"Коломия думає": На безгрошів’ї і ЖКГ не реформуєш

Минулотижневе суспільно-політичне ток-шоу "Коломия думає" було присвячене проблемам комунальної галузі міста. Відповідь перед депутатами міської ради і громадськістю Коломиї тримали перший заступник міського голови Михайло Білоус, керівники КП "Коломияводоканал" — Ігор Калиняк, відділу управління комунальним майном — Мирослав Семчук, комунального підприємства з експлуатації житла — Василь Михайлищук.

Стан нашої міської комуналки типовий для всієї нашої держави —для належного її утримання грошей постійно бракує і з кожним роком їх усе меншає. Зокрема, лише для коломийського ЖКГ потрібно щонайменше 80 млн. грн., що перевищує увесь міський бюджет. Тож, відповідно, на його потреби кризового 2009 року виділено майже 9 млн. грн., що вдесятеро менше від потреби. А це, у свою чергу, призвело до мізерного фінансування робіт з благоустрою, капітальних ремонтів тощо, — навів невтішні цифри Михайло Білоус.

Ще раз нагадав присутнім, а через ефір — і тисячам коломиян, про причини зростання тарифів на водопостачання і водовідведення Ігор Калиняк. Третину у закладених тарифах обіймає зарплата, стільки ж — податки та відрахування фондів, понад чверть — електроенергія, і лише декілька відсотків — рентабельність, амортизація та видатки на матеріали. Ремонти та прориви, що призводять до втрати води, в її вартість не закладено — це прямі збитки підприємства.

Збільшення квартплати на чверть, — запевнив Василь Михайлищук, — це навіть не збільшення тарифів, а їхнє коригування на відповідний коефіцієнт 1,26. Воно враховує лише зростання мінімальної зарплати, яку на підприємстві одержує чи не половина працівників.

З одного боку, капітального і нагального ремонту потребують дороги, але чи варто їх добротно мастити? Адже наші водокомунікації — з 1960-их років, і зношені на 80 відсотків. Може варто спершу поміняти їх, щоб зайвий раз не витрачатися?

Не краща ситуація і в багатоквартирних будинках. Квартплату ми платимо за тих дев’ять невидимих послуг, що їм нам нібито надає КПЕЖ, але коли виникає у мешканців проблема, то її вирішення не завжди допросишся. Деякі мешканці з багатоповерхівок об’єдналися у "приватдоми". З одного боку, стало чистіше: і в під’їздах, і навколо будинків, але на суттєві ремонти коштів усе одно не вистачає. Та все ж, мешканці хоч знають, за що платять. А організуватися в таке об’єднання співвласників доволі просто: достатньо провести збори з понад половиною власників квартир і зареєструватися.

Тож і виходить так, що як не реформуй ЖКГ, але без фінансової допомоги держави чи дешевих кредитів мало що зробиш...

Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ, газета "Вільний голос"
Обговорити на форумі