну, голод і холод, їхні очі світилися радістю і надією, що більше ніколи не повернуться ті лихоліття. Відчувши благословення земне і з небес, навіть жінки в жалобних хустинах не були такими сумними…

Освячення відбулося напередодні святкування храмового празника в Замулинцях — Перенесення мощей Св. Миколая-чудотворця, як зауважив митрополит Андрій, якраз у день пам’яті св. Отців Першого Вселенського собору, який відбувся далекого 325 року в м.Нікеї. У своїй проповіді владика вів мову про значимість великої події, про найвищу ціль життя, про те життєдайне новозбудоване джерело, з якого вірні черпатимуть сили для служіння Богові.

— Маймо сильну віру в серці і храм у душі, щоби Господь укріпив нашу любов. Будьмо єдиними, злагідними і поміркованими, бо сьогодні панує незгода не тільки між політиками, а й між християнами. Часто ворогують між собою парафіяни того чи іншого села, родина з тієї чи іншої хати. Але Христос один, і його не слід ділити на частки.

Владика Андрій, щиро дякуючи усім меценатам за посильний вклад в побудову церкви, вручив їм митрополичі грамоти. Серед нагороджених, як зауважив митрофорний протоієрей, голова парафіяльної ради о. Василь, — варто відзначити Михайла Наконечного, депутата обласної ради Богдана Гдичинського, Ольгу Герелюк, Івана Симотюка, депутата районної ради Володимира Гаврилова та багато інших. При цьому єпископ зазначив, що такою доброчинністю жертводавці вписали імена свої і родини золотими літерами у духовну скарбницю краю. А громада в Замулинцях, як наголосила Семаківський сільський голова Ярослава Чорнецька, того вартує, бо є міцною, побожною, активною. Про це свідчить хоча би той факт, що старенька церковця, яку перенесли в центр села із зони Надпруття ще далекого 1839 н., не переставала діяти навіть у лихі часи переслідувань і репресій. Сьогодні поряд із нею, з Божої ласки, милує око нова святиня, яку будували всією громадою, від малого до старого, упродовж 14 років. Наріжний камінь було закладено ще 1996-го. У кожну цеглину величного храму, як зауважила сільський голова, вкладено велику любов до Всевишнього, прагнення прославляти і возвеличувати його.

— Я горджуся своєю громадою, яка здатна самореалізуватись і звершити таку величну справу, як спорудження храму, — сказала Ярослава Чорнецька. — І мені тільки залишається побажати, щоби ми звели духовні храми у своїх серцях і душах, а головне —жили за Божими заповідями. Доземний уклін будівельникам, підсобникам, подяка парафіяльній раді, сестрицям, які останні два місяці днювали і ночували тут.

Після кількагодинних богослужінь під час уважного ознайомлення з величними свіжонамальованими іконами, на кожній з них запримітила прізвища жертводавців або родини, які фінансували творчу роботу малярів. Це, звичайно, полегшить працю тим, хто писатиме історію парафії, краю.

До речі, новозбудований освячений храм у Замулинцях є 98-м, який належить до Івано-Франківської єпархії УАПЦ.

Відчуття святочних урочистостей після Служби Божої продовжила не менш важлива подія. До щойно освяченого храму занесли маленький сповиточок і під церковним склепінням почувся плач немовляти, яке готували до охрещення. Може, йому випаде доля будувати і свій храм — для прийдешніх поколінь. Життя триває…

… Роки пливуть як вода і не вертають. Сьогодні ті, кого хрестив о. Василь у старенькій церковці 15 років тому, на початках своєї священичої діяльності, незабаром стануть на весільний рушничок щастя.