Серед пріоритетних напрямів МОЗ України є реорганізація служби крові
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-04-15 09:35:47
Серед пріоритетних напрямів Міністерства охорони здоров'я України на 2010 рік є реорганізація служби крові. Про це йшлося в доповіді заступника міністра Олександра Гудзенка, яку він озвучив на робочій нараді головних позаштатних трансфузіологів (лікар, який займається роботою з кров'ю та кровозамінниками: переливання та заготівля крові та її компонентів. - Ред.) регіонів України у місті Луганськ.
В Україні функціонує багаточисельна та розгалужена мережа закладів та підрозділів переливання крові, йдеться у доповіді заступника міністра. Через велику кількість спецзакладів переливання крові нераціонально використовуються навіть ті мізерні кошти, які виділяються на службу крові, повідомляє прес-служба МОЗ України.
"Донорство в Україні, за останні роки, переживає значний спад. Це, насамперед, пов'язано зі складною соціально-економічною ситуацією, погіршенням демографічної ситуації, практично припиненням пропаганди донорства в засобах масової інформації, украй незадовільним фінансуванням закладів служби крові. За останні 15 років кількість донорів в Україні зменшилася в 2 рази. На тисячу жителів України здійснюється лише 18 донацій крові та її компонентів, а для оптимального забезпечення населення необхідно 40-50. На сьогодні втрачені соціальні пріоритети безплатного добровільного донорства. Відсутні установи, що опікуються розвитком донорства на загальнодержавному рівні, які здійснювали б широкомасштабні компанії залучення до лав донорів найздоровіших верств населення", - говорить Олександр Гудзенко.
Органами місцевого самоврядування не у повному обсязі виконується Закон України "Про донорство крові та її компонентів" перед донорами, в тому числі і Почесними донорами України. Вони не забезпечуються визначеними чинним законодавством пільгами, зокрема зубним протезуванням, медикаментами за пільговими цінами та санаторними путівками.
У зв'язку із загостренням проблеми інфекційної безпеки донорської крові в Україні щорічно відводяться від кроводачі біля 10% кандидатів у донори і вибраковується більше 5% усієї заготовленої крові. Зростає кількість інфікованих осіб серед кандидатів в донори. Тому проблема профілактики передачі інфекцій вимагає окремого вирішення, йшлося в доповіді заступника міністра охорони здоров'я.
Із всієї заготовленої донорської крові 57% заготовлюється станціями та центрами служби крові, 41% - відділеннями трансфузіології, біля 2% заготовлюється лікарнями.
Матеріально-технічна база більшості закладів служби крові дуже застаріла (зношеність основного устаткування в загальному становить понад 85%)! Це істотно стримує впровадження в практику сучасних світових і вітчизняних технологій із забезпечення безпеки і ефективності терапії по переливанню крові (гемотрансфузійної терапії).
Нині структура донорства в Україні як ніколи вимагає принципового змінення. Уже час перейти з донорства крові на донорство компонентів. Тільки таким чином можна збільшити заготівлю компонентів крові і в першу чергу плазми на 30-40%. Заготівля компонентів крові дозволить також вирішити проблему невикористаних еритроцитів.
Вітчизняні препарати плазми крові, що виготовляються у закладах служби крові, програють у якості від зарубіжних і не можуть вважатися абсолютно безпечними в плані передачі інфекцій. Країна вимушена постійно здійснювати закупівлю високовартісних препаратів плазми крові за кордоном, фінансуючи таким чином ці виробництва.
Очевидно, що вітчизняна служба крові потребує термінової реорганізації.
"Пріоритетом при реорганізації служби крові повинна стати централізація закладів служби крові в регіонах з метою створення керованої, самодостатньої структури, яка зможе гарантувати якість і безпеку заготовленої донорської крові, її компонентів та препаратів плазми крові в необхідних обсягах", - резюмує Олександр Гудзенко.
Проект реорганізації служби крові України.
1. Центр. Об'єднання регіональних закладів служби крові в єдиний центр надання трансфузійної допомоги хворим та потерпілим дозволить ефективно використовувати кадрові, матеріально-технічні та фінансові ресурси, мінімізувати виробничі витрати. Для керівництва службою крові України заплановано створення структурного підрозділу МОЗ України.
2. Централізація в регіонах. Структурні зміни, які необхідно провести - централізація в регіонах, створення вертикалі управління службою крові, що забезпечить підняття на якісно вищий рівень надання трансфузійної допомоги хворим і дотримання стандартів якості і безпеки крові, її компонентів та препаратів плазми крові. Певна робота з реформування служби крові регіонів проведена в Херсонській, Київській, Житомирській, деяких інших регіонах.
3. Банк Крові. Створення філій та відокремлених підрозділів центрів служби крові та банків крові (БК) в районних лікарнях з підпорядкуванням регіональному (обласному) центру служби крові забезпечить підвищення рівня надання трансфузійної допомоги хворим і дотримання стандартів якості і безпеки крові компонентів та препаратів плазми крові.
