друкувати


Ведомости: Нова Катинь

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2010-04-12 04:17:38
Загибель президента Качинського й інших представників польської еліти в авіакатастрофі біля Смоленська стала новим серйозним випробуванням для польського і російського народів.

Трагедія біля Смоленська – один з найтрагічніших епізодів у трагічній історії польсько-російських відносин. Горе може зближати людей, а може й розлучати назавжди. Зараз антиросійські настрої в Польщі можуть одержати новий імпульс – насамперед під час передвиборної кампанії. Зростання антиросійських настроїв може стати новою спокусою для російського керівництва: знову образитися. Є шанс остаточно відвернутися один від одного – і є шанс на історичне примирення. У цьому сенсі російські громадяни і російське керівництво поводяться зараз дуже правильно. Президент Мєдвєдєв одразу ж виступив зі зверненням до польського народу, акцентувавши: "Усі росіяни поділяють з вами скорботу й жалобу" – і оголосив національну жалобу в Росії 12 квітня. Прем’єр Путін очолив урядову комісію зі з’ясування причин катастрофи, одразу ж вирушив на місце трагедії, щоб організувати роботу з її розслідування, ліквідації наслідків, зустрічати родичів загиблих і організовувати похорон з російського боку. Путін також висловив від імені уряду співчуття "усій Польщі, усім полякам", запевнивши: "Ми молимося разом з вами". Разом з Дональдом Туском Путін поклав квіти на місці падіння літака.

Учора ввечері у зв’язку з трагічною загибеллю Леха Качинського телеканал "Россия 1", який мовить на всю країну, показав фільм Анджея Вайди "Катинь" – стрічку, присвячену подіям 1940 р., протягом трьох років після виходу фактично заборонену до демонстрації в Росії, а цієї весни вона стала одним із символів зближення польського і російського народів. Буквально тиждень тому, перед православним і католицьким Великоднем і напередодні 70-річчя Катинської трагедії, фільм показали по державному каналу "Россия. Культура" (що має не надто велику аудиторію). Повторний показ на всю країну – безумовно, державне рішення і винятково правильне.

Важко знайти два народи, відносини яких були б так просочені взаємною недовірою. І полякам важко було вибрати президента, що так відповідав цій історичній напруженості.

Лех Качинський був дуже незручним для Росії президентом Польщі. Він не оминав жодної можливості вести політику всупереч офіційній Москві – виступав за розміщення в Польщі ракет американської системи ПРО, блокував переговори між Росією і ЄС, підтримував Віктора Ющенка і Міхаїла Саакашвілі.

Качинський був непримиренний у важкому для російського керівництва питанні про визнання розстрілу польських офіцерів працівниками НКВС у Катині 1940 р.

І загинув Лех Качинський дуже незручно для Росії. Загинув на російській території, на літаку російського виробництва і після російського ремонту; дорогою до тієї самої Катині на 70-річчя розстрілу польських офіцерів; загинув після того, як на державному рівні жалобну церемонію там провели прем’єри двох країн – супротивник Качинського у внутрішній політиці Дональд Туск і супротивник у політиці зовнішній Владімір Путін; загинув після того, як російське керівництво вперше за останні 20 років зробило крок до визнання відповідальності СРСР за цей страшний злочин, крок до покаяння, нехай і з застереженнями.

Загибель польського президента й інших представників польської еліти, зокрема нащадків загиблих у Катині офіцерів, – страшна трагедія. Сформована ситуація – дуже складна ситуація, для виходу з якої існує єдине рішення, водночас просте і складне для виконання. Щоб подолати жахливий символізм минулого, потрібно набратися терпіння і бути максимально уважним один до одного. І насамперед Росія зараз повинна бути уважною до Польщі. Горе стирає старі рахунки і нові розрахунки.

Реакція росіян на трагедію біля Смоленська така сама суперечлива, як і російсько-польські відносини. Хтось просто співчуває загибелі людей. Жителі Смоленська не припиняють нести квіти до місця трагедії. Ушановують пам’ять загиблих у Пензі та Калінінграді. Квіти і свічки другий день оточують посольство Польщі в Москві. Блогер Karimova, яка побувала біля посольства, так пояснює причини свого вчинку: "Якби літак президента Польщі розбився в якій-небудь іншій країні, я заледве чи пішла б до польського посольства. Але тут зовсім інша річ. Наша держава ґвалтувала Польщу за царя, ґвалтувала її за Сталіна, і ось тепер, коли «національний лідер» нарешті був готовий визнати помилки попередників, трапилося це. Неможливо не відчувати дивної незручності за те, що сталося". "А я от не розумію, чому ми просимо пробачення як народ саме зараз, – переймається питанням a_tanca. – Так, президента Польщі шкода як людину. Але в тому, що літак упав, немає нашої провини, а ми однаково хочемо знайти її і перепросити за неї".

Російська блогосфера повна незручних запитань. Чому на борту опинилося відразу так багато керівників, адже з міркувань безпеки вони повинні літати окремо? Чому льотчики не змінили маршруту, незважаючи на кількаразові попередження про густий туман? І чому різні країни дружно оголосили жалобу за загиблими польськими чиновниками, тоді як жертв терактів у Москві не удостоїли таких почестей?

Блогери згадують антиросійські кроки Леха Качинського, запитуючи: "Як ми можемо вболівати за ворога Росії?" У блогах чимало побоювань, що поляки почнуть звинувачувати в трагедії Росію. Проте левова частка інтернет-активних росіян зберігає людську подобу в мережі. "Не любив колишнього президента Польщі, а він не любив моєї країни. Але цей тупий радісний вереск з приводу його смерті... Ви що, збожеволіли?" – вигукує блогер promanov. "Мої щирі співчуття родинам загиблих. Цієї трагічної миті ми повинні забути про всі наші суперечності, про те, що нас розділяє, і вшанувати пам’ять загиблих", – переживає KudesNick. "Качинський не був нашим політичним союзником, але це не означає, що потрібно танцювати на кістках і тішитися горю сусіднього і багато в чому близького народу", – погоджується Avaryag_2010. "Так, ми маємо непросту історію відносин з поляками. Так, вони завдали нам чимало горя, про що, на жаль, багато хто з них не хоче навіть думати. Але й ми за попередні століття не раз «тішили» поляків", – міркує promanov.

Назва оригіналу: Новая Катынь
Джерело: Ведомости, 64 (2582), 12.04.2010
Зреферувала: О.К., Західна аналітична група
Обговорити на форумі