Дуже поталанило, що вулкан Ейяфьяллайєкюль спокійно вивергається

Що за вулкан зупинив на кілька днів повітряні перевезення в численних європейських країнах, завдавши багато мільйонів доларів шкоди?

На дуже актуальну сьогодні тему вулканів Українська служба Бі-Бі-Сі бесідувала з фахівцем, екологом, кандидатом біологічних наук Євгеном Диким.

Цікаво, що в розмові з Богданом Цюпиним пан Дикий намагався уникати, як багато інших фахівців, назву вулкану Eyjafjallajokull в Ісландії, який спричинив так багато проблем і головне – кількаденне припинення польотів над Європою. А от наш кореспондент спеціально приготувався, щоби спробувати назвати цей самий вулкан – Ейяфьяллайєкюль.

Є.Дикий: Коли цей вулкан вивергався вперше, зараз ніхто не скаже. За геологічним масштабом він, звичайно, дуже молоденький. Тобто йому не мільйони років, як багатьом вулканам, а тисячі років. Але в масштабах людської історії тисячі років – це багато. Так от, він вивергався вперше, мабуть, ще до того, як стародавні норвежці заселили Ісландію. А от що стосується його останнього виверження (перед нинішнім), то воно було на початку ХІХ століття. Тобто практично рівно 200 років тому. Тривало воно тоді більше 2 років поспіль. До речі, я б сказав, що зараз є всі підстави очікувати чогось подібного. Це не означає, що 2-3 роки поспіль буде суцільним потоком литись лава і стояти стовп диму, але це означає, що протягом 2-3 років там, наприклад, щомісяця чи раз на кілька тижнів буде черговий невеликий пшик. Тобто чергова порція лави буде вихлюпуватися і хмарка попілу підніматися.

Бі-Бі-Сі: А від чого залежить кількість попелу, який викидається в повітря? Тому що активні чи напівактивні вулкани – це не новина. І зокрема в Європі, здається, Етна – один з найбільших вулканів, з якого димить трохи і деколи ще вибухає...

Є.Дикий: Так, там трохи чадить вічно. Що стосується Ісландії, то вона, власне, вся створена цими вулканами. За великим рахунком, Ісландія, на відміну від багатьох інших островів, це не шматок континенту, який з усіх боків оточило водою, а це фактично шматок чи просто єдина частина серединно-атлантичного хребта, де вулканізм настільки потужний, що вона піднялась трошки вище рівня Атлантичного океану.

Бі-Бі-Сі: Пане Дикий, але я підозрюю, що людей, які зараз десь застрягли і не можуть повернутися до дому чи, навпаки, у них пропадають відпустки і квитки, напевно, зараз більше цікавить, чи увесь цей час (як ви кажете, це може тривати 2 роки) викиди попелу з вулкану однакові?

Є.Дикий: Ні, не однакові. Виверження вулкану – це коли перегріта магма виривається з земної кори. Як це так коротко пояснити… Ідея така: вона має трошки накопичиться, і коли її тиск перевищує певну критичну межу, вона вихлюпується. Коли частина її вийшла, ясно, що тиск падає і температура падає. І на якийсь час вона заспокоюється.

Бі-Бі-Сі: Крім того, я бачу у повідомленнях, що кількість попелу і кількість викидів у атмосферу, якщо зараз вже сніг і крига зникли довкола цього вулкану, буде меншою…

Є.Дикий: Так, попелу буде менше. До речі, насправді, ще дуже поталанило, що він спокійненько вивергається. Це таки дуже спокійне і тихе виверження. На порядки більше кількості попелу утворюється, якщо вулкан вибухає. Це так, як було, наприклад, з Кракатау в Індонезії. До речі, початок виверження був не оцими днями, коли увесь світ про це почув. Початок був на місяць раніше. Але приблизно місяць він собі спокійненько чадив під кригою, розтоплював її. Власне, вже місяць тому довелось евакуювати 800 фермерів з околиць. І фактично що піднімає вгору цей попіл? Його піднімає вгору якраз струмінь пари, що утворюється при кипінні цього льодовика. Зараз вже, наскільки я дивився по супутникових знімках (які в Інтернеті, до речі, є у вільному викладі, і кожен може моніторити ситуацію сам), там уже довкола кратерів (а там не один такий великий кратер, а щось по типу декількох щілин) все стануло. І в такому разі це означає, що водяної пари буде менше, і основна частина матеріалу, яка далі вивергатиметься, просто складатиметься там же на схилах, а не у такій кількості потраплятиме в атмосферу.

Бі-Бі-Сі: Те, що ми зараз спостерігаємо, і наслідки чого ми зараз спостерігаємо, свідчить, що людина все ж таки є безсилою перед такими потужними силами, як землетруси, вулкани? Чи це вас не наштовхує на такі думки?

Є.Дикий: Для мене як для біолога це взагалі, насправді, очевидно. Ми всього лише частина природи, і те, що ми навчились у цій природі дуже багато шкодити, аж ніяк не означає, що ми навчилися щось контролювати і керувати якимось процесами. Напакостити, напаскудити ми можемо. Я думаю, що це нікому зі слухачів доводити не треба. А от, власне, взяти під контроль і направити в потрібне нам русло серйозні геологічні процеси ми абсолютно поки не здатні. До речі, я кажу так "поки", але я не виключаю, що ми так і ніколи не будемо здатні. Власне, основне завдання науки зараз – це навчитись вчасно прогнозувати і розраховувати, якою ж повинна наша поведінка в тих чи інших ситуаціях. От ісландський вулкан, чию назву я не здатний повторити (сміється), якраз гарний приклад того, коли всі були вчасно попереджені більш-менш, коли все ж таки служби спрацювали нормально. Ну, порівняйте з отим страшним цунамі в Індійському океані! Оце якраз приклад того, коли наука недопрацювала і вчасно не дала попередження. От, власне, основне завдання з такими серйозними стихійними процесами – це навчитись прогнозувати і вчасно вживати заходів. А впливати на них ми навряд чи колись зможемо.

Джерело: Бі-Бі-Сі
Обговорити на форумі