Тестування: Шлях до вузу

Сьогодні нікого не потрібно переконувати, що запровадження зовнішнього оцінювання все-таки забезпечило рівний доступ до вищої освіти. Тобто, ідеться про створення в країні умов для реалізації конституційного права на такий доступ.

Є різні показники, які свідчать про це. Узяти хоча б результати соціологічних опитувань громадської думки. Найбільш нелояльне із них показує, що зовнішнє оцінювання підтримує 40% респондентів, найбільш лояльне — 84%. Нехай у середньому — 60%. Але чи існує ще якась державна програма в Україні за останні чотири роки, яка б користувалась таким рівнем підтримки населення? Крім цього, зовнішнє оцінювання дало можливість створити умови для серйозної боротьби з хабарництвом під час вступу до ВНЗ. Протягом минулої вступної кампанії вперше за останні багато років на пряму телефонну лінію Міністерства освіти не надійшло жодного звернення про факти хабарництва (для порівняння, у 2007 році за результатами міжнародних соціологічних організацій 70% абітурієнтів давали хабарі під час вступної кампанії). Ще один аргумент: випускники явно почали краще вчитися, почали братися до книжки. Зрозуміли: батьківські гроші і телефонні дзвінки не допоможуть. Якщо хочеш стати студентом — потрібно скласти ЗНО, а для цього потрібні знання. З приходом до Міністерства освіти нового керівництва на чолі з Дмитром Табачником не вщухають розмови навколо вступної кампанії, яка невпинно наближається. Про особливості цьогорічного тестування наш кореспондент веде бесіду з фахівцями районного відділу освіти.

— Які основні відмінності ЗНО-2010 у порівнянні зі ЗНО-2009?

— Цього року зовнішнє незалежне оцінювання перенесено з весни на літо і відбуватиметься з 2 до 23 червня, фактично, у час, коли випускники вже одержать атестати, — каже начальник райво Іван Терлецький. — Таким чином, бали за тестування не зможуть вплинути на оцінки в атестаті. Зменшено також кількість пунктів тестувань. Якщо торік вони діяли в усіх районних центрах, то тепер у нашій області є всього три таких пункти ЗНО: в Івано-Франківську, Коломиї і Калуші.

— У зв’язку з тим, що зменшено кількість пунктів тестування, — долучається до розмови Ярема Гриньовський, інспектор райво, — цьогоріч вступники здаватимуть українську мову протягом трьох днів, а історію України і математики — два дні. Ще одне нововведення: кожен, хто зареєструвався для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні, має можливість відкрити в Інтернеті свою персональну сторінку. Це дає можливість отримувати всю необхідну інформацію, віддрукувати своє запрошення на тестування, а також отримати результати власного ЗНО.

— Новий Міністр освіти запропонував три складових оцінювання знань абітурієнтів: результати ЗНО, середній бал шкільного атестату, перерахований за 200-бальною шкалою, і оцінка вузу, яка може виставлятись, наприклад, за наслідками співбесіди або тестування абітурієнта на професійну придатність. Що скажете з цього приводу?

— З одного боку, — каже Іван Терлецький, — врахування середнього балу шкільного атестату — це великий позитив. Бо учень зважатиме на оцінки в атестаті не тільки протягом останнього року навчання. Це стимулюватиме дітей вчитися протягом усіх років, причому, не легковажити предметами, які при вступі до вузу їм будуть не потрібні. Таким чином значно зростає роль школи. Хоча з цього приводу доводилось чути різні думки... Для нас, педагогів, головне, щоб діти хотіли вчитися. Щоб не плодились сумнозвісні Митрофанушки, які живуть за принципом: "Нащо вчити географію, якщо є візник, який завжди довезе куди треба...".

Автор: Валентина БЛИЗНЮК, газета "Вільний голос"
Обговорити на форумі