За офіційними даними, на астму хворіють триста тисяч українців, за неофіційними – понад 2 млн

За офіційними даними, на астму хворіють триста тисяч українців, за неофіційними – понад два мільйони. За останнє десятиріччя кількість хворих зросла у півтора раза. Держави не здатна забезпечити всіх хворих безкоштовним лікуванням і в Україні бракує фахівців із діагностики такої недуги, наголошує головний позаштатний пульмонолог і фтизіатр Міністерства охорони здоров’я України Юрій Фещенко. Як можна протидіяти поширенню астми? Чи можна з астмою жити повноцінним життям і займатися спортом?

За даними офіційної статистики, загальна кількість хворих на астму в Україні не перевищує трьох відсотків, але реальне їхнє число у кілька разів більше, зазначає директор Національного інституту фізіатрії і пульмонології Юрій Фещенко. За його словами, астму можна назвати розплатою за цивілізаційні блага людства. Цю хворобу викликають і шкідливі викиди промислових підприємств, і неконтрольоване використання хімікатів у сільському господарстві, і загазованість великих міст.

«В Україні є проблема своєчасної діагностики астми. В основному і діагностикою, і лікуванням цих хворих займаються лікарі загальної практики, а не пульмонологи чи алергологи. Якщо навіть у людини вчасно виявляють астму, то лікування є неефективним. Незважаючи на те, що на ринку є всі сучасні протиастматичні препарати, лікарі призначають, як правило, ті медикаменти, які лише знімають напади задухи. Вони не лікують головне – хронічне запалення», – повідомив Юрій Фещенко.

Різновиди, прояви та спадковість

Киянка Валентина Ходок хворіє на астму 12 років. Вона очолює громадську організацію хворих на астму. Валентина Ходок закликає всіх, у кого симптоми, схожі на цю хворобу, не гаяти час і звертатися до лікаря.

«Я особисто є хворою на астму вже зі стажем. Дуже важко йшла до виявлення астми, вона була в мене у прихованій формі. У нас зареєстровано понад два мільйони хворих на астму. Багато хто з них навіть не здогадуються про те, що занедужали. Гадають – можливо, це грип, можливо пройде. Так, можливо потім настає деяке полегшення, але ж захворювання не проходить».

Астма може виникнути у будь-якому віці, але головний фактор – це спадковість, констатує лікар-терапевт Маргарита Гофман. Розрізняють два види астми – інфекційна та атопічна (або алергічна). Перша – більш поширена і виникає як наслідок хронічних запальних процесів носу і горлянки. Друга – більш характерна для мешканців мегаполісів з їхньою поганою екологією.

Основні прояви астми – це приступи задухи при кашлі та ускладнений видих, окрім кашлю, який буває зазвичай при будь-яких захворюваннях легенів, зауважує лікар-терапевт. За її словами, люди часто не пов’язують свій стан із захворюванням легенів, оскільки погано стає і з серцем – через порушення вентиляції легенів виникає кисневий голод.

«Якщо астма вже запущена, то кардинально вирішити цю проблему на сьогодні не вдається. Однак пацієнтам можна забезпечити нормальну якість життя, за рахунок регулярного застосування аерозолів. Вони містять препарати, які розширюють бронхи, протизапальні препарати (гормональні елементи), а також антиалергенні препарати», – пояснила Маргарита Гофман.

Хворобу можна попередити

Інфекційну форму астми (тобто яка виникає через хронічне запалення носу і горла) у 90 відсотків випадків можна попередити, вважає лікар-терапевт Маргарита Гофман. Якщо людині періодично дошкуляє карієс, хронічний тонзиліт та гайморит – це привід звернутися до лікаря.

«Якщо цю інфекцію прибрати, якщо добре полікувати ротову порожнину: зуби, ніс і горло – людина може уникнути астми, це кажу абсолютно точно і компетентно. Можу сказати з практики, коли починаєш лікувати астматика з запущеною інфекційно-залежною астмою, то, як правило, у них у всіх хвора носоглотка. І тут дуже багато залежить від самого пацієнта, оскільки потрібна відданість лікуванню. Якщо людина цим займається серйозно, то вона може уникнути, у всякому разі, важкого перебігу хвороби».

В олімпійських збірних багатьох країн з’явилися спортсмени хворі на астму – це говорить про те, яка якість життя може бути забезпечена сучасному астматику, зазначила лікар-терапевт.

Соляні шахти Солотвина – важливий фактор боротьби з астмою

Погана екологія, куріння, безліч смітників, на яких ростуть рослини-алергени – все це, на думку екс-міністра охорони здоров’я Миколи Поліщука, сприяє поширенню астми. Препарати для лікування астми на сьогодні є, але нажаль вони дорого вартісні й не зовсім доступні населенню, зазначає він.

«Практично загублений один із надзвичайно важливих факторів боротьби з астмою – це Соляні шахти Солотвина, де при проявах астми в дітей і ранньому зверненні, можемо велику частину дітей вилікувати. Ці шахти затоплюються водою і в бюджеті не виділяються кошти щоб її відкачувати. Не надзвичайно великі кошти треба вкласти для того, щоб відкачати воду із лікарень, приміщення яких уже були підготовлені в соляних шахтах. Там щороку можна лікувати декілька тисяч людей», – повідомив Миколи Поліщука.

Повноцінне лікування кожного хворого на астму коштує близько 300 доларів щороку, але такого фінансування держава не забезпечує, констатують експерти. Водночас зараз не діє жодної державної програми з лікування та профілактики астми. Про це заявила глава парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтєєва.

«Ні, такої спеціальної програми, ухваленої державою, у нас немає. На жаль. Є на сьогоднішній день 17 програм з охорони здоров’я. З них фінансується лише 4 і не у повному обсязі. Це – туберкульоз, онкологія, ВІЛ-інфекція СНІД та профілактика серцево-судинних захворювань», – сказала Тетяна Бахтєєва.

За словами чиновників МОЗ, в Україні зараз немає можливості забезпечити всіх хворих безкоштовними препаратами. Загалом же, витрати на лікування астми в Україні складають близько 10 мільярдів гривень щороку.