Мета реорганізації служби крові України не є самоціль, а життєва необхідність:
- вона дає значні економічні вигоди: взяття, переробка, зберігання та логістика донорської крові та її компонентів повинні зосередитися в регіональному спеціалізованому закладі служби крові.
Як бачимо в функціонуванні служби крові України є низка актуальних проблем, які потребують негайного вирішення.
З метою покращення роботи служби крові необхідно:
- продовження реорганізації служби крові України;
- інвентаризація закладів і підрозділів служби крові;
- впровадження сучасних технологій, спрямованих на забезпечення інфекційної безпеки та якості донорської крові та її компонентів;
- розвиток донорського руху, розширення соціальних гарантій донорам;
- створення Національного реєстру донорів крові та її компонентів;
- зміцнення матеріально-технічної бази спеціалізованих установ і закладів переливання крові та відповідних підрозділів закладів охорони здоров'я
- вирішення питання централізації переробки донорської плазми, самозабезпечення країни якісними та безпечними препаратами донорської плазми;
- підготовка проекту "Концепції та Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2011 -2015 роки" розгляд його на Раді з трансфузіології при МОЗ;
- розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо регламентації діяльності служби крові, стандартів якості та їх контролю відповідно до вимог ВООЗ та ЄС;
- розробка та подання на затвердження ліцензійних умов заготівлі та переробки донорської крові (виготовлення компонентів та препаратів), умов їх зберігання та транспортування;
- головним спеціалістам за профілем, разом з провідними фахівцями служби крові, внести зміни та доповнення до затверджених протоколів стандартів надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, при яких використовуються компоненти крові та препарати плазми крові;
- створення регіональних лабораторій для тестування зразків донорської крові з застосуванням ПЛР, NAT тестування за нуклеїновими кислотами вірусів і, в першу чергу, для інтерпретації невизначених результатів тестів на скринінг інфекцій, що передаються з кров'ю, розробка алгоритму повернення осіб з непідтвердженими результатами до лав донорів і тактики по відношенню заготовлених від них компонентів;
- запровадження в установах та закладах служби крові методів кріоконсервування клітин крові, особливо рідкісних груп. Організація регіональних банків клітин крові з довгостроковим терміном їх зберігання при помірно-низьких та ультранизьких температурах;
- завершення роботи з впровадження в учбові плани вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації курсу трансфузіології на факультетах післядипломної освіти для післядипломної підготовки лікарів з дисциплін: загальна практика та сімейна медицина, терапія, хірургія, акушерство та гінекологія, анестезіологія;
- впровадження зворотного зв'язку між лікувальними установами та закладами служби крові після застосування гемотрансфузійних засобів із зазначенням ефекту гемотрансфузійної терапії, можливих реакціях чи ускладненнях;
- створення ефективної системи інформування та звітності, аналізу роботи служби крові України.
Обговорити на форумі
В Україні функціонує багаточисельна та розгалужена мережа закладів та підрозділів переливання крові, йдеться у доповіді заступника міністра. Через велику кількість спецзакладів переливання крові нераціонально використовуються навіть ті мізерні кошти, які виділяються на службу крові, повідомляє прес-служба МОЗ України.
"Донорство в Україні, за останні роки, переживає значний спад. Це, насамперед, пов'язано зі складною соціально-економічною ситуацією, погіршенням демографічної ситуації, практично припиненням пропаганди донорства в засобах масової інформації, украй незадовільним фінансуванням закладів служби крові. За останні 15 років кількість донорів в Україні зменшилася в 2 рази. На тисячу жителів України здійснюється лише 18 донацій крові та її компонентів, а для оптимального забезпечення населення необхідно 40-50. На сьогодні втрачені соціальні пріоритети безплатного добровільного донорства. Відсутні установи, що опікуються розвитком донорства на загальнодержавному рівні, які здійснювали б широкомасштабні компанії залучення до лав донорів найздоровіших верств населення", - говорить Олександр Гудзенко.
Органами місцевого самоврядування не у повному обсязі виконується Закон України "Про донорство крові та її компонентів" перед донорами, в тому числі і Почесними донорами України. Вони не забезпечуються визначеними чинним законодавством пільгами, зокрема зубним протезуванням, медикаментами за пільговими цінами та санаторними путівками.
У зв'язку із загостренням проблеми інфекційної безпеки донорської крові в Україні щорічно відводяться від кроводачі біля 10% кандидатів у донори і вибраковується більше 5% усієї заготовленої крові. Зростає кількість інфікованих осіб серед кандидатів в донори. Тому проблема профілактики передачі інфекцій вимагає окремого вирішення, йшлося в доповіді заступника міністра охорони здоров'я.
Із всієї заготовленої донорської крові 57% заготовлюється станціями та центрами служби крові, 41% - відділеннями трансфузіології, біля 2% заготовлюється лікарнями.
Матеріально-технічна база більшості закладів служби крові дуже застаріла (зношеність основного устаткування в загальному становить понад 85%)! Це істотно стримує впровадження в практику сучасних світових і вітчизняних технологій із забезпечення безпеки і ефективності терапії по переливанню крові (гемотрансфузійної терапії).
