Шевченко і флотська служба

В активі севастопольського журналіста, дослідника історії вітчизняного Військово-Морського флоту капітана першого рангу запасу Мирослава Мамчака вже ціла добірка книг про видатних українських флотоводців, про становлення сучасних ВМСУ. Цього разу головний редактор телерадіокомпанії Військово-Морських сил України презентував громадськості міста новий плід своїх досліджень — книгу під красномовною назвою "Тарас Шевченко і флот".

За словами Мирослава Андрійовича, спонукала його на написання книги поширена навіть у середовищі вчених-шевченкознавців думка про те, що Кобзар украй негативно ставився до військової служби, яку цар призначив йому як покарання за вільнодумство. Насправді ж, на думку М. Мамчака, Тарас Григорович чітко виокремлював своє ставлення до безглуздої муш­три і до виконання солдатського й матроського обов’язку. Про що свідчить повість самого Шевченка "Прогулянка з задоволенням і не без моралі", яку автор назвав "Матрос".

Мало досліджений, на думку М. Мамчака, і період солдатської біографії Кобзаря, коли він служив матросом в експедиції капітан-лейтенанта Олексія Бутакова, спорядженій 1848 року військовим відомством Російської імперії для дослідження Аральського моря. Авторові вдалося встановити, що в архівах є документи, де офіційно записане формулювання "...Включити Тараса Шевченка до списку екіпажу Аральскої ескадри". Тобто майже два роки Тарас Григорович прослужив на флоті у званні матроса, виконуючи навігаційні, гідрографічні роботи "для фотографування видів берегів Аральського моря" як професійний художник.

У новій книзі автор розкрив не тільки "аральський" період, але й розповів про те, що свого часу Шевченко подорожував Балтійським морем, багато уваги морській тематиці приділяв у поезії (поема "Гамалія" і багато віршів) і живописі (картина "Гамалія", альбом з видами Аральського моря).

Представники ВМСУ, громадських організацій і журналісти, які зібралися на презентації, високо оцінили сміливість і наполегливість автора в дослідженні настільки складної теми. Єдиний недолік книги, на загальну думку, це її тираж: видавнича фірма "Прут Прінт" зі Снятина (Івано-Франківська область) змогла випустити лише 500 примірників. Левову частку тиражу автор безплатно віддав у бібліотеки кораблів і частин ВМС України, а також Севастопольській центральній бібліотеці ім. Л. Толстого.

Від редакції. Мирослав Марчак — наш краянин зі Снятинщини. Минулого літа, коли пан Марчак приїжджав у рідне село Княже, він був також гостем "Вільного голосу". Ближче познайомитися з неординарною особистістю, талановитою людиною, патріотом редакційного колективу вдалося в спілкуванні за "круглим" столом з участю багатьох однодумців капітана першого рангу ("ВГ" за 11 серпня 2009 р.). Тож радіємо за нову книжку нашого земляка і сподіваємося на нові зустрічі.

Автор: Микола МАГДИЧ, Газета "вільний голос"
Обговорити на форумі