НСОУ Пласт відзначала 98-му річницю

11 квітня Національна скаутська організація України Пласт відзначила 98-му річницю від дня свого заснування. 12 квітня 1912 року у Львові вперше була складена пластова присяга. Також цими днями минає двадцять років з того часу, як після шістдесятилітньої заборони розпочалось відновлення діяльності Пласту на Прикарпатті. З цієї нагоди в Івано-Франківьку відбулись урочисті заходи.

Цього року в урочистостях взяли участь понад чотириста пластунів з різних міст нашого краю. Як і 98 років тому в цей день дванадцять юнаків та юначок з нашої області присягнули на вірність Богові та Україні.

Загалом же програма святкувань була широкою та різноманітною. Розпочалась вона з урочистого вимаршу від пластової домівки до Народного Дому "Просвіта", де відбулась Служба Божа та загальне відкриття. Тут же пройшло нагородження найактивніших пластунів, завдяки зусиллям яких Пласт відновився та вже 20 років активно діє на Прикарпатті.

По завершенні пластових церемоніалів колона вирушила до обласного музично-драматичного театру ім. І.Франка, де на найбільшій сцені області розпочався "Концерт пластової творчості".

Пластова імпреза відкрилась з молитви та пластового гімну у виконанні хору паланки Рогатин. Також присутні змогли переглянути мультимедійну презентацію про діяльність організації на сучасному етапі. З вітальним словом виступили представники обласної та міської влади. А далі на сцені розпочались творчі номери. Особливістю концерту було те, що на сцені виступали тільки члени Пласту. Своє мистецтво для друзів, батьків та гостей дарували як наймолодші члени організації так і їх більш старші побратими.

Як зазначив комендант заходу Руслан Марцінків: "Сьогодні Пласт мобілізує у своїх лавах активну, патріотичну та творчу молодь. Вже майже століття пластуни показують, що ми є єдиним цілим та активно працюємо у досягненні мети нашої організації – вихованні доброго громадянина України".

Одразу після обласних урочистостей ми вирішили поцікавитись, як ідуть справи у наших коломийських пластунів. Про це нам розповіли Леся Машталер, голова Коломийськийського Пласту та Любомир Грабець, один із засновників організації Пласту у нашому місті.

- Пане Любомире, розкажіть, як проходило відновлення Пласту на Коломийщині після шістдесятилітньої заборони?

- Десь приблизно в 1989 році довідався, що в Поляницях проходить якийсь молодіжний вишкіл. Тоді я працював вчителем музики. Вирішив поїхати. Виявилося, що то був один із перших вишколів Пласту. Це було моїм знайомством з Пластом. Пізніше побував на Всеукраїнському вишколі у Славську. Правда, виявилося, для того щоб стати учасником я застарий. Тут мені допоміг побратим мого батька в УПА Соболь, який приїхав з Америки і проводив даний вишкіл.

Повернувшись до Коломиї, дізнався, що на Соколі організовувався такий табір. Зібрав бажаючих, двадцять п’ять дітей. Також з нами поїхали Ліда Ріпецька та Дарка Нечунаєва. Дуже бракувало виховника. Я мав перший курінь - найстарших хлопців і, крім того, ще був кашоваром (пластунською це – куховар). Правда, як сказали, що буде професійна кухарка, то діти так кричали "ура", що я думав, що смереки попукають. Бо ж який з мене кухар? Я в походах варив, але одна справа в поході, інша - стаціонарна військова польова кухня. Та з голоду ми не повмирали. У таборі часто проводилися дні самовправи, організовувалися цікаві заходи. Як і колись, так і тепер - брак виховників. Я вже вісімнадцять років воджу дитячі групи. Було так, що на Чорногору сам на п’ятнадцять днів виводив сто чоловік. Слава Богу - все добре.

- Скажіть, будь ласка, звертаємось до пані Лесі, скільки членів налічує коломийський осередок Пласту на сьогоднішній день, як потрапити до вашої організації?

- На сьогодні у Коломиї нараховується до п’ятдесяти учасників Пласту. Цього року ми збільшуємо кількість пластунів молодшого віку, тобто від шести до одинадцяти років, їх - двадцять осіб, отже, маємо до сімдесяти членів.

Щоб потрапити у Пласт, треба мати бажання, хороший настрій і прагнення розуміти цю організацію, виконувати обов’язки. Пластуном може бути кожен громадянин України, якщо він готовий прийняти присягу, яка включає три Головні Обов’язки пластуна. Пластова присяга звучить так: "Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб бути вірним Богові і Україні, помагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу".

- Знаю, що усі пластуни повинні носити відповідну форму. Можете про неї розповісти?

- У юначок спідничка і блузочка піщаного кольору, в хлопців – зелена. Також до однострою входять наплічна хустинка, берет та штуци (гетри кольору однострою). Колір хустинки добирається за віковими категоріями.

Кожен курінь має свою барву. У юнаків зараз - то була моя ідея - зелено-червона, що означає життя в боротьбі. Також дівчата заснували свій курінь, який назвали на честь Галини Грабець.

- З яких джерел черпаєте кошти на свою діяльність, чи допомагає якось міська влада?

- Зазвичай все, що робиться, ми фінансуємо самі. Та в останні два роки нам допомагає і міська рада. Були виділені кошти на табори, з їхньої допомоги маємо нарешті своє приміщення.

- Чи є у вас власні пластунські свята?

- Пластуни традиційно святкують українські народні свята. Також існують пластові свята: День Пластової присяги, свято Весни, День Подяки, проводяться різні змагання, до Зелених свят проводиться прибирання могил Січових Стрільців, беремо участь у Хресній дорозі, яка проводиться вулицями міста в час Великого посту.

- Ну і дещо традиційне запитання, що плануєте на майбутнє?

- У будь-який спосіб розширити коло людей, які хотіли б займатися дітьми - виховників. Минулого навчального року покійна Марія Василюк з Коломийського педколеджу віддала мені десять пар, на яких я ознайомлював студентів з Пластом. Треба якнаймасовіше проводити пізнавальну роботу в даному напрямку.

Пласт - це мистецтво. Але це воно не для лінюхів, боягузів, самолюбів, неуків, а лише для талановитих хлопців та дівчат із молодечим життям, вродженою інтелігентністю та із зародками почуття краси і добра душі. Тільки такі зрозуміють чуттям, ніж розумом, у чому суть, ціль і краса Пласту. Тільки такі зуміють поєднати Пласт з наукою у школі і ладом у домі, зможуть виконати те, щоб у паперових справах не втопити пластову діяльність, яка, як життя, проявляється в розумовому і фізичному розвитку.

Велике Завтра - це вища ціль Пласту. Найголовніше завдання - виховати нову людину, таку, якої потребує її Батьківщина.

Автор: Ганна СЕРБЕНЮК, Коломийська правда
Обговорити на форумі