Нині структура донорства в Україні як ніколи вимагає принципового змінення. Уже час перейти з донорства крові на донорство компонентів. Тільки таким чином можна збільшити заготівлю компонентів крові і в першу чергу плазми на 30-40%. Заготівля компонентів крові дозволить також вирішити проблему невикористаних еритроцитів.
Вітчизняні препарати плазми крові, що виготовляються у закладах служби крові, програють у якості від зарубіжних і не можуть вважатися абсолютно безпечними в плані передачі інфекцій. Країна вимушена постійно здійснювати закупівлю високовартісних препаратів плазми крові за кордоном, фінансуючи таким чином ці виробництва.
Очевидно, що вітчизняна служба крові потребує термінової реорганізації.
"Пріоритетом при реорганізації служби крові повинна стати централізація закладів служби крові в регіонах з метою створення керованої, самодостатньої структури, яка зможе гарантувати якість і безпеку заготовленої донорської крові, її компонентів та препаратів плазми крові в необхідних обсягах", - резюмує Олександр Гудзенко.
Проект реорганізації служби крові України.
1. Центр. Об'єднання регіональних закладів служби крові в єдиний центр надання трансфузійної допомоги хворим та потерпілим дозволить ефективно використовувати кадрові, матеріально-технічні та фінансові ресурси, мінімізувати виробничі витрати. Для керівництва службою крові України заплановано створення структурного підрозділу МОЗ України.
2. Централізація в регіонах. Структурні зміни, які необхідно провести - централізація в регіонах, створення вертикалі управління службою крові, що забезпечить підняття на якісно вищий рівень надання трансфузійної допомоги хворим і дотримання стандартів якості і безпеки крові, її компонентів та препаратів плазми крові. Певна робота з реформування служби крові регіонів проведена в Херсонській, Київській, Житомирській, деяких інших регіонах.
3. Банк Крові. Створення філій та відокремлених підрозділів центрів служби крові та банків крові (БК) в районних лікарнях з підпорядкуванням регіональному (обласному) центру служби крові забезпечить підвищення рівня надання трансфузійної допомоги хворим і дотримання стандартів якості і безпеки крові компонентів та препаратів плазми крові.
Мета реорганізації служби крові України не є самоціль, а життєва необхідність:
- вона дає значні економічні вигоди: взяття, переробка, зберігання та логістика донорської крові та її компонентів повинні зосередитися в регіональному спеціалізованому закладі служби крові.
Як бачимо в функціонуванні служби крові України є низка актуальних проблем, які потребують негайного вирішення.
З метою покращення роботи служби крові необхідно:
- продовження реорганізації служби крові України;
- інвентаризація закладів і підрозділів служби крові;
- впровадження сучасних технологій, спрямованих на забезпечення інфекційної безпеки та якості донорської крові та її компонентів;
- розвиток донорського руху, розширення соціальних гарантій донорам;
- створення Національного реєстру донорів крові та її компонентів;
- зміцнення матеріально-технічної бази спеціалізованих установ і закладів переливання крові та відповідних підрозділів закладів охорони здоров'я
- вирішення питання централізації переробки донорської плазми, самозабезпечення країни якісними та безпечними препаратами донорської плазми;
- підготовка проекту "Концепції та Програми розвитку донорства крові та її компонентів на 2011 -2015 роки" розгляд його на Раді з трансфузіології при МОЗ;
- розробка та затвердження нормативно-правових актів щодо регламентації діяльності служби крові, стандартів якості та їх контролю відповідно до вимог ВООЗ та ЄС;
- розробка та подання на затвердження ліцензійних умов заготівлі та переробки донорської крові (виготовлення компонентів та препаратів), умов їх зберігання та транспортування;
- головним спеціалістам за профілем, разом з провідними фахівцями служби крові, внести зміни та доповнення до затверджених протоколів стандартів надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, при яких використовуються компоненти крові та препарати плазми крові;
- створення регіональних лабораторій для тестування зразків донорської крові з застосуванням ПЛР, NAT тестування за нуклеїновими кислотами вірусів і, в першу чергу, для інтерпретації невизначених результатів тестів на скринінг інфекцій, що передаються з кров'ю, розробка алгоритму повернення осіб з непідтвердженими результатами до лав донорів і тактики по відношенню заготовлених від них компонентів;
- запровадження в установах та закладах служби крові методів кріоконсервування клітин крові, особливо рідкісних груп. Організація регіональних банків клітин крові з довгостроковим терміном їх зберігання при помірно-низьких та ультранизьких температурах;
- завершення роботи з впровадження в учбові плани вищих медичних навчальних закладів освіти ІІІ-ІV рівня акредитації курсу трансфузіології на факультетах післядипломної освіти для післядипломної підготовки лікарів з дисциплін: загальна практика та сімейна медицина, терапія, хірургія, акушерство та гінекологія, анестезіологія;
- впровадження зворотного зв'язку між лікувальними установами та закладами служби крові після застосування гемотрансфузійних засобів із зазначенням ефекту гемотрансфузійної терапії, можливих реакціях чи ускладненнях;
- створення ефективної системи інформування та звітності, аналізу роботи служби крові України.
Обговорити на форумі